Рішення № 31436260, 18.05.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2013 р.Справа № 924/365/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ", м. Київ

до Слобідо-Кульчієвецької сільської ради, с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам'янець-Подільського району

про стягнення 13300,70 грн., з яких 9360,00 грн. - основного боргу, 290,16 грн. - інфляційних втрат, 2931,10 грн. - 15% за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 719,44 грн. - пені

За участю представників сторін:

від позивача: Червона В.І. - за довіреністю №641 від 10.01.2013р.

від відповідача: Рудик В.М. - за довіреністю №162 від 24.09.2012р.

У судовому засіданні згідно ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 18.05.2013р., оскільки у судовому засіданні 13.05.2013р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 13300,70 грн., з яких 9360,00 грн. - основного боргу, 290,16 грн. - інфляційних втрат, 2931,10 грн. - 15% за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 719,44 грн. - пені. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами №2186 від 14.08.2010р. та №7062 від 14.08.2010р. стосовно оплати наданих послуг.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на відсутність в матеріалах, надісланих на адресу Слобідо-Кульчієвецької сільської ради документів, які б підтверджували виконання ним зобов'язання за договорами належним чином, а саме: відсутнє підтвердження публікації статті-презентації в Національному інвестиційному путівнику „National Investments Guide" товариством з обмеженою відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ" або на його замовлення; підтвердження публікації статті-презентації про Слобідко-Кульчієвецьку сільську раду на порталі www.meriaonline.com.ua, вважає не підтвердженим факт публікації статті саме англійською та німецькою мовами, не підтвердженим факт публікації статті на порталі.

У додатковому відзиві на позов відповідач, з посиланням на ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 2, ст.ст. 23, 51, 60, ч. 6 ст. 78, 116-118 Бюджетного кодексу України, п. 13 ч. 4 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", просив відмовити в позові з підстав нікчемності правочинів №№2186,7062. На думку відповідача, правочини є нікчемними в силу того, що вони порушують публічний порядок, встановлений імперативними нормами чинного законодавства та спрямовані на незаконне заволодіння коштами територіальної громади. В обгрунтування зазначеного вказує, що 28.05.2010р. рішенням №1 сесії Слобідо - Кульчієвецької сільської ради V скликання затверджено сільський бюджет на 2010 рік, відповідно до якого сільською радою не виділено бюджетні кошти на отримання послуг інформаційного характеру. Як вважає відповідач, сторони, укладаючи договори №2186 та №7062, вчинили грубе порушення публічного порядку, закріпленого у Бюджетному кодексі України.

Стосовно доводів відповідача позивачем подано заперечення, в якому він зауважує, що засновником друкованого засобу „Національний інвестиційний путівник" є товариство з обмеженою відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ", а домен www.meriaonline.com.ua є власністю „СВС СІТІ МЕДІЯ". Стверджує, що „СВС СІТІ МЕДІЯ" розроблені і розміщені в електронних та друкованих ресурсах відомості про інвестиційні можливості населеного пункту відповідача і сільська рада виконала свої повноваження у сфері соціально - економічного і культурного розвитку, а саме, залучення на договірних засадах підпрємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі у комплексному соціально - економічному розвитку сіл, селищ, міст. Як вважає позивач, обгрунтування наведені в додатковому відзиві є такими, що не відповідають реальним обставинам справи і тому не можуть бути взяті до уваги судом з тих підстав, що жодна з вказаних в ст. 228 ЦК України підстав в даних правовідносинах не мала місця. Натомість, як вказує позивач, в судовому засіданні було встановлено, що вище згадані договори укладенні за взаємного волевиявленням сторін, що підтверджується підписами та печатками уповноважених представників. Щодо питання відсутності бюджетних асигнувань та бюджетних призначень відповідача, позивач просить врахувати позицію Верховного суду України, яку викладено у постанові від 15.05.2012р. по справі №11/446. Стосовно посилань відповідача на те, що позивачем незаконно взято на себе зобов'язання по публікації інформаційних матеріалів у виданні Національний інвестиційний-Путівник, так як актом прийому передачі виконаних робіт встановлено, що роботи по розробці і публікації 30.11.2010р. вже є фактично виконаними, а журнал Національний інвестиційний Путівник в Україні зареєстровано як засіб масової інформації 17.02.2010р. просить врахувати наступне. Договором №2186 від 14.08.2010р. підписання такого документу як акт виконаних робіт не передбачався взагалі і останній був розроблений ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» на прохання сільської ради для можливості проведення розрахунків через органи УДКС України. Зазначає, що відповідно довідки ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» до 17.12.2010р. журнал «Національний інвестиційний путівник» було зареєстровано в Угорщині товариством з обмеженою відповідальністю «Волтерс Комьюнікейшнз», яке володіє 100% капіталу ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» і до вказаної дати здійснювало публікації інформаційних матеріалів розроблених ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» у «№ііопа1 Іпуезітепі8 Оиісіе» в Угорщині. Натомість, для зручності здійснення розсилки вказаних видань 09.11.2010р. між ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» та ТОВ «ГОЛДМАРК» було укладено договір №141 від 09.11.2010р. про подання на реєстрацію друкованого засобу масової інформації в Україні (копія договору додається), який 17.12.2010р. було зареєстровано Міністерством юстиції України та відповідно до умов договору 04.07.2011р. було направлено Відповідачу, що і є належним підтвердженням факту виконання робіт відповідно до Договору №2186 від 14.08.2010р.

У додаткових поясненнях з приводу питання нікчемності договорів позивач, з посиланням на п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначає, що підстави попередньо наведені відповідачем не можуть бути визнаними достатніми для нікчемності договорів і більш того, не можуть бути підставою для невиконання останніми зобов'язань. Вважає, що недотримання процедури укладення договорів посадовими особами сільської ради, не може бути компенсоване за рахунок юридичної особи - надавача послуг та повинно бути виконане сільською радою в повному обсязі згідно умов договору та чинного законодавства.

У письмових поясненнях відповідач зауважує, що сільський голова дійсно є розпорядником бюджетних коштів, проте наділений правом використовувати їх лише за призначенням, визначеним сільською радою у рішенні про місцевий бюджет. Тому, на думку відповідача, дії сільського голови при укладанні спірних договорів, без відповідних повноважень, є незаконними, тобто таким, що суперечить вимогам чинного законодавства. Щодо обізнаності чинного сільського голови Несторова Р.О. про наявність спору щодо укладених договорів із ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» відповідач зазначає, що Несторова Р.О. обрано сільським головою 17 грудня 2010 року проте, до виконання службових обов'язків він приступив 21 березня 2011 року. Підтверджує, що на адресу Слобідо-Кульчієвецької сільської ради 04 липня 2011 року поштою надходило повідомлення ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» з відповідними додатками (каталогом та копією договору). Проте, у даному повідомленні позивач не зазначав про наявність будь-якої заборгованості (кредиторської, дебіторської) по договору між сторонами. Вказує, що водночас, інформація щодо наявності у Слобідо-Кульчієвецької сільської ради кредиторської заборгованості перед ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» за 2010-2013 роки відсутня в Кам'янець-Подільському УДКСУ Хмельницької області, яке. здійснює обслуговування бюджету територіальної громади. Стверджує, що про наявність спору сільському голові стало відомо в другій половині січня 2013 року коли на адресу Слобідо-Кульчієвецької сільської ради від позивача надійшла позовна заява до Господарського суду Хмельницької області про стягнення заборгованості за надані послуги згідно договорів №2186 та №7062 від 14 серпня 2010 року. Посилання позивача на правову позицію Верхового суду України викладену у постанові від 15 квітня 2012 року по справі №11/446. відповідач вважає, що посилання підтверджує саме позицію відповідача щодо нікчемності укладених правочинів. Як вважає відповідач, у додатках до рішення №1 сесії Слобідо-Кульчієвецької сільської ради від 28 травня 2010 року «Про сільський бюджет на 2010 рік» видатки бюджету на інформаційні послуги передбачено взагалі не було (тобто таке бюджетне призначення відсутнє), а отже повноваження у сільського голови на укладання .договорів з ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» були відсутні. Зазначає, що акти прийому-передачі виконаних робіт №84 та №85 від 30 листопада 2010 року сільським головою, який укладав договір, підписано не було. Вказує, що договорами №2186 та №7062 від 14 серпня 2010 року передбачено, що ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» зобов'язується особисто надати послугу з розробки та розміщення статті презентації. При цьому, умовами договорів не встановлено право виконавця покладати обов'язок виконання договору на третіх осіб. Тому, вважає відповідач, твердження представника позивача, що статтю презентацію про Слобідо-Кульчієвецьку сільську раду опублікувало ТОВ «Волтерс Комьюнікейшнз» в Угорщині є неправдивими.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подані раніше заперечення та просив відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

