Рішення № 31442363, 21.05.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/2201/13-ц

Провадження № 2/116/1292/13

21.05.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючої судді Пакули М.Р.

при секретарі Єрмаковій Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 листопада 2009 року о 17.30 годині ОСОБА_1 на 631 км + 976 м автомобільної дороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, керуючи транспортним засобом «ІЖ 412» реєстраційний номер НОМЕР_3, перед початком обгону не впевнився у безпеці свого маневру та допустив зіткнення з автомобілем «Тойота Королла» реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався у зустрічному напрямку. Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 209 року ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Тойота Королла» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 Розмір спричиненої їй шкоди згідно з висновком «УкравтоТЕХекспертиза» № 31-1068 від 08 грудня 2009 року склав 26 225 гривень 46 копійок, яка ОСОБА_1 була частково відшкодована у сумі 10 000 гривень. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, з метою отримання відшкодування спричиненої шкоди ОСОБА_2 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке 12 квітня 2010 року виплатило їй 13 521 гривню 22 копійки. У зв'язку з чим на підставі ст. 1191 Цивільного кодексу України просять стягнути з ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 13 521 гривню 22 копійки, судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов повністю визнає.

Суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності на підставі наданих доказів.

Перевіривши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги повністю підлягають задоволенню в силу наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 28 листопада 2009 року о 17.30 годині ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «ІЖ 412» реєстраційний номер НОМЕР_3 на 631 км + 976 м автомобільної дороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, перед початком обгону не впевнившись у безпеці свого маневру допустив зіткнення з автомобілем «Тойота Королла» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, чим порушив п. 14.2.6 Правил дорожнього руху України та спричинив останній як вбачається висновку автотоварознавчого дослідження «УкравтоТЕХекспертиза» № 31-1068 від 08 грудня 2009 року матеріальну шкоду у розмірі 26 225 гривень 46 копійок (а.с. 16-27).

Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 209 року ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на шість місяців (а.с. 17).

Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 6 зазначеного закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 в установленому законом порядку застрахована не була.

В силу п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. При цьому згідно з п. 1.6 ст. 1 у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» під власниками транспортних засобів розуміються юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

За наказом від 12 квітня 2010 року № 919 та на підставі заяви ОСОБА_2 від 03 березня 2010 року платіжним дорученням від 12 квітня 2010 року в рахунок відшкодування спричиненої шкоди Моторним (транспортним) бюро України їй було перераховано 13 521 гривню 22 копійки (а.с. 11-12, 28-29).

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону, до яких, зокрема, відносяться учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності.

В силу ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Беручи до уваги встановлені факти та відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 13 521 гривню 22 копійки.

В силу ч. 1 ст. 84, ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 гривень (а.с. 1, 4-10).

Керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування повністю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн НОМЕР_2, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЕДРПОУ 21647131, страхове відшкодування у розмірі 13 521 гривню 22 копійки, витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 гривень, судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок, а усього 14 750 гривень 62 копійки (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень шістдесят дві копійки).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої воно була постановлено, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 травня 2013 року.

Суддя М.Р. Пакула