Постанова № 31443408, 13.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 р. Справа № 804/5214/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.

при секретарі судового засідання Орлові О.В.,

за участю:

представник позивача Мороз С.В.

представник відповідача Хоміч Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001290152 від 07.12.2012, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001290152 від 07.12.2012р., яке винесено Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 1430 грн. 75 коп. з Державного бюджету України.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на Законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. Надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржуване Позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор» (далі - Позивач або ТОВ «Фактор») зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.05.2002.

ТОВ «Фактор» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

23.11.2012 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» щодо уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року, наданого у серпні 2011 року.

За результатами проведеної перевірки ДПІ складено акт №4778/15-2/31959328 від 23.11.2012 року про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість (далі по тексту - акт).

26.11.2012 ТОВ «Фактор» отримало примірник акту та підписало акт із зауваженнями.

30.11.2012 позивач подав до ДПІ свої заперечення (вих. № 30-11/12) на акт.

10.12.2012 товариством отримано відповідь на заперечення № 27759/10/15-2 від 07.12.2012р. та податкове повідомлення-рішення № 0001290152 від 07.12.2012р.

За результатами перевірки ДПІ встановлено порушення ТОВ п. 198.6 ст.198 розд.5 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), у зв'язку з чим податковим повідомленням-рішенням № 0001290152 від 07.12.2012р. ТОВ «Фактор» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 143074 грн. 50 коп. (з яких податок на додану вартість складає 95383 грн., 47691 грн. 50 коп. штрафні санкції).

20.12.2012 ТОВ «Фактор» подало скаргу вих. № 20-12/12-1 на податкове повідомлення-рішення №0001290152 від 07.12.2012р. до Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

21.02.2013 позивач отримав від ДПС у Дніпропетровській області рішення про результати розгляду первинної скарги № 781/10/10-25 від 19.02.2013 року, яким податкове повідомлення-рішення № 0001290152 від 07.12.2012р. було залишено без змін, а скарга вих. № 20-12/12-1 - без задоволення.

04.03.2013 ТОВ «Фактор» подало скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0001290152 від 07.12.2012р. та рішення про результати розгляду первинної скарги № 781/10/10-25 від 19.02.2013 року до Державної податкової служби України.

02.04.2013 позивачем отримано від Державної податкової служби України рішення про результати розгляду скарги № 4453/6/10-2115 від 22.03.2013р., згідно з яким скарга ТОВ «Фактор» була залишена без задоволення, а зазначене податкове повідомлення-рішення без змін.

У висновках акту зазначено: «В порушення абзацу третього пункту п. 198.6 cт. 198, пункту 200.1 статті 200 розділу V Податкового кодексу підприємством ТОВ «Фактор» занижена сума податку на додану вартість, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 95383,02 грн.».

На думку ДПІ, ТОВ «Фактор» до складу податкового кредиту у серпні 2011 року за липень 2010 року віднесено податкову накладну виписану у липні 2010 року, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем включено до декларації з податку на додану вартість за липень 2010 p., отриманої ДПІ 20.08.2010 p., суму податкового кредиту на підставі податкових накладних за липень 2010 p., наданих контрагентом ТОВ «ТД СТАТУС ГРУП»:

в рядку 10.1 Б вказано суму 1979765 грн.,

в рядку 17 вказано суму 2274442 грн.,

в рядку 18.1 вказано суму 58330 грн.,

в рядку 27 вказано суму 58330 грн.

Зазначені податкові накладні було включено до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ за липень 2010 р.

16.08.2011 р. ДПІ було отримано від ТОВ «Фактор» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 р. (далі - уточнюючий розрахунок).

Позивач подав уточнюючий розрахунок у зв'язку із помилковим зазначенням у декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р. ІПН контрагента ТОВ «ТД СТАТУС ГРУП», тобто замість належного ІПН 364959804640 було вказано помилковий ІПН 371012626551.

На дату подання позивачем уточнюючих розрахунків порядок внесення змін до податкової звітності врегульовано ст.50 Податкового кодексу України, згідно до п.50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За приписами п.102.5 наведеної норми заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналогічні положення містилися у п.5.1 ст.5, ст..15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якої діяли до 01.01.2011р..

Тобто, діючим законодавством, чинним як на дату звітного періоду (липень 2010 р.), так і на дату подання позивачем уточнюючих розрахунків (серпень 2011р.), чітко визначено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року були подані у серпні 2011р., тобто, в межах строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, та за відповідною формою.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем було дотримано встановлений порядок внесення змін до податкової звітності.

Крім того, вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

На момент виникнення у позивача права на податковий кредит порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. п. 7.2.6 п. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до законодавства, що діяло у 2010 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2010 році податкових накладних.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, у зв'язку з чим втратили чинність Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р., суттєво скорочує право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду з 1095 до 365 днів.

Прикінцеві та перехідні положення ПКУ не містять норм щодо поширення дії норми п. 198.6 ст. 198 на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

З огляду на таке, суд вважає, що визначені статтею 198 ПКУ строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011р.

Вищезазначене узгоджується з нормою статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, у даному випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях позивача відсутні порушення норм п.6 ст. 198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум згідно податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів.

Крім того, позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, за якими отримано податкові накладні у липні 2010 року, надано до суду реєстри виданих та отриманих податкових накладних за липень 2010 року.

Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001290152 від 07.12.2012 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001290152 від 07.12.2012 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001290152 від 07.12.2012р., яке винесено Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» судовий збір в розмірі 1430 грн. 75 коп. (одна тисяча чотириста тридцять гривень 75 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 17.05.2013.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 17.05.2013 Суддя В.С. Парненко В.С. Парненко