Ухвала суду № 31442914, 24.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 730/388/13-ц Провадження № 22-ц/795/1213/2013 Головуючий у I інстанції -Луговець О. А. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Шитченко Н.В., Губар В.С.

при секретарі - Халимон Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Борзнянської районної адміністрації Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Борзнянської районної адміністрації Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року її батька ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, в тому числі земельні ділянки за межами населеного пункту, посвідчені державними актами серії ЧН № 127678 та ЧН № 080866, виданими Борзнянською РДА 21.10.2003 року. Після смерті батька ОСОБА_1 прийняла спадщину подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори 19.07.2012 року, але вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на дані земельні ділянки через нотаріальну контору, оскільки правовстановлюючі документи на землю втрачені, а видача їх дублікатів органами державного земельного агентства неможлива.

Ухвалою Борзнянського районного суду від 11.04.2013 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи, неповно з»ясовано обставини, які мають значення для справи.

Апелянт посилається на п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», де вказано, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вказує, що оформити право власності згідно з ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» не може у зв»язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи, а саме свідоцтво про право спадкування; державний акт на земельну ділянку або рішення суду, яке вступило в законну силу.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Закриваючи провадження по справі, місцевий суд послався на п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія апеляційного суду, оскільки оскаржувана ухвала постановлення з порушенням норм процесуального права.

По справі встановлено, що згідно довідок відділу держземагенства у Борзнянському районі (а.с. 11, 12, 13) ОСОБА_2 дійсно отримав державні акти на право власності на земельні ділянки, що знаходяться на території Малозагорівської сільської ради, ЧН № 127678, площею 3,19 га. - рілля та ЧН № 080866, площею 1,12 га. - кормові угіддя, які зареєстровані в книзі реєстрації державних актів під № 439 та № 440.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в Книзі реєстрації смертей 13.02.2012 року зроблено відповідний актовий запис за № 02 (а.с. 8).

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_2 (а.с. 18), яка у встановлений законом строк звернулась до Борзнянської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а саме 19.07.2012 року (а.с. 28).

Позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити свої спадкові права на дані земельні ділянки через нотаріальну контору, оскільки правовстановлюючі документи на землю втрачені, в матеріалах справи наявне оголошення щодо недійсності та втрати державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЧН № 127678 та ЧН № 080866, видані Малозагорівською сільскою радою на ім"я ОСОБА_2 (а.с. 10), а видача їх дублікатів органами Державного земельного агентства неможлива, про що зазначено в листі від 02.04.2013 року № 01-13/245 відділу Держземагенства (а.с. 15).

Відповідно до листа від 02.04.2013 року № 400/01-16 завідуючого Борзнянської державної нотаріальної контори О.О. Артеменко, зазначено, що оскільки видача дублікатів втрачених державних актів відділом Держземагентва неможлива, отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі не можливе ( а.с. 16).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до п. 4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.08.2009 року за № 735/16751, зі змінами згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 30.08.2010 року № 631, новий державний акт (на ім'я спадкодавця) взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребовування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про нотаріат» видача акта здійснюється протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідних матеріалів, зазначених в п. 4.8 цієї Інструкції (у разі втрати державного акта), та запиту нотаріуса. Новий державний акт взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається за наявності в територіальному органі Держкомзему другого примірника відповідного державного акта та/або документації Державного фонду документації із землеустрою, відомостей щодо земельної ділянки та її власника (користувача) в державному реєстрі земель та за умови дотримання вимог абз. 3 п. 4.8 цієї Інструкції (у разі втрати державного акта).

Наведене свідчить, що з 30.08.2010 року спадкоємці повинні звертатися до нотаріуса з вимогою зробити відповідний запит до органів державного земельного кадастру щодо видачі державного акта замість втраченого.

Відмова територіальних органів Державного комітету земельних ресурсів у видачі дублікату державного акта про право власності на земельну ділянку підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається, в матералах справи наявні дані щодо неможливості оформлення спадщини нотаріусом, оскільки припинений друк бланків державних актів на право власності на земельну ділянку в зв"язку з внесенням змін до чинного законодавста з 01.01.2013 року, а за викладених обставин оформленння права власності в порядку спадкування в позасудовому порядку не можливе.

Закриття провадження уданій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України з тих підстав, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, не відповідають зазначеним вимогам процесуального законодавства. Постановлення ухвали про закриття провадження у справі без зазначення, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, суперечить також вимогам ст. 206 ЦПК України.

Якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).

Оскільки апеляційний суд, з врахуванням вище викладених обставин позбавлений можливості ухвалити судове рішення по суті заявлених позовних вимог, апеляційна скарга підлягає задоволеннню частково.

За таких обставин, у відповідності до ст. 311 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Борзнянського районного суду від 11 квітня 2013 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: