Рішення № 31435292, 23.05.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Провадження № 2\368\199\13

Справа № 368/415/13-ц

Рішення

іменем України

"23" травня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді - Закаблука О.В.

При секретарі судового засідання - Гембар В.В.

З участю учасників процесу:

Представника - ОСОБА_1

Відповідача - ОСОБА_2

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом Кагарлицького комунального житлово - експлуатаційного підприємства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.03.2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява Кагарлицького комунального житлово - експлуатаційного підприємства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території, в якій позивач просив суд винести рішення, яким:

- задоволити даний позов та стягнути з ОСОБА_2 на користь Кагарлицького комунального житлово-експлуатаційного підприємства заборгованість за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 1528,64 грн., та 229,40 грн. судових витрат. Загальна сума стягнення 1758,04 грн. ( а.с., 2 - 3).

Свої позовні вимоги позивач у позовній заяві обґрунтовував наступним.

Кагарлицьким комунальним житлово-експлуатаційним підприємством було проведено перевірку та встановлено, що громадянин ОСОБА_2 (відповідач по справі) є власником квартири АДРЕСА_1.

Ця квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку житлового фонду, утримання та експлуатацію якого здійснює КЖЕП.

Згідно ст.. 68 Житлового кодексу України, ЗУ « Про житлово-комунальні послуги », постанови КМУ № 529 від 20.05.2009 року та № 869 від 01.06.2011 року « Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій » ККЖЕП утримує ( надає житлово-комунальні послуги ) будинки комунального житлового фонду , який на балансі підприємства , а споживач отримує ці послуги та повинен вчасно вносити за них оплату.

Власником квартири АДРЕСА_1 своєчасної повної оплати за надані послуги не було, а тому порушено ст.. 66-68 Житлового кодексу України, п. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.З ст. 815 Цивільного кодексу України , пд..2 п.7 Правил користування приміщеннями житловими будинками.

Станом на 01.02.2013 року в результаті несвоєчасної оплати за утримання будинку і споруд та прибудинкових території у відповідача виникла заборгованість в сумі 1528,64 грн. за період з 01.02.2010 року по 01.02.2013 року.

Не оплачуючи за отримані житлово-комунальні послуги власник квартири наніс позивачу збитки, котрий є комунальним підприємством, тобто своїми діями він наносив збитки громаді міста Кагарлика, окрім того відповідач свідомо ухиляється від укладення договору про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до підп. 1 п. 11 Типового договору затвердженого постановою КМУ № 529 від 20.05.2009 року вказано, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений цим договором строк.

КЖЕП неодноразово повідомляло боржника про його заборгованість та просило цю заборгованість погасити з визначенням строків, але на даний час відповідач заборгованість не сплатив, мотивуючи це тим, що між сторонами не укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території. Хоча ОСОБА_2 неодноразово знайомився із запропонованим позивачем договором про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, але постійно відмовлявся його укладати, хоча договір був розроблений позивачем на основі типового договору затвердженого постановами КМУ № 529 від 20.05.2009 року та № 869 від 01.06.2011 року як і передбачено чинним законодавством.

Недодержання сторонами процесу передбаченої законом письмової форми договору не позбавляє їх у разі виникнення спору доводити факт надання послуг іншими способами доказування. Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ч.І ст. 625 ЦКУ власник квартири не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконати зобов'язання.

04.03.2013 року Кагарлицьким районним судом Київської області було винесено ухвалу про відкриття провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду. ( а.с., 12).

22.03.2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла уточнена позовна заява Кагарлицького комунального житлово - експлуатаційного підприємства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території, в якій позивач просить суд винести рішення, яким:

- задоволити даний уточнений позов та солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Кагарлицького комунального житлово-експлуатаційного підприємства заборгованість за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 1528,64 грн., та 229,40 грн. судових витрат. Загальна сума стягнення 1758,04 грн.

Свої уточнені позовні вимоги позивач в позовній заяві обґрунтовує наступним:

Кагарлицьким комунальним житлово-експлуатаційним підприємством було проведено перевірку та встановлено, що громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 (співвідповідачі по справі) є співвласниками квартири АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 11.02.1994 року по даній квартирі, уповноваженим власником квартири визначено ОСОБА_2.