14.08.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ" м.Київ (виконавець) та Слобідо-Кульчієвецькою сільською радою (замовник) укладено договір №2186, згідно умов якого виконавець за завданням замовника зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) у виданні Національний інвестиційний Путівник (National Investments Guide) англійською та німецькою мовами (п. 1.1.).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. вказаного вище договору сторони домовились, що вартість послуг складатиме 4680,00 грн., в т.ч. ПДВ. Строк оплати до 31.12.2010р.

У розділі 3 договору сторони визначили права та обов'язки, зокрема, відповідно до положень п.п. 3.1. - 3.3., 3.5., 3.6. виконавець розробляє і публікує інформаційні матеріали (стаття-презентація) за допомогою письмових матеріалів і фотографій, які надає замовник. Замовник зобов'язаний протягом 7 днів з дня підписання цього договору надіслати виконавцю письмові матеріали та фотографії для обробки, узгоджені у додатку до цього договору, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття - презентація) розробляються та публікуються без фотографій. Замовник має право протягом 4 робочих днів з дати отримання розроблених виконавцем інформаційних матеріалів (стаття - презентація), перекладених на українську мову, внести будь - які виправлення або зміни до інформаційних матеріалів (стаття - презентація), про що повинен письмово повідомити виконавця. В іншому випадку, якщо виконавець не отримає від замовника будь - яких письмових повідомлень щодо редагування інформаційних матеріалів (стаття - презентація) до закінчення вказаного в цьому пункті строку, то вважається, що у замовника відсутні заперечення до якості інформаційних матеріалів (стаття - презентація), які в цьому випадку публікуються без змін і доповнень. Протягом усього терміну дії цього договору, замовник безкоштовно надає право виконавцю на використання та розмноження матеріалів, що передаються замовником для виконання цього договору. Виконавець зобов'язаний надіслати копію опублікованих інформаційних матеріалів (стаття - презентація) замовнику, щоб підтвердити публікацію замовлених інформаційних матеріалів (стаття-презентація).

У п.п. 4.1, 4.2. договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 5.1 договір діє з моменту його укладення і до виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

14.08.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ" м.Київ (виконавець) та Слобідо-Кульчієвецькою сільською радою (замовник) укладено договір №7062, за умовами якого виконавець за завданням замовника зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони домовились, що вартість послуг складатиме 4680,00 грн., в т.ч. ПДВ. Строк оплати до 31.12.2010р.

Виконавець розробляє і публікує інформаційні матеріали (стаття-презентація) за допомогою письмових матеріалів і фотографій, які надає замовник. Замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дня підписання цього договору надіслати виконавцю письмові матеріали та фотографії для обробки, узгоджені у додатку до цього договору, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття - презентація) розробляються та публікуються без фотографій. Сторони домовились, що відповідальність за зміст та достовірність інформаційних матеріалів (стаття-презентація), включаючи текст і фото, несе замовник, який також гарантує, що на всі матеріали, які будуть надані замовником і використані в розробці інформаційних матеріалів (стаття-презентація), замовник має відповідні авторські права, які не обтяжені будь-якими правами та законними інтересами третіх осіб. Протягом усього терміну дії цього договору, виконавець безкоштовно надає право замовнику на редагування та доповнення наданих замовником інформаційних матеріалів (тексту та фотографій) на порталі www.meriaonline.com.ua. Виконавець зобов'язаний опублікувати інформаційні матеріали (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua. протягом 45 календарних днів з моменту укладення цього договору (п.п. 3.1. - 3.3., 3.5., 3.6.).

