Рішення № 3143738, 05.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.09 р. Справа № 7/3

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких західних електричних мереж м. Ясинувата

До відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноарміського регіонального управління м.Красноармійськ

Предмет спору: стягнення суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 766 248 грн. 56 коп., 3% річних у сумі 1 133 грн. 63 коп., пені у сумі 9 069 грн. 02 коп.

За участю представників:

від позивача: Компанієць Т.Є. - дов.№ 38-09 "ДЗ" від 29.12.2008р.

від відповідача: Чапек Т.В. - дов. № 03-50 від 22.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі СО Донецьких західних електричних мереж м. Ясинувата звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноарміського регіонального управління м.Красноармійськ про суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 766 248 грн. 56 коп., 3% річних у сумі 1 133 грн. 63 коп., пені у сумі 9 069 грн. 02 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №34 від 28.07.2006р. з додатками, протоколом розбіжностей, протоколом врегулювання розбіжностей та угодами до нього; рахунок №38/34 за листопад 2008р.

Відповідач у відзиві №642 від 04.03.2009р., клопотанні №643 від 04.03.2009р. та у судовому засіданні 05.03.2009р. суму боргу визнав у повному обсязі, заявив клопотання про розстрочення виконання рішення до 31.08.2009р., просить зменшити розмір стягуваної пені. Позивач проти розстрочення та зменшення суми пені заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет”, правонаступником якого є відповідач – Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, укладено договір про постачання електричної енергії №34 від 28.07.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, протоколом розбіжностей, протоколом врегулювання розбіжностей та угодами до нього.

Відповідно до п.9.5 Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) з приєднаною потужністю 9380 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п.2.3.4 договору, споживач зобов’язується оплачувати постачальнику електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків „ та №6 „Графік зняття показань засобів обліку електроенергії” до договору.

Відповідно до додатку №5 „Порядок розрахунків”, розрахунки за активну електричну енергію здійснюються споживачем грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку (пункт 10 додатку №5).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у листопаді 2008р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідний рахунок на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за електроенергію за листопад 2008р. у розмірі 766 248, 56 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 766 248, 56 грн., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, посилаючись на сплату відповідачем заборгованості несвоєчасно та не у повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.12.2008р. по 28.12.2008р. 3% річних в сумі 1 133, 63 грн.

Відповідач з розрахунком 3% річних не погодився, вважає, що ця сума є меншою – 1 130, 53 грн., просить відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення 3% річних, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав.

3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору та дати отримання відповідачем рахунку на сплату, складають 1 130, 53 грн. та підлягають стягненню у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в залишковій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, в редакції протоколу розбіжностей, за внесення платежів, передбачених п.2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків” до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату виникнення заборгованості.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 9 069, 02 грн. за період з 11.12.2008р. по 28.12.2008р., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Відповідач з розрахунком пені не погодився, вважає, що ця сума є меншою – 9 047, 86 грн., просить відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення пені, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства.

Пеня перерахована судом відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору та дати отримання відповідачем рахунку на сплату, складає 9 044, 25 грн.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, його збитковість.

Позивач категорично заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, у зв’язку з тим, що ВАТ „Донецькобленерго” також перебуває у скрутному фінансовому стані.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін та у зв’язку з тим, що сума пені є незначною, задоволенню не підлягає.

Таким чином, сума пені складає 9 044, 25 грн. та підлягає стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача пені в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Також у судовому засіданні оговорено клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення до 31.08.2009р, в обґрунтування якого відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан на підприємстві.

Позивач проти відстрочки виконання рішення заперечив.

Враховуючи обставини, викладені відповідачем, той факт, що відповідач є комунальним підприємством, на підприємстві значна дебіторська заборгованість, негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку, що існують обставини, які ускладнюють негайне виконання рішення і вважає можливим на підставі п.6 ст.83 ГПК України клопотання відповідача задовольнити частково і надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення з відповідача суми боргу, пені та 3% річних у загальному розмірі 776 423, 34 грн. на 4 (чотири) місяці з виплатою рівними частинами в першому – третьому місяцях по 194 105, 83 коп. та в четвертому місяці – 194 105, 85 грн.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких західних електричних мереж м. Ясинувата до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноарміського регіонального управління м.Красноармійськ про стягнення суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 766 248 грн. 56 коп., 3% річних у сумі 1 133 грн. 63 коп., пені у сумі 9 069 грн. 02 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Красноарміського регіонального управління (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЗКПО 00191678, р/р 26004301620120 у відділенні АК ПІБ в м.Красноармійськ, МФО 334497) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Донецьких західних електричних мереж (86000, Донецька область, м.Ясинувата, Костянтинівська развилка, 52, ЗКПО 00131179) р/р 260303011293 в ОПЕРВ філії – Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106 – заборгованість за активну електроенергію у сумі 766 248, 56 грн.; на р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005 – 3% річних у сумі 1 130, 53 грн., пеню у сумі 9 044, 25 грн.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення з відповідача суми боргу, пені та 3% річних у загальному розмірі 776 423, 34 грн. на 4 (чотири) місяці з виплатою рівними частинами в першому – третьому місяцях по 194 105, 83 коп. та в четвертому місяці – 194 105, 85 грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Красноарміського регіонального управління (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЗКПО 00191678, р/р 26004301620120 у відділенні АК ПІБ в м.Красноармійськ, МФО 334497) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Донецьких західних електричних мереж (86000, Донецька область, м.Ясинувата, Костянтинівська развилка, 52, ЗКПО 00131179; р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005) державне мито у сумі 7 764, 23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117, 99 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя