Рішення № 31434565, 27.05.2013, Селидівський міський суд Донецької області

242/901/13-ц

2/242/391/13

РІШЕННЯ

іменем України

м. Селидове 27 травня 2013 року

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Моцного О.С., при секретарі Відоновій О.О., за участі представника позивача ОСОБА_1, представника 3-ї особи - відділення ФССНВВПЗ в м. Селидове - Кудрова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидово цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, мотивуючи свої вимоги тим, що під час роботи на ДП «шахта Росія» 02.06.2008 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він отримав набряк сітківки ока, множинні чужорідні тіла власного речовини очниці та висновком МСЕК від 08.08.2008 року йому встановлено 20% втрати професійної працездатності через травму. Через це він має низьку можливість соціальної адаптації. Хвилювання нервово-психологічного характеру через втрату працездатності призвели до розладу функцій організму, обмежили життєздатність, через що він поніс втрати в немайновій сфері. Просив суд визнати факт моральних страждань у зв'язку з тим, що сталося, страховим випадком та стягнути з відповідача 21 460 грн. у якості компенсації за спричинену моральну шкоду.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності за участі його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник позивача, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ДП «Селидіввугілля» в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутності та письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що позивачем на надано достатніх доказів про спричинення йому моральної шкоди саме в наслідок нещасного випадку на виробництві. Зазначив, що наявність факту моральної шкоди встановлюється медичними органами і повинні зазначатися у висновку МСЕК. А оскільки позивачем не надано доказів про спричинення йому моральної шкоди, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник 3-ї особи - відділення ФССНВВПЗ в м. Селидове - в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що позивачем не вказаному в чому полягає його моральна шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами він підтверджує наявність у нього такої шкоди, а надані довідка МСЕК та Акт підтверджують тільки факт нещасного випадку на виробництві і встановлення в зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. і встановлення в зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 02.06.2008 р. під час виконання трудових обов'язків позивач, перебуваючи у трудових відносинах з ДП «шахта Росія», отримав травму, про що було складено Акт форми Н-1 від 04.06.2008 року на підставі чого, згідно довідки МСЕК від 08.08.2008 року ОСОБА_3 було встановлено 20% втрати професійної працездатності.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров'я.

Позивач внаслідок втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 2 КЗпП України позивач, працюючи у відповідача мав право на здорові та безпечні умови праці, має право на матеріальне забезпечення на випадок повної або часткової втрати працездатності.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.95 р., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя.

Суд, також не може взяти до уваги заперечення представника відповідача та представника третьої особи щодо відсутності доказів, які підтверджують наявність моральної шкоди у позивача, оскільки само по собі встановлення фактів стійкої втрати професійної працездатності є обґрунтованим доказом, що ушкодженням здоров'я йому спричинені моральні страждання.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - з відповідача ДП «Селидіввугілля» на користь позивача підлягає стягненню 6000 грн., оскільки втрата професійної працездатності обґрунтована висновком МСЕК від 08.08.2008 року, яким було встановлено 20% втрати працездатності через професійне захворювання.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача по справі звільнено від сплати судового збору, тому відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України його необхідно стягнути з відповідачів по справі пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 237-1, ч.3 ст.153 КЗпП України, постановою № 4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 3, 10, 15, 60, 79, 88, 197, 209, 212, 214, 215, 223, 233 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (що знаходиться за адресою - 85400, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) на користь ОСОБА_3 6 000 (шість тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (що знаходиться за адресою - 85400, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) судовий збір на користь держави в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя