Рішення № 31439106, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4860/13 15.05.13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Кременчукм'ясо"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна"

про: стягнення 46.430,68 грн.

Суддя: Балац С.В.

Представники:

позивача: Івашкевич Є.В. - представник за довіреністю від 15.04.2013, б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами даного спору договору поставки від 23.10.2012 № К-424 із Протоколом розбіжностей від 23.10.2012 до нього, публічне акціонерне товариство "Кременчукм'ясо" поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" отримало товар загальною вартістю 44.703,73 грн. Проте відповідач отриманий ним товар на корить позивача не сплатив, що призвело до звернення останнього до господарського суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача 46.430,68 грн., з яких: 44.703,73 грн. - сума заборгованості за поставлений товар; 1.438,49 грн. - пеня та 288,46 - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 порушено провадження у справі № 910/4860/13, про що відповідач повідомлений судом належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення останньому поштового відправлення суду.

Однак, повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов до суду не подав. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між публічним акціонерним товариством "Кременчукм'ясо", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 23.10.2012 № К-424 (далі - Договір) із Протоколом розбіжностей від 23.10.2012 (далі - Протокол розбіжностей) до Договору.

Згідно предмету Договору, позивач приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність відповідача, а останній зобов'язується приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами Договору у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що відповідач оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки товару.

Отже, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар, загальна вартість якого складає 44.703,73 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується наступними товарними накладеними: від 27.10.2012 № 3976585, від 27.10.2012 № 3976591, від 27.10.2012 № 3976597, від 31.10.2012 № 3979557, від 01.11.2012 № 3980863, від 03.11.2012 № 3983392, від 06.11.2012 № 3985138, від 07.11.2012 № 3986541, від 08.11.2012 № 3987405, від 10.11.2012 № 3989892, від 10.11.2012 № 3989182, від 14.11.2012 № 3992783, від 14.11.2012 № 3992982, від 15.11.2012 № 3994649, від 17.11.2012 № 3996288. Належним чином засвідчені копії вказаних товарних накладних наявні у матеріалах даної справи.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач, в порушення прав позивача та умов передбачених пунктом 4.3 Договору, отриманий ним товар на користь позивача не оплатив, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 44.703,73 грн.

Частиною 1 ст. 692 унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повного погашення відповідачем перед позивачем заборгованості, сторонами даного спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 44.703,73 грн. підлягає задоволенню.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Враховуючи те, що відповідач порушив взяті на себе грошові зобов'язання за Договором, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в розмірі 1.438,49 грн. та 3 % річних у сумі 288,46 грн.

Як вбачається з п. 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов, передбачених Договору і чинним законодавством України.

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент невиконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В той же час, ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1.438,49 грн. підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 228,46 грн. підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Отже, з огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 12; код ЄДРПОУ: 35847906, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчукм'ясо" (39601, м. Кременчук, провулок Героїв Бреста, буд. 48; код ЄДРПОУ: 30068026, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 44.703,73 (сорок чотири тисячі сімсот три) грн. 73 коп. - основного боргу; 1.438,49 (одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн. 49 коп. - пені; 228,46 (двісті двадцять вісім) грн. 46 коп. - 3 % річних; 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2013 року.

Суддя С.В. Балац