Постанова № 3144245, 17.02.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 р.

№ 5/314/08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Плюшка І.А., Разводової С.С.,

за участю представника позивача –Шубіна О.Л. дов. № 28 від 05.02.2009 року та представника відповідача –Шкабрій М.П. дов. №188 від 24.04.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11 листопада 2008 року за позовом ВАТ "АБ "Бізнес стандарт" до ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" про стягнення боргу за простим векселем,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року ВАТ "АБ "Бізнес стандарт" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" про звернення стягнення на заставне майно, передане відповідно до договору застави №ДЗ 233-01 від 28 грудня 2001 року на користь ВАТ "АБ "Бізнес стандарт" в рахунок погашення боргу у сумі 7 932 169 грн. 30 коп. за простим векселем № 693135374223.

3 червня 2008 року, у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем частини боргу, позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути 5 574 904 грн. 40 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 9 червня 2008 року позов задоволено в повному обсязі.

З ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" стягнуто 5 574 904 грн. 40 коп. боргу за векселем та звернено стягнення на заставне майно ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт", передане в заставу згідно з договором застави №ДЗ 233-01 від 28 грудня 2001 року на користь ВАТ "АБ "ТАС - Бізнесбанк" в рахунок погашення боргу за простим векселем №693135374223 в сумі 5 574 904 грн. 40 коп.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11 листопада 2008 року апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" на рішення господарського суду Запорізької області від 9 червня 2008 року залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 9 червня 2008 року змінено. Резолютивну частину викладено в наступній редакції: " Стягнути з ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" на користь ВАТ "АБ "Бізнес стандарт" борг за векселем у сумі 5 451 015 грн. 56 коп. Звернути стягнення на предмет іпотеки ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт", переданого в іпотеку згідно з іпотечним договором №ДЗ 233-01 від 28 грудня 2001 року в рахунок погашення боргу перед ВАТ "АБ "ТАС - Бізнесбанк" за простим векселем №693135374223 в сумі 5 451 015 грн. 56 коп.

У касаційній скарзі ТОВ "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11 листопада 2008 року та рішення господарського суду Запорізької області від 9 червня 2008 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, заявник просив зупинити виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 11 листопада 2008 року до його перегляду в порядку касації.

Ухвалою Вищого господарського суду від 29 січня 2009 року дане клопотання було задоволене.

У касаційній скарзі заявник стверджує, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»від 18 червня 1991 року № 1201-XII вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судами встановлено, що 27 грудня 2001 року між АБ "Муніципальний", правонаступником якого є ВАТ "АБ Бізнес стандарт", та ТОВ "Моноліт-Агро" було укладено договір №350-В про врахування простого векселя.

27 грудня 2001 року за актом приймання - передачі вексель було передано АБ "Муніципальний".

Відповідно до умов зазначеного договору банк здійснив урахування векселя, який належить TOB «Моноліт-Arpo»з наступними реквізитами: Вид векселя: простий; Місце складення: м. Мелітополь; Номер векселя: 693135374223; Виданий: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельний комбінат «Моноліт»; Номінальна вартість: 7000000 грн.; Строк оплати: за пред'явленням, але не раніше 25.11.2004 р.; Процентна ставка за векселем: 35% річних; Дата складення: 27.12.2001 р.; Наказу кого видано вексель: TOB «Літтл-брок».

У забезпечення зобов'язань за векселем, 28 грудня 2001 року між АБ «Муніципальний» та TOB ВБК «Моноліт» було укладено договори застави №ДЗ 234-01 з додатками та № ДЗ 233-01 з додатками.

Відповідно до додаткової угоди №3 до договору застави № ДЗ 233-01 від 28 грудня 2001 року сторони дійшли згоди викласти назву договору №ДЗ 233 в такій редакції: «Іпотечний договір №ДЗ 233-01», а також замінити Додаток №1/3 до договору застави № ДЗ 233-01 на Додаток №1/4, що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди і договору застави № ДЗ 233-01, а також замінити Додаток №2 до договору застави № ДЗ 234-01 на Додаток №2/1, що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди і договору застави №ДЗ 234-01.

