Ухвала суду № 31435306, 23.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 р.

Справа № 1570/6679/2012

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Технолоджи» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Технолоджи» (надалі – ТОВ «Білдінг Технолоджи», позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі – ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, відповідач) №0011822301 від 23 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 43 816 грн. та №0011832301 від 23 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 38 230 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені незаконно та підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року адміністративний позов – задоволено.

Суд скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №0011822301 від 23 жовтня 2012 року та №0011832301 від 23 жовтня 2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та зазначив, що у ТОВ «Білдінг Технолоджи» наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагента. При цьому всі господарські операції з контрагентами відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Також, на підтвердження фактичного виконання договорів сторонами були належним чином оформлені Акти виконаних робіт, видаткові накладні за січень 2010 року - березень 2011 року та інші документи, що свідчать про реальність господарських операцій між контрагентами.

Товари, придбані у ПП «Одеська будівельна компанія», ТОВ «Білдінг Технолоджи» використало у своїй подальшій господарській діяльності.

В апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім доказам та не було здійснено всебічного, повного та об’єктивного розгляду обставин справи, це призвело до неправильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ у Малиновському районі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Білдінг Технолоджи» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з ПП «Одеська будівельна компанія» за період грудень 2010 року, січень-березень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №267/22-214/37223582/451 від 10 жовтня 2012 року, в якому встановлені наступні порушення:

- п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (надалі – Закон №168/97), п.198.2. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (надалі – ПК), в результаті чого податок на додану вартість занижений на 34 592 грн.

- п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22 травня 1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого податок на прибуток занижений всього на 39268 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення №0011822301 від 23 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 43 816 грн. (за основним платежем – 39 268,00 грн., за штрафними санкціями – 4 548,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0011832301 від 23 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 38 230 грн. (за основним платежем – 34 592,00 грн., за штрафними санкціями – 3 638,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено правомірність здійснених позивачем операцій, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені незаконно та підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв’язку з наступним.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання вимог чинного законодавства, між ТОВ «Білдінг Технолоджи» та ПП «Одеська будівельна компанія» укладено Договори поставки та підряду (а.с. 82-95, т.1).

Зазначені договори підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін, тобто договори відповідають вимогам статті 207 ЦК України.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України, письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.

Судом також встановлено, та не спростовується в самому акті перевірки, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагента.

При цьому всі господарські операції з контрагентами відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

До того ж, відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та на виконання Договорів, сторонами були належним чином оформлені податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні за січень 2010 року - березень 2011 року та інші документи, що свідчать про реальність господарських операцій між контрагентами.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До того ж, надані позивачем первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Разом з тим, Господарський кодекс України зазначає, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на зазначене та враховуючи приписи Цивільного кодексу України суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що правочин, укладений позивачем під час здійснення своєї господарсько-фінансової діяльності неможна вважати нікчемними, оскільки законом не встановлена його нікчемність. Крім цього, відсутнє рішення суду про визнання такої угоди недійсною.

Разом з тим, згідно зі ст.202 Цивільного кодексу України угода є вольовим актом, направленим на досягнення відповідного результату; угода може бути двосторонньою. Якщо угода є двосторонньою, то вона є договором. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України позивач є вільною особою щодо вибору свого контрагенту та визнанні умов договору.

Відповідно до умов укладеного договору сторона не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності контрагента. На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо висновків актів перевірки від 15 березня 2011 року за №296/23-513/34319643 щодо неможливості проведення перевірки ПП «Одеська будівельна компанія» за грудень 2010 року та січень 2011 року та від 24 лютого 2012 року за №524/23-5 щодо неможливості проведення перевірки ПП «Одеська будівельна компанія» за лютий, березень, травень 2011 року, якими встановлено нереальність здійснення господарської діяльності за певні періоди з боку ПП «Одеська будівельна компанія», оскільки вказане не може бути підставою для висновків про порушення податкового законодавства, саме ТОВ «Білдінг Технолоджи», тому що, жодним законодавчим актом України не передбачено відповідальність одного суб'єкта господарювання за неналежне ведення господарської діяльності іншим суб'єктом господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, товари придбані у ПП «Одеська будівельна компанія», ТОВ «Білдінг Технолоджи» використало у своїй подальшій господарській діяльності.

Таким чином, на думку колегії суддів, обставини одержання економічного ефекту, за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.5.3.9.п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», том що такі твердження є безпідставними, необґрунтованими та не доведеними відповідачем, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Білдінг Технолоджи» включало до складу валових витрат суми грошових коштів, врахованих ПП «Одеська будівельна компанія» за придбаний товар та виконані послуги за першою з подій.

Стосовно порушення позивачем п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ,п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по господарських операціях із ПП «Одеська будівельна компанія» суд зазначає наступне.

Приписами статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв у періоді який перевірявся), визначений порядок та умови виникнення права платника податку на податковий кредит.

Аналогічні норми закріплені у п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК.

На момент здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, вказане підприємство було зареєстровано як платник податку на додану вартість, а отже відповідно до ст. 9 Закону про ПДВ мало право виписувати податкові накладні: ПП «Одеська будівельна компанія» зареєстроване як платник податку на додану вартість про що видане свідоцтво №100246651.

ТОВ «Білдінг Технолоджи» діяло виключно в рамках закону України «Про податок на додану вартість» і включало ПДВ до податкового кредиту за першою з подій - за датою отримання податкової накладної.

Таким чином, правомірним є включення позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період суму грошових коштів у розмірі 34592 грн.

З огляду на наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, та спростовуються матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про порушення ТОВ «Білдінг Технолоджи» вимог податкового законодавства, адже позивачем підтверджені факти здійснення господарських операцій відповідними первинними документами, податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість задекларовані належним чином.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Технолоджи» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення про скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова