Постанова № 3144323, 23.02.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

23.02.09 Справа № 11/122

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від позивача –не з’явився

від відповідача –не з’явився

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа Холдинг», м.Рівне, вих.№1306 від 26.12.2008 року

на рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.2008 року (підписане 16.12.2008 року), суддя Грязнов В.В.

у справі № 11/122,

за позовом Приватного підприємства «Зевс», м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа Холдинг», м.Рівне

про стягнення 282620,08 грн. заборгованості по розрахунках, пені, втрат, завданих інфляцією та річних

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Рівненської області від 10.12.2008 року по справі №11/122 позов ПП «Зевс»задоволено. Стягнено з ТзОВ «Літа Холдинг»на користь ПП «Зевс»- 255134,25 грн. - заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 19231,77 грн. - пені, 2935,03 грн. - інфляційних втрат, 2403,97 грн. - 3% річних.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи ст.ст. 509, 526,530,692, 712 ЦК України, ст.193,263 ГК України. Поряд з цим, суд враховуючи положення договору та ст.549, 625 ЦК України, вважає такими, що підлягають задоволенню - пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду ТзОВ «Літа Холдинг»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.2008 року по справі №11/122, прийняти нове рішення, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та зазначаючи про неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом не взято до уваги доводів відповідача та не з’ясовано дійсного настання моменту оплати, оскільки супровідні документи, що стосуються товару, передані відповідачу не в повному обсязі та неналежно оформлені, а відтак на думку скаржника, у відповідача немає підстав для здійснення оплати товару. Поряд з цим, апелянт вказує на неправомірність стягнення із відповідача штрафних санкцій та інфляційних втрат.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, проте від відповідача (скаржника) до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить про відкладення розгляду справи.

Поряд з цим, позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Літа Холдинг»без задоволення, вказуючи на безпідставність тверджень відповідача про відсутність у нього підстав для здійснення оплати за отриманий товар.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, подане відповідачем, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, з наступних підстав:

Відповідно до ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, зокрема, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду (п.2 ч.3 ст.104 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні суду першої інстанції 03.12.2008 року судом оголошено перерву до 10.12.2008 року до 15 год. 00 хв., проте як вбачається із протоколу судового засідання господарського суду від 03.12.2008 року по справі №11/122, представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідно до ст.77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішення або ухвалі. У разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу господарський суд відкладає розгляд справи. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказується час і місце проведення наступного судового процесу.

Таким чином, оголошуючи перерву в судовому засіданні за відсутності представника відповідача, господарський суд порушив приписи ст. 77 ГПК України

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права, а відтак його слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, виходячи з наступного:

01.01.2007 року між ПП «Зевс» (в тексті договору - Постачальник) та ТзОВ «Літа Холдинг»(в тексті договору - Покупець) укладено договір поставки напоїв №ММ-050 та додатки-специфікації до нього. Відповідно до умов договору постачальник (позивач) зобов’язувався поставити товар, а покупець (відповідач) зобов’язувався прийняти та оплатити товар. Детальний перелік, кількість, одиниці виміру, терміни відпуску та ціни визначаються у специфікаціях та накладних, які є невід’ємною частиною договору. Пунктом 4.3 договору передбачено, що розрахунок за поставлений товар проводиться в термін, що зазначений в специфікації, що є додатком до договору. Термін дії договору, відповідно до п.6.1 до 31.12.2007р., а в частині грошових зобов’язань –до повного виконання.

У додатку №1 від 03.12.2007 року до договору №ММ-50 від 01.01.2007 року встановлено відстрочка оплати на 21 календарний день з моменту прийняття товару покупцем.

Додатковими угодами №№1, 2 від 01.01.2007 року та №3 від 31.12.2007 року сторонами погоджено умови постачання товару на адреси Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської та Ченівецької філій ТзОВ «Літа Холдинг», доповнено умови про обіг тари, пролонговано дію Договору. Додаткові угоди №№ 1, 2, 3 підписано дирек-торами ПП «Зевс»та ТзОВ «Літа Холдинг», скріплено відбитками печаток сторін.

На підставі довіреностей ЯОУ № 798952 від 23.05.2008р., ЯОЮ №045735 від 25.07.2008р., згідно накладних №13ВД013339 від 20.05.2008р. на суму 178 294 грн. 00 коп.; №13ВД019428 від 24.07.2008р. на суму 177 180 грн. 00 коп. - ПП «Зевс» передало, а ТзОВ «Літа Холдинг»- прийняло алкогольну продукцію в асортименті на загальну суму 355134 грн. 25 коп., що підтверджено підписами уповноваженої особи та відбитками печатки ТзОВ «Літа Холдінг»на вказаних вище накладних.

Доказів неприйняття товару або повернення такого відповідачем суду надано не було.

Відповідачем оплату за отриманий товар здійснено частково на загальну суму 100000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками банку (арк.справи 28-39). Заборгованість відповідача станом на момент подання ПП «Зевс»позовної заяви становила 255134,25 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, правомірною є заявлена до стягнення позивачем сума основного боргу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У договорі №ММ-050 від 01.01.2007 року, укладеному сторонами, а саме у п.7.4 передбачено що у випадку прострочення оплати отриманого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми боргу за кожний день такого прострочення.

Нарахована позивачем та стягнена судом першої інстанції пеня є підставною.

Поряд з цим, судом правомірно, враховуючи ст. 625 ЦК України, якою передбачено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, стягнено з відповідача на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних.

Стосовно посилань відповідача (скаржника) у апеляційній скарзі на те, що судом не взято до уваги відзиву (вх.№Д2 11/122 від 10.12.2008 року), слід зазначити про те, що як вбачається з матеріалів справи, відзив дійсно міститься в матеріалах справи та поданий суду о 14 год. 20 хв.10.12.2008 року, тобто до судового засідання, яке призначено на 15 год. 00 хв., проте судом у оскаржуваному рішенні помилково зазначено про неподання відповідачем відзиву.

Проте, колегією суддів відзначено, що твердження відповідача на яких ґрунтується відзив, а також апеляційна скарга, не спростовують доводів наведених у позовній заяві та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа Холдинг»задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.2008 року по справі №11/122 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа Холдінг»(м.Рівне, вул. Кн.Володимира, буд.112-А, код ЄДРПОУ 33167320) на користь Приватного підприємства «Зевс»(м.Донецьк, вул. Куйбишева-73, поштова адреса: м.Донецьк. вул.Елеваторна, 1А-1Б, код ЄДРПОУ 31578034) - 255134 грн. 25 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 19231 грн. 77 коп. пені за період з 01.07.2008р. по 31.10.2008р., 2935 грн. 03 коп. інфляційних втрат за період з 01.07.2008р. по 31.10.2008р., 2403 грн. 97 коп. 3% річних, 2797 грн. 05 коп. по сплаті державного мита та 118грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.