Також співвідповідач ОСОБА_2 порушуючи п. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, а саме не укладаючи договір (про надання житлово-комунальних послуг) фактично користується послугами, які надає КЖЕП, оскільки постійно проживає за вищевказаною адресою.

Але факт відсутності письмово укладеного договору не може свідчити про те, що житлово-комунальні послуги не надавалися споживачу, оскільки послуги надавалися, роботи виконувалися на що складалися відповідні акти та документи, які маються у справі.

Квартира відповідача знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду , утримання та експлуатацію якого здійснює КЖЕП.

Послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкових територій окрім як позивачем надаватися не можуть, в зв'язку зі специфічними видами послуг які надаються і сам відповідач виконувати їх не може і фактично не виконує.

Згідно ст.. 68 Житлового кодексу України, ЗУ « Про житлово-комунальні послуги », постанови КМУ № 529 від 20.05.2009 року та № 869 від 01.06.2011 року « Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій », ККЖЕП утримує ( надає житлово-комунальні послуги ) будинки комунального житлового фонду , який на балансі підприємства , а споживач отримує ці послуги та повинен вчасно вносити за них оплату.

Відповідно до ч.2 ст. 10 ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду » -власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, тех.. обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах , пов'язаних з утримання будинку і прибудинкової території.

Квартиру АДРЕСА_1 приватизовано на 4 осіб, а саме : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Відповідно до ст.. ст.. 64,160 ЖКУ члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі) що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму.

Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Громадянин ОСОБА_2 не проводить оплату за отриманні послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території і маючи житло площею 44,25 м2 (з урахування площі лоджії (балкону)) не сплатив борг КЖЕП в сумі 1528,64 грн., за період з 01.02.2010. по 01.02.2013 року.

Заборгованість була нарахована відповідно до рішень Кагарлицької міської ради, які маються у справі.

КЖЕП неодноразово повідомляло боржника про його заборгованість та просило цю заборгованість погасити з визначенням строків, але на даний час відповідач заборгованість не сплатив, мотивуючи це тим, що між сторонами не укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Хоча ОСОБА_2 неодноразово знайомився з запропонованим нашим підприємством договором про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, але постійно відмовлявся його укладати, хоча договір був розроблений нашим підприємством на основі типового договору затвердженого постановами КМУ № 529 від 20.05.2009 року та № 869 від 01.06.2011 року. Недодержання сторонами процесу передбаченої законом письмової форми договору не позбавляє їх у разі виникнення спору доводити факт надання послуг іншими способами доказування.

Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ч.І ст. 625 ЦКУ власник квартири не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконати зобов'язання.

В судовому засіданні представник позивача, - ОСОБА_1, яка діяла на підставі доручення, яке видане позивачем ( а.с., 16 - 17 ), уточнені позовні вимоги в судовому засіданні підтримала та просила суд винести рішення, яким:

- задоволити даний уточнений позов та солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Кагарлицького комунального житлово-експлуатаційного підприємства заборгованість за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 1528,64 грн., та 229,40 грн. судових витрат. Загальна сума стягнення 1758,04 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував.

Свою незгоду відповідач ОСОБА_2 мотивував слідуючим:

- між ним та позивачем не укладено договору на надання послуг;

- всі роботи, які виконувалися позивачем, не відповідають нормам ДБН;

- в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б письмово засвідчували виконані позивачем роботи, тобто, послуги.

- працівники позивача не мали права виконувати будь - які роботи, так як в них немає службових посвідчень, які повинні були бути йому пред»явлені;

- він не підписувався на актах виконаних робіт позивачем, хоча це, на його думку, є необхідною обставиною, яка б засвідчувала сам факт виконання робіт.

