Рішення № 31437578, 07.05.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.05.2013

Справа № 320\3562\13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2013 року м. Мелітополь

Запорізької обл.

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

Головуючого - судді Колодіної Л.В.,

При секретарі - Арифовій Л.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку",

Про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В позові позивачка зазначає, що вона працювала у відповідача на посаді начальника відділу технічного контролю і 16 січня 2013 року її було звільнено на підставі ст.. 38 КЗпП України (за власним бажанням у зв'язку з порушенням адміністрацією трудового законодавства).

Позивачка зазначає, що оскільки кінцевий розрахунок при звільненні відповідачем їй не був сплачений, то в порядку ст. 117 КЗпПУ їй повинен бути сплачений середній заробіток за час затримки розрахунку за 47 днів (з 16 січня 2013 року по день подачі позову) в сумі 7 671 грн. 34 коп.

Тому позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7 671 грн. 34 коп.

В судове засідання сторони не з'явились.

Від позивачки до суду надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від представника відповідача - Івлєвої О.Ф. до суду надійшла заява з проханням слухати справу у їх відсутність, позовні вимоги позивачки визнають частково - в сумі 652 грн. 88 коп., в задоволенні решти позовних вимог - просять суд відмовити, посилаючись на те, що затримка з виплати заробітної плати сталася не з причин небажання роботодавця розрахуватись з робітником, а у зв'язку з наявністю об'єктивних обставин та скрутного фінансового становища на підприємстві. Крім того, представник відповідача вказує, що з моменту звільнення і до дня подачі позову позивачка не зверталась до них із заявою з приводу проведення з нею остаточного розрахунку або видачі довідки про заборгованість.

З урахуванням заяв сторін по справі з проханням слухати справу у їх відсутність, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 16 вересня 2010 року позивачка прийнята на посаду начальника відділу технічного контролю до ТОВ "ТНВ", наказ № 103 від 16.09.2010 року. 16 січня 2013 року звільнена згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з порушенням адміністрацією трудового законодавства, наказ № 15 від 16.01.2013 року. \а.с. 11\

Згідно до копії довідки з ТОВ «ТНВ» від 30.01.2013 року № 412, заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 станом на 29 січня 2013 року складає 21 489 грн. 33 коп., а саме: за вересень 2012 року - 1 433 грн. 95 коп., за жовтень 2012 року - 579 грн. 24 коп., за листопад 2012 року - 1 955 грн. 38 коп., за грудень 2012 року - 4 746 грн. 88 коп., за січень 2013 року - 12 773 грн. 88 коп. \а.с. 6\

Згідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 21 489 грн. 33 коп. виплачена не була.

12 березня 2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області був виданий судовий наказ № 320\2635\13-ц про стягнення з ТОВ «Товари народного вжитку» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 21 489 грн. 33 коп.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів не звільняє відповідача від відповідальності.

Відповідачем визнана заборгованість по заробітній платі перед позивачкою.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (надалі - Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно із п. 5 Порядку нарахування виплат у випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку).

Тому розмір середньомісячної заробітної плати розраховується так:

заробітна плата за листопад 2012 року (22 робочих дня) - 1 955 грн. 38 коп., за грудень 2012 року (21 робочий день) - 4 746 грн. 88 коп. Середньоденна зарплата складає 155 грн. 87 коп. ((1 955 грн. 38 коп. + 4 746 грн. 88 коп.): 43 робочих дні).

Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки невиплати зарплати в період з 17 січня 2013 року по 26 березня 2013 року (як в позові просить позивачка) в сумі 7 325 грн. 89 коп., який розраховується:

в січні 2013 року - 11 робочих днів,

в лютому 2013 року - 20 робочих днів,

в березні 2013 року - 16 робочих днів,

що разом складає 47 робочих днів за вказаний позивачем період.

47 роб.днів х 155 грн. 87 коп. = 7 325 грн. 89 коп.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в ч. 5 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 19 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Отже, виплата всіх належних позивачу від відповідача сум не проведена з часу звільнення до часу ухвалення рішення у справі, тому позивачем строк для звернення до суду про вирішення спору не пропущений.

Таким чином, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7 325 грн. 89 коп.

Крім того, оскільки позивач на підставі ст. 1 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подачу позову, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", ст. 1 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 3, 8, 10, 60, 88, 179, 197, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку", Код ЄДРПОУ 25482098, юридична адреса: 72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7 325 \сім тисяч триста двадцять п'ять\ грн. 89 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку", Код ЄДРПОУ 25482098, юридична адреса: 72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, судовий збір на користь держави в розмірі 229 грн. 40 коп. (отримувач - державний бюджет м. Мелітополя, Код отримувача 37968956, р\р 31215206700013, Код ЄДРПОУ суду 36969096, МФО 813015, код виду платежу: 22030001, п. 1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.В. Колодіна