Рішення № 3143716, 05.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.09 р. Справа № 10/4

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – Бокова Ю. В. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі Західні електричні мережі м. Ясинувата,

до відповідача – орендного підприємства „Шахта ім. А. Ф. Засядько” м. Донецьк,

про стягнення заборгованості в сумі 872 269,87грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі Західні електричні мережі м. Ясинувата, з позовом до відповідача, орендного підприємства „Шахта ім. А. Ф. Засядько” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 627 977,62грн., за спожиту реактивну електроенергію в сумі 33 530,04грн., інфляційних в сумі 8655,59грн., 3% річних в сумі 3849,97грн. та пені в сумі 30 606,42грн. за договором про постачання електричної енергії №56/28 від 23.01.2003р. ( далі - Договір ).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір та протокол узгодження розбіжностей до нього від 23.01.2003р., Акти прийому-передачі за період березень, вересень-листопад 2008р., рахунки №38/56 за березень, вересень-листопад 2008р., розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги.

05.03.2009р. у зв’язку з описками та здійсненням перерахунку останнім надано уточнення позовних вимог, в якому він простить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 627 977,62грн., за спожиту реактивну електроенергію в сумі 201 180,27грн., інфляційні в сумі 8655,59грн., 3% річних в сумі 3839,46грн. та пені в сумі 28 722,38грн.

Уточнення прийнято судом як таке, що відповідає положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві б/н від 10.02.2009р. позов в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 627 977,62грн. та за спожиту реактивну електроенергію в сумі 201 180,27грн. визнав у повному обсязі. В іншій частині – проти позову не заперечував.

Представник позивача в останнє судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був належним чином.

Враховуючи положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає позов за наявними в справі матеріалами за відсутності позивача.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №56/28 від 23.01.2003р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, споживач (відповідач) зобов’язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року (тобто до 31.12.2003р.) та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно п.п. 2.1.1, 2.2.2 постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, що визначені у Розділі 5 Договору, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”.

Пунктом 7 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію сплачуються споживачем на підставі отриманих рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Як убачається з наданих позивачем документів (акти прийому-передачі за період березень, вересень-листопад 2008р., підписані сторонам та скріплені печатками тощо) позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору.

Відповідачу постачальником були виставлені рахунки №38/56 за березень, вересень-листопад 2008р. на оплату спожитої електроенергії, що були отримані відповідачем 01.04.2008р., 04.10.2008р., 04.11.2008р. та 03.12.2008р. відповідно. Факт їх вручення підтверджується підписом на рахунках уповноваженої особи відповідача та по суті не заперечується відповідачем.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, за період березень, вересень-листопад 2008р. з боку відповідача станом на дату звернення позивача з позовом до суду (26.12.2008р. – поштовий штамп ) виник борг за спожиту активну електроенергію в сумі 627 977,62грн. з ПДВ та за спожиту реактивну електроенергію в сумі 201 180,27грн. з ПДВ, що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечується.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 627 977,62грн. з ПДВ за період березень,, вересень - листопад 2008 р. та за спожиту реактивну електроенергію в сумі 201 180,27грн. з ПДВ за період березень, вересень-листопад 2008 р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 8655,59грн. та 3 % річних в сумі 3839,46грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 28 722,38грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі 2% за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 627 977,62грн. з ПДВ та за спожиту реактивну електроенергію в сумі 201 180,27грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені у розмірі 28 722,38грн, суд вважає його вірним та обґрунтованим.

Позивачем у судовому засіданні було заявлено усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме пені.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Розглянувши зазначене клопотання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не було надано до суду документів для підтвердження наявності будь-яких обставин, які мають істотне значення та можуть бути розцінені судом як виняткові випадки. Крім того, суд бере до уваги те, що розмір пені не перевищує суму основного боргу.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі статей 11, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі Західні електричні мережі м. Ясинувата до відповідача, орендного підприємства „Шахта ім. А. Ф. Засядько” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 627 977,62грн., за спожиту реактивну електроенергію в сумі 201 180,27грн., інфляційні в сумі 8 655,59грн., 3% річних в сумі 3839,46грн. та пені в сумі 28 722,38грн.

2. Стягнути з орендного підприємства „Шахта ім. А. Ф. Засядько” (83054, м. Донецьк, пр. Засядька, ЄДРПОУ 00174846) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (86000, Донецька область, м. Ясинувата, Костянтинівська розвилка, а/с 52, ЄДРПОУ 00131179, р/р 260303011293 ОПЕРВ у філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 627 977,62грн.

3. Стягнути з орендного підприємства „Шахта ім. А. Ф. Засядько” (83054, м. Донецьк, пр. Засядька, ЄДРПОУ 00174846) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (86000, Донецька область, м. Ясинувата, Костянтинівська розвилка, а/с 52, ЄДРПОУ 00131179, р/р 26008301520003 в АК ПІБ м. Ясинувата, МФО 334420) заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 201 180,27грн., інфляційні в сумі 8 655,59грн., 3% річних в сумі 3839,46 грн. та пеню в сумі 28 722,38 грн.

4. Стягнути з орендного підприємства „Шахта ім. А. Ф. Засядько” (83054, м. Донецьк, пр. Засядька, ЄДРПОУ 00174846) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (86000, Донецька область, м. Ясинувата, Костянтинівська розвилка, а/с 52, ЄДРПОУ 00131179, р/р 26008301520003 в АК ПІБ м. Ясинувата, МФО 334420) витрати по сплаті державного мита в сумі 8 704,25 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,75 грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

Суддя Приходько І.В.

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.