Рішення № 3143942, 10.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.09

Справа № 16/15-09.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Галафарм», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Стара аптека», м. Суми

про стягнення 33394 грн.03 коп.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 33394 грн.03 коп. боргу, в т.ч. 26713 грн.30 коп.. заборгованості за товар , поставлений за договором поставки № 31-85 від 10.04.2008р., 382 грн.46 коп. пені, 4006 грн.99 коп. - збитків, 2291 грн.28 коп. – процентів за користування чужими грошовими коштами, а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що не визнає позовні вимоги, однак з яких причин , не обґрунтував, тобто не подав обґрунтованих заперечень проти позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився , ухвала про відкладення розгляду справи, направлена на адресу відповідача, до суду повернута не була, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем у 10.04.2008 року був укладений договір № 31-85 на поставку позивачем відповідачу товару, тому по видатковим накладним , позивач поставив відповідачу товар на суму 33537 грн.07 коп.

Факт отримання відповідачем товарів підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними від 29.09.2008р., від 30.09.2008р., від 01.10.2008р., від 02.10.2008р., від 07.10.2008р., від 10.10.2008р., від 13.10.2008р., від 16.10.2008р., від 17.10.2008р., від 21.10.2008р., від 20.10.2008р., від 22.10.2008р, від 23.10.2008р., від 21.11.2008р., від 22.11.2008р. на яких міститься підпис відповідача. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався. Ним була здійснена часткова проплата і залишок заборгованості за поставлену продукцію склав 26713 грн.30 коп.

Відповідно до п.4.1 договору поставки № 31-85 від 10.04.2008р. покупець ( відповідач) зобов’язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній Постачальника. В разі, якщо у видатковій накладній Постачальника термін оплати поставленої партії Товару не вказаний, Покупець зобов’язаний повністю оплатити Товар в строк 30 ( тридцять) календарних днів з моменту його прийняття.

Тому, оскільки відповідач у термін вказаний в договорі розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до видаткових накладних склала 26713 грн.30 коп.., що підтверджується матеріалами справи.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 26713 грн.30 коп. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 224 ГК України та п.1 ст. 623 ЦК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, під якими розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, що також встановлено ч.1 ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, де передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою - грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання у формі штрафу і пені, право на яку (неустойку) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

4.2 ст. 551 ЦК України передбачено, що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, що повністю відповідає положенню ч.4 ст. 231 ГК України, де передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно із ч.4 ст.232 Господарського кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами справляються по день сплати сум цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до вищевикладених положень чинного законодавства України та п.п. 5.1., 9.6 договору поставки № 31-85 від 10.04.2008 року, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати поставленого товару, до моменту остаточного розрахунку; в разі порушення Покупцем ( відповідачем) терміну повної оплати Товару більше ніж на 10 календарних днів, Покупець ( відповідач ) зобов'язаний виплатити Постачальнику( позивачу) , окрім пені, збитки в розмірі 15% від загальної вартості Товару з простроченою оплатою більш як на 10 календарних днів, а також, окремо від неустойки, відшкодувати інші збитки та витрати Постачальника ( позивача) , пов'язані з отриманням виконання Покупцем ( відповідачем) грошових зобов'язань за даним договором;

Крім того, в разі прострочення Покупцем ( відповідачем) повної оплати Товару, отриманого від Постачальника ( позивача) більше ніж на 15календарних днів, Постачальник ( позивач) має право стягнути з Покупця ( відповідача) 0,5 % від загальної вартості партії товару, з простроченою повною, за кожен день користування Покупцем ( відповідачем) грошовими коштами Постачальника ( позивача).

Отже, сума штрафних санкцій ( пені), сума збитків та сума процентів за користування чужими грошовими коштами попередньо погоджена між сторонами договором від 10.04.2008р. № 31-85.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 33394 грн.03 коп., в т.ч. 26713 грн.30 коп. – заборгованість за товар, поставлений за договором поставки № 31-85 від 10.04.2008р., 382 грн.46 коп. – пені, 40066 грн.99 коп. – сума збитків в розмірі 15% від загальної вартості товару, 2291 грн.28 коп. – сума процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт заборгованості відповідача в сумі 33394 грн.03 коп. підтверджено матеріалами справи.

Відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 33394 грн.03 коп. не подав, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Стара аптека» ( 40030, м. Суми, вул.Дзержинського,28-А, код 23822986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм» ( 02660, м.Київ, вул. Магнітогорська,1, код 30886474) 26713 грн.30 коп. заборгованості за товар, 382 грн.46 коп. пені, 4006 грн.99 коп.- збитків, 2291 грн.28 коп. – процентів за користування чужими грошовими коштами, 333 грн.94 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М.Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 11.03.09р.