У п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 процентів річних від простроченої суми. Виконавець не несе відповідальності, якщо інформаційні матеріали опублікуються на сайті з затримкою або будуть втрачені із-за помилки Інтернет провайдера чи Інтернет сервера, на якому розташований портал www.meriaonline.com.ua.

Відповідно до п. 5.1 договір діє з моменту його укладення і до виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

За підписом замовника до договорів №№2186, 7062 від 14.08.2010р., як їхній додаток, надано короткий опис основної інформації про населений пункт с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам'янець - Подільського району та його інвестиційні можливості.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно договорів №№2186, 7062 від 14.08.2010р., про що свідчать стаття-презентація, надрукована в Національному інвестиційному Путівнику, а також витяг з порталу www.meriaonline.com.ua з публікаціями інформаційних матеріалів про населений пункт с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам'янець - Подільського району, зареєстрованих 23.09.2010р.

31.01.2011р. на виконання умов договору №2186 позивач надіслав відповідачу повідомлення №228 про надіслання макету готової статті - презентації в оригінальному вигляді (на німецькій та англійській мові) та переклад тексту презентації на українську мову, щоб відповідач зміг внести корективи в разі їх необхідності. Згоду на публікацію або будь-які корективи до презентації прохав надіслати поштою, факсом або на електронну адресу протягом 4 робочих днів з дати отримання даного макету презентації. Також позивач попередив, якщо протягом 4 робочих днів з дати отримання цього повідомлення з боку відповідача не буде будь-яких повідомлень щодо заперечення або редагування даного макету презентації, то вважатиметься, що заперечень не має і презентація може бути надрукована. Зазначене повідомлення отримано відповідачем 03.02.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

24.06.2011р. позивач надіслав відповідачу каталог „Національний інвестиційний Путівник" (NATIONAL INVESTMENTS GUIDE) в оригінальному вигляді (на німецькій та англійській мові). При цьому повідомив, що ці каталоги позивачем передаються в руки потенційним інвесторам через Торгово-промислові палати, господарські установи та інші організації, зокрема, були відправлені в: 95% Торгово-промислові палати Німеччини, 90% Торгово-промислові палати Австрії, 90% Торгово-промислові палати Російської Федерації, 15 Європейські Інфо-центри, 14 Бізнес-центри і 12 Професійні асоціації Європи. Відповідач отримав каталог та лист 30.06.2011р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовим повідомленням про вручення відправлення.

30.09.2010р. на виконання умов договору №7062 позивач надіслав відповідачу повідомлення №48 про те, що презентація, в якій описана основна інформація про населений пункт с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам'янець - Подільського району та його інвестиційні можливості зареєстрована на порталі www.meriaonline.com.ua 23.09.2010р. Також, відповідачу було запропоновано доповнити інформацію чи відредагувати презентацію та повідомлено, якщо протягом 4 робочих днів з дати отримання повідомлення позивачем не буде отримано будь-яких повідомлень щодо заперечення або редагування даних інформаційних матеріалів, то вважатиметься, що ТОВ „СВС СІТІ МЕДІЯ" виконало свої договірні зобов'язання у розробленні та публікації інформаційних матеріалів (статті-презентації) на порталі www.meriaonline.com.ua., і надані послуги вважатимуться прийнятими. Зазначене повідомлення отримано відповідачем 05.10.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

30.11.2010р. позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ - 000012 на оплату послуг по договору №2186 на суму 4680,00 грн. та №СФ - 0000111 на оплату послуг по договору №7062 на суму 4680,00 грн., які ним отримано 02.12.2010р. (поштове повідомлення про вручення від 03.12.2010р.

