Вирок № 31439260, 24.05.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 116/1918/13-к

Провадження № 1-кп/116/122/13

24.05.2013 рокум. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кулішова А.С., при секретарі судового засідання Синельщікові О.А., за участі прокурора Домбровського О.О., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Грузія; адреса фактичного і зареєстрованого місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3; з неповною середньою освітою; неодруженого; офіційно не працюючого; раніше судимого вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.11.2001 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням статті 45 КК України 1960 року з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік; решта судимостей погашені відповідно до статті 90 КК України;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.02.2013 року приблизно о 19 годині, знаходячись у стані алкогольного спяніння, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прийшов до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де, реалізуючи свій злочинний намір, переліз через паркан на територію домоволодіння, через відкриті двері проник в господарську споруду, звідки таємно викрав газовий балон. Перекинувши газовий балон через паркан ОСОБА_1 повернувся і таємно викрав металевий лист, який знаходився у дворі домоволодіння, біля господарської споруди. Згідно із висновком експерта №11/19 від 27.03.2013 року ринкова вартість балону для зрідженого газу станом на 06.02.2013 року могла становити 155,00 грн. З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того ОСОБА_1 06.02.2013 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, знаходячись у стані алкогольного спяніння, перебуваючи за адресою: Сімферопольський район, с. Лікарственне, вул. Зарічна, 10, в ході конфлікту із громадянкою ОСОБА_2, що виник раптово, реалізуючи свій намір, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, завдав кілька ударів кулаками рук в область обличчя ОСОБА_2, від чого остання впала на підлогу. ОСОБА_1 продовжив наносити удари взутими ногами в область тулубу та голови потерпілої, при цьому стрибнув в область тулубу ОСОБА_2 Згідно із висновком експерта ОСОБА_2 заподіяні ушкодження: закриті перелому 9, 10, 11 ребер зліва з пошкодженням тканини лівої легені і розвитком лівостороннього пневмотораксу (скупчення повітря в плевральній порожнині), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння; закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, закритий перелом кісток носу, обширна субапоневротична гематома лобно-тімяної області справа, крововилив в склери обох очей, садно обличчя, голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоровя; синці, садно тулуба, кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоровя.

В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що 05.02.2013 року він, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, проходив повз будинку в с. Лікарственне по вул. Набережна, 1, побачив що двері літньої кухні домоволодіння незачинені і вирішив скоїти крадіжку. З літньої кухні він викрав газовий балон, а з подвіря металевий лист. Ці речі він перекинув через паркан.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що 06.02.2013 року йому зателефонувала рідна тітка і сказала, що хтось потрапив в його будинок. ОСОБА_3 приїхав до будинку і побачив, що викрадено металевий лист, який знаходився на подвірї, газовий балон, який знаходився на літній кухні та інші речі, які знаходились в кімнаті будинку.

Враховуючи визнання учасниками процесу обставин, покладених в основу обвинувачення за епізодом крадіжки у ОСОБА_3, зясувавши правильність їх розуміння, переконавшись у добровільності позиції учасників та розяснивши їм наслідки, передбачені частиною третьою статті 349 КПК України, суд вважає можливим обмежити обсяг доказів, що потребують дослідження за цим епізодом, допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів кримінального провадження.

Крім зізнавальних свідчень обвинуваченого його вина у скоєному злочині підтверджується наданими прокурором і дослідженими судом матеріалами кримінального провадження, зокрема: висновком експерта від 27.03.2013 року №11/119, згідно із яким вартість досліджуваного листа металевого визначити неможливо, оскільки цей обєкт не представляє споживчої (матеріальної) цінності; ринкова вартість досліджуваного балону для зрідженого газу за умови задовільного стану, станом на 06.02.2013 року могла становити 155,00 грн.

За епізодом завдання тяжких тілесних ушкоджень обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що 06.02.2013 року вони разом із ОСОБА_2 та іншими особами вживали алкогольні напої вдома у обвинуваченого. В ході конфлікту з ОСОБА_2 ОСОБА_1 декілька разів вдарив її в обличчя долоню руки і пішов з дому. Після цього нічого не памятає. Цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої на суму 3850,88 грн., заявлений прокурором, який діє в інтересах держави в особі фінансового управління Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим, обвинувачений визнав у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 надала свідчення, згідно із якими в ході вживання із ОСОБА_1 спиртних напоїв 06.02.2013 року між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 вдарив потерпілу тричі в обличчя долоню руки. Від отриманих ударів травм та ушкоджень вона не отримала, після цього пішла в сад. Коли поверталась з саду, впала на цеглу, всі ушкодження (закриті перелому 9, 10, 11 ребер зліва з пошкодженням тканини лівої легені і розвитком лівостороннього пневмотораксу; закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку; закритий перелом кісток носу; обширна субапоневротична гематома лобно-тімяної області справа; крововилив в склери обох очей; садно обличчя, голови; синці; садно тулуба, кінцівок) отримала внаслідок падіння з висоту власного зросту об цеглу.

Свідок ОСОБА_4, яка є матірю обвинуваченого, в суді пояснила, що 06.02.2013 року перебуваючи вдома за адресою: Сімферопольський район, с. Лікарственне, вул. Зарічна, 10, вона бачила як обвинувачений один раз вдарив потерпілу. Після цього обвинувачений пішов з будинку, а потерпіла залишилась там.