На запитання суду відповідач відповів наступне:

- що таке ДБН, він не знає, але точно знає, що всі роботи, які виконував позивач не відповідають ДБН;

- укладати договір не має бажання, так як вважає, що позивач взагалі не надає ніяких послуг, тому немає за що платити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Отже, що стосується неявки відповідачів, а саме, ОСОБА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_4, то суд окремо наголошує на тій обставині, що вищевказані відповідачі є однією сім»єю, тому вони не могли не знати про сам факт слухання справи, не з»являлися, хоча могли б в письмовій формі повідомити суд про свою незгоду з позовними вимогами та просити суд про слухання справи у їх відсутність.

Проте, вислухавши думку учасників процесу, зокрема, представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, які не заперечували проти слухання справи у відсутності вище перелічених відповідачів, суд провів судове слухання даної справи та прийняв рішення на основі пояснень представника, пояснень відповідача, матеріалів справи, без участі інших відповідачів, які не виявили бажання з»явитися в судове засудання для дачі пояснень та заперечень проти позову..

Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_1, яка уточнені позовні вимоги підтримала, вислухавши відповідача ОСОБА_2, який проти позову заперечував, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення уточненого позову, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність справи.

Так, згідно ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно, виходячи з змісту вищевказаної статті, підсудність справи (як один із видів територіальної підсудності) визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання особи або за зареєстрованим у встановлено му законом порядку місцем її перебування.

Дане питання також врегульовано наступним:

- п. З Тимчасового по рядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого поста новою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 35;

- ч. 1 ст. 29 ЦК України;

- ч. 6 ст. 29 ЦК України;

- ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Так, згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання фізичної особи вважається адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місцем перебування - адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Що ж стосується ст. 29 ЦК України, то вона дає узагальнене поняття терміну «Місце проживання», яке охоплює як місце проживання, так і місце перебування в розумінні ЦПК України.

Отже, згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи відповідно до статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому ( гуртожиток, готель), у відповідному населеному пункті, у якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно ч. 3 ст. 29 ЦК України передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Зглядаючись на вищевказане, дана цивільна справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області як суду загальної юрисдикції першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Як встановлено судом в судовому засіданні з пояснень сторін та матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (співвідповідачі по справі) є співвласниками квартири АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 11.02.1994 року по даній квартирі, уповноваженим власником квартири визначено ОСОБА_2.

Відповідачі, порушуючи п. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, а саме не укладаючи договір (про надання житлово-комунальних послуг) фактично користується послугами, які надає КЖЕП, оскільки постійно проживає за вищевказаною адресою.

Сам факт відсутності письмово укладеного договору не може свідчити про те, що житлово-комунальні послуги не надавалися споживачу, оскільки послуги надавалися, роботи виконувалися на що складалися відповідні акти та документи, які маються у справі.

Квартира відповідача знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду , утримання та експлуатацію якого здійснює КЖЕП.

Послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкових територій окрім як позивачем надаватися не можуть, в зв'язку зі специфічними видами послуг які надаються і сам відповідач виконувати їх не може і фактично не виконує.

Норми матеріального права, які були використані судом під час винесення рішення.

Згідно ст.. 68 Житлового кодексу України, ЗУ « Про житлово-комунальні послуги », постанови КМУ № 529 від 20.05.2009 року та № 869 від 01.06.2011 року « Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій », ККЖЕП утримує ( надає житлово-комунальні послуги ) будинки комунального житлового фонду , який на балансі підприємства , а споживач отримує ці послуги та повинен вчасно вносити за них оплату.

Відповідно до ч.2 ст. 10 ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду » -власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, тех.. обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах , пов'язаних з утримання будинку і прибудинкової території.

Квартиру АДРЕСА_1 приватизовано на 4 осіб, а саме : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Відповідно до ст.. ст.. 64,160 ЖКУ члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі) що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму.

Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Громадянин ОСОБА_2 не проводить оплату за отриманні послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території і маючи житло площею 44,25 м2 (з урахування площі лоджії (балкону)) не сплатив борг КЖЕП в сумі 1528,64 грн., за період з 01.02.2010. по 01.02.2013 року.

Заборгованість була нарахована відповідно до рішень Кагарлицької міської ради, які маються у справі.

