Рішення № 31435253, 27.05.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3228/13-ц

Провадження № 2/265/1453/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І. Г.,

при секретарі - Тушкановій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Наір Сервіс»про стягнення компенсації за невикористану відпустку

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Наір Сервіс» про стягнення компенсації за невикористану відпустку. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що вона працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Наір Сервіс» на посаді розпорядника робіт з 01 жовтня 2012 року по 19 квітня 2013 року включно, звільнена в порядку п. 5 ст. 36 КЗпП за переводом до ТОВ «Клінінг Сіті». При звільненні відповідач не виплатив їй компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 638 гривень 18 копійок. Просила стягнути з відповідача вказану суму компенсації.

Позивачка до судового засідання не з'явилась, від неї до суду надійшла заява з проханням провести розгляд справи без її участі, на задоволенні її позовних вимог наполягала.

Представник відповідача, в особі директора ТОВ «Наір Сервіс» до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, при цьому надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якій не заперечував проти задоволення її позовних вимог.

З'ясувавши думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 2, 6, 9, 24 Закону України «Про відпустки»право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються: 1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка; час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25( Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку) і 26(Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін )цього Закону. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Згідно зі ст.ст. 74, 75, 79, 82, 83 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 75 цього Кодексу), зараховуються: час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка; час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону України "Про відпустки". У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Наказом № 4 від 01 жовтня 2012 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ТОВ «Наір Сервіс» на посаду розпорядника робіт строком до 30 вересня 2013 року з оплатою відповідно до штатного розпису, що також підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 виданої на ім'я ОСОБА_1.

Згідно наказу № 7/к від 19 квітня 2013 року ОСОБА_1 була звільнена з ТОВ «Наір Сервіс»в порядку п. 5 ст. 36 КЗпП України по переводу в товариство з обмеженою відповідальністю «Кліннінг Сіті»

За даними ТОВ «Наір Сервіс» ОСОБА_1 має 13 днів невикористаної відпустки .

Як вбачається із довідки від 27 квітня 2013 року, ТОВ «Наір Сервіс» має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті їй компенсації невикористаних днів щорічної відпустки у сумі 638 гривень 18 копійок.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення на її користь з товариства з обмеженою відповідальністю «Наір Сервіс»компенсації за невикористану відпустку у розмірі 638 гривень 18 копійок.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Наір Сервіс» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір Сервіс», юридична адреса: 87525 м. Маріуполь, пр. Будівельників будинок 54 к. 1, ЄДРПОУ 37793554 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка проживає в АДРЕСА_1, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 638 (шістсот тридцять вісім) гривень 18 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір Сервіс» юридична адреса: 87525 м. Маріуполь, пр. Будівельників будинок 54 к. 1, ЄДРПОУ 37793554 в дохід держави судовий збір в розмірі 229(двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя І.Г. Мельник