Між тим, відповідач умов договорів стосовно оплати за надані послуги не виконав, утворивши заборгованість.

За порушення виконання грошового зобов'язання, на підставі п.п. 4.1., 4.2. договорів, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 719,44 грн. за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р., 290,16 грн. - інфляційних втрат (січень 2011р. - січень 2013р.) та 2931,10 грн. - 15% річних (01.01.2011р. - 31.01.2013р.).

Аналізуючи матеріали справи та оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується наступне:

Відповідно до п. 1, ч. 2, ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договорів №2186 та №7062 від 14.08.2010р. Відповідач вважає вказані правочини нікчемними у зв'язку з тим, що вони порушують публічний порядок.

Нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо).

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:

- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Судом враховується, що визначальною умовою встановлення нікчемності правочину є його укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи, що підписувала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Суд зауважує, що договори №2186 та №7062 від 14.08.2010р. належним чином підписані обома сторонами, зокрема, зі сторони відповідача договори підписано сільським головою Міткевич М.І., яка на момент головування була розпорядником бюджетних коштів та мала право на укладення від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договорів. Посилання відповідача на необізнаність нового сільського голови Нестерова Р.О. про наявність договорів не відповідає дійсності, оскільки до Слобідо - Кульчієвецької сільської ради було надіслано каталог „Національний інвестиційний путівник" та копію договору на розробку інформаційних матеріалів у ньому. Крім того, зазначена обставина не звільняє юридичну особу від відповідальності. Договори №2186 та №7062, мають двосторонній зобов'язувальний характер, його умови не суперечать вимогам чинного законодавства, сторони при укладенні договорів погодили всі передбачені законом істотні умови, прийняли їх до виконання.

Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетних коштів, то суд вважає, що така обставина не звільняє відповідача від виконання договірних зобов'язань з огляду на наступне.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини «відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, «Бакалов проти України» від 30.11.2004).

Про помилковість позиції відповідача про те, що відсутність бюджетних коштів є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, викладено також у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2011 у справі № 11/446.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги та відхиляє заперечення відповідача, оскільки на підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та наведених рішень Європейського суду з прав людини відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Отже, суд приходить до висновку, що договори №2186 та №7062 від 14.08.2010р. не порушують публічний порядок, їх нікчемність прямо не встановлена законом.

Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач, в порушення умов договорів №2186 та №7062 від 14.08.2010р. та чинного законодавства, не виконав свій обов'язок стосовно проведення оплати за надані послуги. Отже, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Посилання відповідача на відсутність в матеріалах, надісланих на адресу Слобідо-Кульчієвецької сільської ради документів, які б підтверджували виконання ним зобов'язання за договорами належним чином спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в договорі була передбачена відповідальність відповідача за порушення термінів розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд погоджується з даними нарахуваннями та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути пеню з відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 15% річних та інфляційних втрат, суд погоджується з даними нарахуваннями.

З врахуванням зазначеного, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИ Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ", м. Київ до Слобідо-Кульчієвецької сільської ради, с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам'янець-Подільського району про стягнення 13300,70 грн., з яких 9360,00 грн. - основного боргу, 290,16 грн. - інфляційних втрат, 2931,10 грн. - 15% за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 719,44 грн. - пені задовольнити.

Стягнути з Слобідо-Кульчієвецької сільської ради (с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам'янець-Подільського району; код 04407276) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (юр. адреса: м. Київ, вул. Воровського, 32, кв. 2; пошт. адреса: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 44, кв. 82; код 37025570) 9360,00 грн. (дев'ять тисяч триста шістдесят гривень 00 коп.) - основного боргу, 290,16 грн. (двісті дев'яносто гривень 16 коп.) - інфляційних втрат, 2931,10 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять одну гривню 10 коп.) - 15% за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 719,44 грн. (сімсот дев'ятнадцять гривень 44 коп.) - пені, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 22 травня 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.