Постанова № 31440773, 20.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2013 року 14:20 № 826/3640/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

за позовом

Комунального підприємства "Київський іподром"

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про

визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії

Комунальне підприємство «Київський іподром» (далі Позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби (далі Відповідач) про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити дії.

Позивач в ході судового розгляду неодноразово змінював позовні вимоги. Остаточні позовні вимоги позивача від 15.05.2013 :

- визнати дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби щодо невидалення з особових рахунків Комунального підприємства «Київський іподром» інформації про наявність з 19.07.2011 податкової заборгованості Комунального підприємства «Київський іподром» в сумі 952 050,22 грн. та нарахування штрафних санкцій на вказану суму протиправними та незаконними;

- зобов’язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби видалити з особових рахунків Комунального підприємства «Київський іподром» інформацію про наявність з 19.07.2011 податкової заборгованості Комунального підприємства «Київський іподром» в сумі 952 050,22 грн. та штрафних санкцій на вказану суму.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку Позивача, Відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, було протиправно обліковано неіснуючий податковий борг. Також позивачем зазначено, що у 2010 році Відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Позивача про стягнення податкового боргу в розмірі 952 050,22 грн. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2011, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012, в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 952 050,22 грн. відмовлено повністю. Постанова набрала законної сили та підлягає виконанню на всій території України. Однак Відповідач з 21.02.2012 продовжує обліковувати податковий борг в розмірі 952 050,22 грн. та постійно нараховує на нього штрафні санкції.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідачем зазначено, що оскільки Позивачем самостійно нараховано податкові зобов’язання згідно з поданими деклараціями, сума є узгодженою. Тому, оскільки платником податків самостійно визначено та не сплачено суму податкового боргу, що підтверджується відомостями з облікової картки платників податків, наявність податкового боргу є обґрунтованою. Також представник відповідача зазначив, що відмова в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми податкового боргу не дає підстав на виключення його з особової картки платника податків.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише у 2013 році при зверненні до відповідача з листом. Зазначеного листа позивач суду не надав, у той же час у справі міститься відповідь податкового органу. Листом №294/9/19-108 від 30.01.2013 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва ДПС відповіла заявнику, що згідно КОР станом на 30.01.2013 податковий борг КП «Київський іподром» становить 12217616,25 грн. З наданої відповіді не вбачається, що позивач ставив питання про списання податкового боргу.

В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що податковий борг він не стягує, а лише нараховує штрафні санкції. Податковий борг не списано тому, тому що очікує рішення Вищого адміністративного суду України по зазначеному вище рішенню.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Матеріали справи свідчать, що у 2010 році Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва ДПС зверталася до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київський іподром» податкового боргу в розмірі 952 050,22 грн., що виник в результаті проведеної перевірки дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт №127/1-22-03-00846346 від 15.03.2006.

Разом з тим, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2011, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішенням суду не встановлювалася відсутність податкового боргу, в постанові суду зазначено про недодержання податковим органом процедури погашення податкового боргу, недоведеність обставин, на які позивач посилався у підтвердження своїх вимог.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до п.191.1.1 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів.

Згідно Інструкції №276 від 18.07.2005 “Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України” (далі Інструкція №276), зареєстрованої у Міністерстві юстиції Україні №843/11123 від 02.08.2005, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Згідно п.1.4 Інструкції №276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Відповідно до Інструкції №276, особові рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно за платниками, які:

- перебувають на податковому обліку - з початку року шляхом перенесення сальдо розрахунків платника з бюджетом та залишку несплаченої пені (за наявності) до бази даних поточного року після проведення регламентних робіт із закриття звітного року за платежами, за якими передбачено подання платниками податкових декларацій (розрахунків) або які контролюються податковими органами за актами перевірок. За платежами, за якими подання платниками податкових декларацій (розрахунків) не передбачено, при виконанні регламентних робіт із закриття звітного року сальдо розрахунків платника з бюджетом до карток особових рахунків, відкритих у поточному році, не переноситься;

- узяті на податковий облік протягом поточного року - на підставі реєстрів платників з моменту нарахування або сплати платежу (залежно від того, яка з цих подій настала раніше). Підрозділ адміністрування облікових показників та звітності щоденно передає до відповідних підрозділів, які відповідають за адміністрування податків, інформацію щодо надходження нез'ясованих платежів. Підрозділи, які відповідають за адміністрування податків, після опрацювання зазначеної інформації повідомляють підрозділ адміністрування облікових показників та звітності щодо наданої інформації не пізніше чотирьох робочих днів від дати її надходження до відповідних підрозділів.

Згідно п.3.6 Інструкції №276, форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки.

На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків.

Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

За п.4.2.2 Інструкції №276 податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 N 247).

За п.4.1. Інструкції №276, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: ѕ податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником;

ѕ податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;

ѕ пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання;

ѕ відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань;

ѕ непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, підлягає списанню, згідно ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181-ІІІ) (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) та п.101.2.3 ст.101 Податкового кодексу України. У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Як підтверджено матеріалами справи, податковий борг виник у 2006 році, що в свою чергу давало право позивачеві звернутися до відповідача з вимогою про списання безнадійного податкового боргу.

Згідно п.3.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 08.01.2013 за № 75/22607 (далі Порядок), визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється:

- на підставі даних інформаційних систем органів державної податкової служби (далі - ІС ДПС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу;

- за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Згідно п.4.3. Порядку, за результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом та/або безпосередньо платником податків, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється структурними підрозділами погашення податкового боргу щокварталу протягом двадцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС ДПС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

При цьому з матеріалів справи та з пояснень представника позивача у судових засідань не вбачається, що позивач звертався до податкового органу з вимогою про списання безнадійного податкового боргу.

Пунктом 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до Інструкції № 276, податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді. Списання податкового боргу, визнаного в установленому порядку безнадійним, у картках особових рахунків платника здійснюється відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 N 103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за № 16/6304 (із змінами), на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби датою прийняття такого рішення. За підсумками списання податкового боргу керівником податкового органу (його заступником) приймається додаткове рішення про списання пені, нарахованої в результаті проведення такого списання. Зазначене рішення передається до підрозділу адміністрування облікових показників та звітності для проведення списання пені в картках особових рахунків платника податку.

Органи державної податкової служби виконують свої функції, зазначені в Податковому кодексі України.

Однак ні Податковим кодексом України, ні Інструкцією №276 не передбачено процедури видалення з особових рахунків інформації про наявність заборгованості, так як зазначено позивачем у позові.

Отже, враховуючи відсутність ознак бездіяльності або протиправних дій з боку відповідача щодо вчинення дій (внесення відомостей), які передбачені діючим законодавством, суд вважає, що в контексті приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, на час розгляду справи не вбачається порушень з боку відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

У позові Комунального підприємства «Київський іподром» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій