Рішення № 3143494, 09.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/9

09.02.09

За позовом

Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві

до

спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи №264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва

про

стягнення 4 867,20 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача

Переходько В.О.(дов. № 24/1-1-2633/Нз від 28.07.2008)

від відповідача

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві до спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи №264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва про стягнення 4 867,20грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором на охорону загальноосвітніх навчальних закладів державною службою охорони при ГУМВС України в м. Києві від 03.03.2008 № 219-Д/2008/Об/ЗЦО.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.01.2009 порушено провадження у справі №50/9 та призначено її до розгляду на 16.01.2009.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Розгляд справи було відкладено на 09.02.2009.

02.02.2009 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву, на підставі положень ст. 22 ГПК України, про уточнення суми позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 5 353,92 грн. основного боргу та судові витрати.

09.02.2009 представник позивача в судове засідання з’явився, подав додаткові докази та в повному обсязі підтримав заяву про уточнення суми позовних вимог, яка була прийнята судом. Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2008 між Управлінням державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві (далі - позивач, охорона за договором) та спеціалізованою середньою загальноосвітньою школою №264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва (далі-відповідач, замовник за договором) було укладено договір на охорону загальноосвітніх навчальних закладів державною службою охорони при ГУМВС України в м. Києві № 219-Д/2008/Об/ЗЦО (далі-договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми чинного законодавства України та умови укладеного договору.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник передав, а позивач прийняв на себе обов’язки з організації і здійснення системи допуску та внутрішньо-об’єктивного розпорядку в частині недопущення порушень правопорядку за місцем виконання договірних зобов’язань згідно з дислокацією (далі-об’єкт).

Порядок здійснення системи допуску, внутрішньо-об’єктивного розпорядку та дислокації постів сторони закріпили в додатку № 1 до договору, в якому встановили об’єкт –спеціалізовану середню загальноосвітню школу №264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва, що знаходиться по вул. Бальзака 8-Г в м. Києві.

В положеннях пункту 3.3. договору зазначено, що здача-приймання виконаних робіт оформлюється в кінці кожного календарного місяця актом здачі-прийняття робіт, в якому фіксується об’єм виконаних робіт.

Порядок оплати робіт сторони закріпили в положеннях розділу 3 договору, відповідно до якого замовник зобов’язався своєчасно, не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, здійснити оплату наданих послуг платіжним дорученням згідно акту виконаних робіт.

Як встановлено судом, Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві виконало свої зобов’язання за договором шляхом надання послуг охорони об’єкту на загальну суму 11 924,64 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт/послуг. Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов’язання по оплаті виконаних робіт виконав частково в сумі 6 570,72 грн. Тобто на момент подачі позову сума основної заборгованості складала 5 353,92 грн.. що підтверджується підписаними але не оплаченими актами здачі-прийняття робіт/послуг

- № 000002220 за жовтень 2008 на суму 2 190,24грн.

- № 000002014 за вересень 2008 на суму 2 676,96грн.

- № 000002547 за листопад 2008 на суму 486.72 грн.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. А також в силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5 353,92 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 353,92 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором від 03.03.2008 № 219-Д/2008/Об/ЗЦО у розмірі 5 353,92 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом Україна та ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 264 з поглибленим вивченням іноземної мови Деснянського району міста Києва (м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, 8-Г; ідентифікаційний код 3599032) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, ідентифікаційний код 08596920) основний борг в сумі 5 353 (п’ять тисяч триста п’ятдесят три) грн. 92 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 23.02.2009