Також судами встановлено, що згідно Додатку №1/4 до договору № 3 від 2 березня 2005 року, Додатку до договору застави № ДЗ 233-01 від 28 грудня 2001 року, договором застави № ДЗ 234-01 від 28 грудня 2001 року забезпечується виконання перед АБ «Муніципальний»зобов'язань заставника (як векселедавця) за простим векселем №693135374223 з наступними реквізитами - місто та дата складення: м. Запоріжжя, 27.12.2001; місто та дата пред'явлення до платежу: м. Запоріжжя, за пред'явленням, але не раніше 25.11.2005 р.; найменування, адреса, реквізити першого Векселедержателя: TOB «Літтл-Брок», 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 60-6, к. 322, п/р 26007003118001 в АБ «Муніципальний», м. Запоріжжя, МФО 313537, ЄДРПОУ 30850542; номінальна вартість векселя, відсотки за ним: 7000000 грн. разом з 35% річних по 31.07.2002 р., з 29% річних з 01.08.2002 р. по 01.12.2002 р., з 25% річних з 02.12.2002 р. по 31.01.2003 р., з 20% річних з 01.02.2003 р.; найменування, адреса, реквізити Векселедавця: TOB ВБК «Моноліт», 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 188-а, п/р. 26009004104001 в АБ «Муніципальний», м. Запоріжжя, МФО 313537, ЄДРПОУ 13608275, про що зазначено у самому векселі.

Вбачається, що під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, відповідач у добровільному порядку, в рахунок погашення суми боргу, перерахував 3000000 грн., у зв'язку з чим позивач зменшив заявлені позовні вимоги.

Судами було встановлено, що вексель № 693135374223 не містить дефекту форми та будь-яких інших підстав, які б позбавили його вексельної сили.

За доводами заявника касаційної скарги, суди не звернули увагу на доводи останнього про те, що позивач пропустив строк позовної давності, визначений ч. 1 ст. 70 Уніфікованого закону "Про переказний та простий вексель".

Проте, перевіривши зазначені доводи, суд приходить до висновку, що останні спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 Уніфікованого закону "Про переказний та простий вексель" про переказні векселі та прості векселі позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Судами встановлено, що перебіг строку позовної давності почався 30 червня 2006 року, коли позивачем було пред'явлено вексель № 693135374223 до платежу. Відтак, суди підставно звернули увагу на те, що строк позовної давності на момент подання позову, у квітні 2008 року, не сплив.

Крім того, суди встановили, що відповідач як векселедавець обумовив більш тривалий строк пред'явлення векселя до платежу, а потім за погодженням з позивачем, в межах і порядку, визначених Уніфікованим законом "Про переказний та простий вексель", вказаний строк подовжив.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант (векселедавець) може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк.

Наведеним також спростовується твердження заявника касаційної скарги про те, що внесення змін щодо строку платежу по векселю не допускається.

Також суди встановили, що нараховані за векселем відсотки на суму векселя відповідають вимогам ст. 5 та ст. 48 Уніфікованого закону "Про переказний та простий вексель" та пункту 5 частини 1 ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Водночас, перевіривши оскаржувані судові рішення Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо підставності зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення періоду нарахування відсотків, нарахованих у відповідності з положеннями ст. 48 Уніфікованого закону "Про переказний та простий вексель".

Відтак, вбачається, що суди мотивовано задовольнили вимогу позивача про стягнення боргу за векселем та, з огляду на положення ст. 33 Закону України «Про іпотеку», законно звернули стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Крім того, у зв'язку з завершенням касаційного провадження у справі, з огляду на те, що ухвалою Вищого господарського суду від 29 січня 2009 року було зупинено виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 11 листопада 2008 року до перегляду останньої в порядку касації, її виконання підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117-1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11 листопада 2008 року –без зміни.

Поновити виконання судового рішення, зупинене ухвалою Вищого господарського суду України від 29 січня 2009 року.

Головуючий Т. Козир

Судді І. Плюшко

С.Разводова