Незважаючи на показання обвинуваченого, потерпілої і свідка ОСОБА_4, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 за епізодом завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 підтверджена іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Так свідок ОСОБА_5 дала в суді показання, згідно із якими вона 06.02.2013 року, перебуваючи в будинку обвинуваченого за адресою: Сімферопольський район, с. Лікарственне, вул. Зарічна, 10, бачила, як між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої обвинувачений почав наносити потерпілій удари руками в область обличчя і тіла. Потерпіла впала і обвинувачений продовжував наносити їй удари руками і ногами, вдягнутими в резинові чоботи, в область голови і тіла, в тому числі в область ребер. Мати обвинуваченого в той час не була присутня і не могла бачити подій, що відбувались. Показання свідка підтверджуються даними протоколу проведення слідчого експерименту за її участю від 12.03.2013 року, який досліджено судом.

Крім показань свідка ОСОБА_5 винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю інших письмових доказів:

телефонограмою №47 від 06.02.2013 року, яка поступила до оперативного чергового Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим від працівника закладу охорони здоровя про те, що бригада швидкої допомоги виїжджала на адресу Сімферопольський район, с. Лікарственне, вул. Зарічна, 10 і доставила ОСОБА_2 з діагнозом: «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, тупа травма грудної клітини» та ін.; зі слів ОСОБА_2 травми отримано внаслідок побиття співмешканцем ОСОБА_1;

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.02.2013 року згідно із яким потерпіла звернулась до органу міліції із заявою про те, що ОСОБА_1 завдав їй тілесні ушкодження;

висновком експерта від 20.03.2013 року №500, згідно із яким потерпілій завдані тілесні ушкодження: закриті переломи 9, 10, 11 ребер зліва з пошкодженням тканини лівої легені і розвитком лівостороннього пневмотораксу (скупчення повітря в плевральній порожнині), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння; закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, закритий перелом кісток носу, обширна субапоневротична гематома лобно-тімяної області справа, крововилив в склери обох очей, садно обличчя, голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоровя; синці, садна тулуба, кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоровя.

Допитана в судовому зсіданні експерт ОСОБА_6 підтвердила висновки експертизи і пояснила, що отримання вказаних ушкоджень від ударів ніг, які вдягнуті в чоботи, є ймовірним. Під час одночасного допиту потерпілої і експерта, остання пояснила, що, приймаючи до уваги локалізацію переломів ребер (з боку спини; 9, 10 ребро по задньопахвовій лінії зліва), отримання ушкоджень за обставин, на яких наполягає потерпіла (внаслідок однократного падіння з висоти власного зросту обличчям вперед) повністю виключається. Отримання цих ушкоджень неможливо навіть внаслідок падіння людини з висоти власного зросту на спину, натомість механізм виникнення цих ушкоджень відповідає умовам, вказаним у протоколі слідчого експерименту від 12.03.2013 року і є найбільш ймовірним.

Судимість ОСОБА_1 за вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.11.2001 року за ч. 3 ст. 185 КК України у порядку, встановленому частиною пятою статті 90 КК України не погашена.

Прийнявши передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, суд приходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням в інше приміщення і за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, як умисне тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні виду і розміру покарання підсудному, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а, крім цього, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його обставини.

Злочини, передбачені частиною 1 статті 121 та частиною 3 статті 185 КК України, віднесено до тяжких злочинів. Підсудний за місцем проживання характеризується з негативного боку, хворіє на туберкульоз легенів.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудному, суд не встановив. Обставиною, що обтяжує покарання підсудному суд вважає вчинення злочинів у стані алкогольного спяніння.

При призначенні покарання суд також враховує незначну вартість викраденого майна, надання потерпілою в суді показань, якими вона намагалась спростувати винуватість ОСОБА_1, що може свідчити про примирення потерпілої із обвинуваченим. За вказаних обставин суд вважає, що виправлення підсудного можливе за умови призначення покарання за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі на строк три роки; за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі на строк шість років. Також суд вважає можливим застосувати найбільш мякий із способів складання покарань, призначивши його шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим, остаточно визначивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років.

Підстав для застосування статей 69, 75 КК України судом не встановлено.

Цивільний позов підлягає задоволенню. Заявлені позовні вимоги повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження, визнаються обвинуваченим і узгоджуються із приписами статті 1206 ЦК України. Суд стягує вказану суму в дохід місцевого бюджету, що відповідає приписам пункту 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545.

З підсудного слід стягнути процесуальні витрати, повязані із залученням експерта у розмірі 342,30 грн. відповідно до частини другої статті 124 КПК України.

Дію застосованого заходу забезпечення кримінального провадження (тримання під вартою) суд продовжує до набрання законної сили вироком суду.

На підставі пункту 4 частини девятої статті 100 КПК України речові докази поліетиленовий пакет №0809237 з предметами, що містяться в ньому після набрання законної сили вироком підлягають знищенню.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185 і частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі на строк три роки;

за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі на строк шість років.

Згідно зі статтею 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді ШЕСТИ років позбавлення волі в кримінально-виконавчому закладі.

Строк покарання обраховувати з 26 березня 2013 року, зарахувавши строк тримання під вартою.

Цивільний позов прокурора, який діє в інтересах держави в особі фінансового управління Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої на суму 3850,88 грн., задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету Сімферопольського району (рахунок 31411544700268 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 34741037) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 у сумі 3850,88 грн. (три тисячі вісімсот пятдесят грн. 88 коп.).

Речові докази поліетиленовий пакет №0809237 з предметами, що містяться в ньому після набрання законної сили вироком знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати у сумі 342,30 грн.

Продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження, обраного стосовно ОСОБА_1 ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.03.2013 року (тримання під вартою), до набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: