Постанова № 31436432, 21.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року № 813/1665/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Андрійка О.О., згідно довіреності,

від відповідачів - Бучко О.З., Булаш З.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (надалі - ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Галицькому районі), управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (надалі - УДКС у Галицькому районі), в якому просить стягнути з Державного бюджету України на свою користь суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 947882,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що за наслідком проведеної перевірки ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" на предмет достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001002301/0/11023 від 14.06.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 27112,68 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення було скасовано в судовому порядку, що підтверджує право позивача на бюджетне відшкодування, проте самого відшкодування ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" на даний час не отримала, що є підставою для стягнення заявлених сум з Державного бюджету України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ДПІ у Галицькому районі м. Львова в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у запереченнях від 15.04.2013 року, суть яких зводиться до наступного. З врахуванням Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі декларацій 100 тисяч гривень і більше по платниках, які мають право на бюджетне відшкодування, ДПІ у Галицькому районі м. Львова направлялась зведена інформація про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ грошовими коштами по суб'єктах підприємницької діяльності по деклараціях, наданих на умовах дії Закону України "Про податок на додану вартість" . Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", ДПС України зобов'язано здійснити ретельне відпрацювання всієї суми податкового кредиту платника по ланцюгу до виробника сировини та відпрацювати зазначені розбіжності та ризики. Оскільки ДПІ в Галицькому районі м. Львова так і не отримано відповіді на запити щодо проведення зустрічних перевірок, у задоволенні позову слід відмовити.

Представник УДКС у Галицькому районі м. Львова в судовому засіданні надала пояснення, з яких вбачається, що на адресу управління висновок ДПІ у Галицькому районі м. Львова на відшкодування податку на додану вартість ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" на суму 947882,00 грн. не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" є правонаступником усіх прав та обов'язків ТзОВ "Електровольт" та зареєстровано Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 15.03.2000 року. Взято на податковій облік в органах державної податкової служби 05.04.2000 року за №13005 та перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова. На момент проведення перевірки позивач був платником ПДВ на підставі свідоцтва платника податку на додану вартість від 30.03.2009 року за №100217822 та перебувало на обліку в ДПІ у м. Львові.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок товариства за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2010 року, оформлену актом № 323/23-4/30823262 від 01.06.2010 року.

Вказаною перевіркою встановлено завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в сумі 27112,68 грн.

За результатами перевірки ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення №0001002301/0/11023 від 14.06.2010 року про зменшення заявленого до відшкодування ПДВ на суму 27112,68 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі №2а-5778/10/1370 податкове повідомлення рішення №0001002301/0/11023 від 14.06.2010 року скасовано. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 року постанову суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у м. Львові - без задоволення.

Крім того, в період з 03.05.2012 року по 10.05.2012 року ДПІ у Галицькому районі проведена перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період грудень 2009 року, лютий, березень, грудень 2010 року, січень, лютий, березень, грудень 2010 року, січень, лютий березень, квітень, травень, вересень 2011 року, оформлена актом №449/15-4009/30823262 від 17.05.2012 року.

В акті перевірки встановлено завищення ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" суми бюджетного відшкодування за лютий на суму 33000,00 грн. На підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення - рішення №0000451501 від 05.06.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 33000,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року у справі №2а-5318/12/1370 позовні вимоги задоволено, податкове повідомлення рішення №0000451501 від 05.06.2012 року - скасовано, а суму податку на додану вартість, зазначену у податковому повідомленні-рішенні стягнуто з Державного бюджету України. Вказане рішення не набрало законної сили.

З позовної заяви ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" вбачається, що товариство не заявляє до відшкодування суму податку на додану вартість на суму 33000,00 грн. за лютий 2010 року, вказану в податковому повідомленні-рішенні №0000451501 від 05.06.2012 року, оскільки стягнення вказаної суми є предметом розгляду в іншій справі. Сума податку на додану вартість, яку позивач просить стягнути в позовній заяві становить 947882 грн. (980882-33000=947882).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168), та п.1.1 наказу ДПА України, Держказначейства України "Про затвердження Порядку відшкодування ПДВ" №209/72 від 02.07.1997 року, з наступними змінами (надалі - Наказ № 209), які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено пунктом 7.7. Закону №168.

Згідно п.п. 7.7.1 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.2 ст.7 Закону №168 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- згідно з пунктом "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

- згідно з пунктом "б" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 5.12.2 наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168).

Відповідно до п.п. 7.7.4. ст.7 Закону №168 та п. 2.4 наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з даними декларації ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" з податку на додану вартість за лютий 2010 року, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 1334074,00 грн. (рядок 24 декларації); сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку становить 980882,00 грн. (рядок 25.1 декларації).

Згідно з графою 4 додатку 2 до декларації за лютий 2010 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування - 980882,00 грн.

В рядку 3 додатку 3 до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, становить 980882 грн.

Згідно з додатком 4 до декларації та відповідно до п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування в сумі 980882,00 грн., визначене у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року, підприємство просило перерахувати на розрахунковий рахунок №26001001307510, МФО 300528.

Як вбачається з Розділу 3 акта перевірки №323/23-4/30823262 від 01.06.2010 року результати по даних перевірки наведено в додатку 7 до акту перевірки.

Так, в додатку 7 до акта перевірки податковим органом зазначено, що дані платника щодо суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, становлять 980882 грн., дані перевірки 953769,3 грн., розбіжність 27112,68 грн.

Згідно Розділу 3.3 акта перевірки №323/23-4/30823262 від 01.06.2010 року "Перевірка достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2010 року", враховуючи порушення, викладені в акті позапланової виїзної перевірки від 05.05.2010 року №268/23-4/30823262, на думку податкового органу ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2010 року в сумі 27112,68 грн.

На підставі вказаного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №0001002301/0/11023 від 14.06.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 27112,68 грн.

Однак, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі №2а-5778/10/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 року, податкове повідомлення рішення №0001002301/0/11023 від 14.06.2010 року - скасовано.

Тобто, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі №2а-5778/10/1370 набрала законної сили.

Крім цього, лютий 2010 року був предметом і інших перевірок. Зокрема, з долученого до матеріалів справи акта перевірки ДПА у Львівській області від 15.07.2011 року №147/23-2/30823262 вбачається, що податковий орган за наслідками проведення планової виїзної перевірки ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року зазначив, що з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДПІ проведено позапланові виїзні перевірки. Суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року перевірені відповідно до акту №323/23-4/30823262 від 01.06.2010 року. Отже, в акті перевірки від 15.07.2011р. №147/23-2/30823262 не наведено будь - яких нових висновків щодо правомірності бюджетного відшкодування за лютий 2010 року.

Водночас слід зазначити, що актом перевірки №449/15-4009/30823262 від 17.05.2012 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період грудень 2009 року, лютий, березень, грудень 2010 року, січень, лютий, березень, грудень 2010 року, січень, лютий березень, квітень, травень, вересень 2011 року встановлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2010 року в сумі 33000,00 грн. На підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №0000451501 від 05.06.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 33000,00 грн. Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення та стягнення сум податку на додану вартість є предметом розгляду в іншій справі №2а-5318/12/1370. Як вже було зазначено вище, позивачем не заявляється вимог про стягнення податку на додану вартість в цій сумі (33000 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що інших, ніж наведені, перевірок щодо правомірності відшкодування ПДВ за лютий 2010 року податковими органами не проводилося.

Судом не беруться до уваги твердження представника ДПІ в Галицькому районі м. Львова про те, що податковий орган ще не держав результати зустрічних перевірок контрагентів позивача, в зв'язку з чим не може підтвердити суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню за лютий 2010 року, оскільки.

Згідно з п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності до вимог п.п. 7.7.6 п.7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

З п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, із аналізу вказаних норм закону вбачається, що право у позивача на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання податкової декларації з податку на додану вартість податковим органом, а в разі судового оскарження суми бюджетного відшкодування - протягом 5-ти робочих днів наступних за днем отримання відповідного рішення.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи декларації з податку на додану вартість та рішень судів, що стосуються суми заявленого бюджетного відшкодування 980882,00 грн., по декларації за лютий 2010 року минув строк на здійснення бюджетного відшкодування за висновком податкового органу.

З пункту 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства, які затверджені наказом ДПА України від 01.10.2008р. №622 та які були чинні на момент проведення перевірки щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування, вбачається, що з метою проведення перевірки контрагента, який перебуває на обліку в іншому органі ДПС, орган ДПС (ініціатор проведення перевірки) направляє іншому органу ДПС (виконавцю) запит про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства.

Згідно п.3.5 вищенаведених Рекомендацій з метою забезпечення належного контролю за повнотою та своєчасністю вжиття заходів щодо завершення всіх перевірок контрагентів керівник структурного підрозділу, який ініціював їх проведення (надсилав запити на проведення таких перевірок до інших органів ДПС), забезпечує щоквартальне (станом на останній робочий день кварталу) проведення інвентаризації виконання направлених запитів на проведення перевірок контрагентів з питань підтвердження відомостей.

За результатами інвентаризації по непроведених (незакінчених) перевірках з питань підтвердження відомостей керівником такого структурного підрозділу за погодженням з керівником органу ДПС (його заступником) приймається рішення щодо доцільності вжиття додаткових заходів з метою забезпечення подальшого проведення таких перевірок чи припинення їх проведення з відповідним обґрунтуванням причин.

З аналізу норм чинного законодавства, що регулює порядок проведення зустрічних перевірок вбачається, що відповідальність за їх проведення покладена на податкові органи та врегульована строками, яких належить дотримуватись, а тому платник податку, який правомірно відобразив суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року, що було підтверджено податковим органом та судом під час розгляду справи, має право на бюджетне відшкодування, яке не може бути поставлене в залежність від неотримання всіх відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія", оскільки таке право не залежить від сплати податку на додану вартість його постачальниками.

Доказів проведення інвентаризації виконання направлених запитів на проведення перевірок контрагентів ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" з питань підтвердження відомостей щодо достовірності заявленого до відшкодування ПДВ суду представником ДПІ у Галицькому районі м. Львова надано не було.

Окрім того, порушення строків проведення таких перевірок не може впливати на встановлені Законом України "Про податок на додану вартість" строки бюджетного відшкодування.

Норми вказаного Закону не ставлять у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару, якщо платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок так як і факт надмірної сплати податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) сторонами в судовому процесі не оспорюється.

Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Вказане випливає, зокрема, і з ухвали Вищого адміністративного суду України ум справі №А27/244-07 (22а-2695/07) к/с № К-3401/08.

Таким чином, з аналізу акта перевірки №323/23-4/30823262 від 01.06.2010 року та постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі №2а-5778/10/1370 ПДВ вбачається, що ПДВ за лютий 2010 року в сумі 947882,00 грн. (980882,00 грн. - 33000,00 грн. = 947882,00 грн.) до відшкодування підтверджене.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування зазначені суми податку на додану вартість, які на даний час не відшкодовані з Державного бюджету України.

Звідси, суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року 947882,00 грн. слід стягнути з Державного бюджету України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, такі слід стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" в розмірі сплаченого при подачі до суду судового збору - 2294,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (код ЄДРПОУ 30823262) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 947882,00 (дев'ятсот сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні рівно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (код ЄДРПОУ 30823262) 2294,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 26.05.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.