Ухвала суду № 31443532, 22.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. Справа № 876/4970/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.І.,

за участю секретаря Губач Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 р. у справі № 2а-9918/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галінвест" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 р. у справі № 2а-9918/12/1370 за позовом ТзОВ "Компанія "Галінвест" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС податкове повідомлення-рішення від 01.11.2012 р. за №0007561630/18060; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Компанія «Галінвест» 2097,52 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі, ідентичній запереченням на позов, скаржник просить постанову скасувати та відмовити у позові. Скарга мотивована неврахуванням неправильного вказання позивачем у декларації звітного періоду, у якому виникла сума залишку від'ємного значення.

В судовому засіданні представник скаржника надав аналогічні пояснення.

Представник позивача скаргу заперечив за безпідставністю, письмових заперечень однак не надав.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як правильно з'ясував суд першої інстанції, за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС складено акт від 08.10.2012 р. №147/319/15-2/35854363 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2012 р. №0007561630/18060, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 209752 грн. Підставою стало те, що позивачем в порушення вимог пунктів 200.2, 200.3 та 200.4 ПК України, підпункту 4.6.4 пункту 4.6 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року за №1492, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2012 року в суму 209752 грн.

07.09.2012 р. позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій в рядку 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного (податкового) періоду) зазначено 209752 грн. Дана сума перенесена в рядок 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду). При цьому, у відповідності до пункту 4.6.4 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, позивачем було подано Довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), в якій зазначено звітний (податковий) період, у якому виникла сума, - серпень 2012 року. При цьому, органом державної податкової служби не підтверджено вказаний звітний період, в якому виник залишок суми від'ємного значення.

При винесенні постанови суд першої інстанції підставно керувався п. 200.1 ПК України, у відповідності до якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, продовжується у пункті 200.2, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Пункт 200.3. ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Згідно із пунктом 200.4 згаданої статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як передбачено п.54.3 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Зі змісту наведених норм вбачається, що порушенням податкового законодавства може бути невірне відображення сум, які впливають на розрахунки з бюджетом. Однак, в даних правовідносинах органом державної податкової служби встановлено порушення, яке полягає у неправильному визначенні звітного податкового періоду, у якому виник залишок суми від'ємного значення, при цьому жодних порушень які б вплинули на суму від'ємного значення органом державної податкової служби не встановлено. Долучені до матеріалів справи податкові декларації повністю підтверджують суму від'ємного значення, зазначену позивачем у податкові декларації з ПДВ за серпень 2012 р.

Суд першої інстанції також підставно врахував, що позивачем до винесення спірного податкового повідомлення-рішення, 18.10.2012 року, було надіслано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, де в додатку 2 виправлено звітні періоди, у якому виникла сума залишку від'ємного значення, - грудень 2011 року - липень 2012.

Більше того, відповідач не був позбавлений можливості перевірити звітні (податкові) періоди, у якому виник залишок суми від'ємного значення, шляхом звірки поданих позивачем до органу державної податкової служби податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2011 року - липень 2012 року. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, є обгрунтованим.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Згідно із ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу. Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 р. у справі № 2а-9918/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2013 року.

Головуючий суддя : Костів М.В.

Судді: Шавель Р.М.

Савицька Н.І.