КЖЕП неодноразово повідомляло боржника про його заборгованість та просило цю заборгованість погасити з визначенням строків, але на даний час відповідач заборгованість не сплатив, мотивуючи це тим, що між сторонами не укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Хоча ОСОБА_2 неодноразово знайомився з запропонованим позивачем договором про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, але постійно відмовлявся його укладати, хоча договір розроблений позивачем на основі типового договору затвердженого постановами КМУ № 529 від 20.05.2009 року та № 869 від 01.06.2011 року.

Недодержання сторонами процесу передбаченої законом письмової форми договору не позбавляє їх у разі виникнення спору доводити факт надання послуг іншими способами доказування.

Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ч.І ст. 625 ЦКУ власник квартири не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконати зобов'язання.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає наступне.

Судом достеменно встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що відповідачі по справі є власниками квартири, яка розміщена по АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 11.02.1994 року.

Зазначена квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду, утримання та експлуатацію якого здійснює позивач по справі - Кагарлицьке КЖЕП.

Позивач у відповідності до свого Статуту є спеціалізованим підприємством, яке надає послуги з ремонту, утримання житлового фонду, технічне обслуговування інженерних будинкових мереж і обладнання, вивезення побутових відходів, надання інших комунальних послуг не заборонених чинним законодавством.

Також встановлено, що договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території між сторонами не укладався, хоча позивач неодноразово пропонував відповідачу по справі ОСОБА_2 його укласти, однак останній відмовлявся.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах. Це означає, що кожна із сторін має право вимагати укладення такого договору, у тому числі і в судовому порядку.

Суд вважає, що відсутність такого договору не є безумовною підставою для відмови виконавцю житлово-комунальних послуг у стягненні заборгованості за такі послуги, які, як стверджують відповідач надавались неякісно, оскільки згідно з ч. 1 ст. 10 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 179 ЖК України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду та їх утримання здійснюється за рахунок коштів власників згідно діючих Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями.

Згідно з пунктами 17, 35 зазначених Правил власник квартири, що розташована в багатоквартирному будинку, зобов'язаний сплачувати платежі за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Оскільки ОСОБА_2 та інші відповідачі є власниками квартири, то їх обов'язок як власників, а також членів її сім'ї, які проживають разом у цій квартирі, проводити оплату за надані послуги з обслуговування і ремонту будинку безпосередньо випливає із зазначених вище нормативних актів.

Тому суд вважає, що посилання позивача ОСОБА_2 на ту обставину, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, а відтак відсутні підстави для стягнення заборгованості, є необгрунтованими з наведених вище підстав.

Що стосується солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, то суд в даному випадку керувався наступним.

Як зазначалось вище, відповідачі по справі є власниками квартири , яка розміщена по АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 11.02.1994 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої з/годи про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Судові витрати.

Що стосується судових витрат, то суд на підставі ст. 88 ЦПК України, де, зокрема, зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, приходить до висновку щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача, - Кагарлицького комунального житлово - експлуатаційного підприємства кошти в сумі 229 грн. 40 коп. судових витрат.

Судові витрати, які поніс позивач, підтверджено платіжним дорученням № 89 від 28 лютого 2013 року, - «судовий збір за позовом Кагарлицького КЖЕП до ОСОБА_2 Кагарлицький районний суд».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст..ст. 67, 68 ЖК України, ст..ст. 549, 550, 552,625, ЦК, ст.ст.. 3, 38, ч.1ст.40, ст..118-120, 215, 218 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнений позов Кагарлицького комунального житлово - експлуатаційного підприємства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території, - задовольнити.

Стягнути з:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 09.04.1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області;

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 07.05.2002 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 20.06.2006 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області;

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 30.11.2005 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області

в солідарному порядку на користь Кагарлицького комунального житлово-експлуатаційного підприємства, р\р 26000702686226, МФО 380805, код 32221968 АТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 1528 грн. 64 коп. та 229 грн. 40 коп. судових витрат. Загальна сума 1758 грн. 04 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст.223 ЦПК України.

Суддя: О. В. Закаблук