Рішення № 3143325, 24.02.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2009 р. Справа № 3/460/08

за позовом Приватного підприємства «Покрівсервіс»

вул. Першотравнева, 12, м. Кривий ріг, 50099

до Відкритого акціонерного товариства заводу «Фрегат»

вул. Корабельна, 50, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210

про стягнення заборгованості в сумі 333 716,79 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Іскрук О.В., за довіреністю;

Цісаренко В.Ф., за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути заборгованість в сумі 333 716,79 грн. за договором підряду №30-07/08 від 30.07.2008р. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм цивільного та господарського законодавства.

16.02.09 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 329045,20 грн. основного боргу, 20228,21 грн. індексу інфляції, 2685,10 грн. 3% річних, 3519,59 грн. державного мита та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24.02.2009 р. в судовому засіданні позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме зменшити розмір позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 16781,30 грн. та 3% річних у сумі 1460,42 грн.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відрядженням представника відповідача.

Назване клопотання визнано необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що вказана позивачем у клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво інтересів позивача може здійснюватися також любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною перенесення судового засідання може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об’єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких причин, у даному випадку, немає.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників позивача, суд –

встановив:

30.07.2008р. між ПП «Покрівсервіс»та ВАТ «Фрегат»було укладено договір підряду № 30-07/08. Згідно умов договору замовник-позивач доручив, а підрядник-відповідач зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи, щодо капітального ремонту м’якої покрівлі із свого матеріалу та матеріалу замовника, в свою чергу замовник, зобов’язується прийняти та оплатити роботу.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість робіт до договору склала 458787,60 грн., з яких:

- за вересень –19790,40 тис. грн.;

- за жовтень –259794,00 тис. грн.;

- за листопад –179203,20 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник повинен здійснити оплату в наступному порядку:

- передоплата в розмірі 70 000,00 грн. для закупівлі необхідних матеріалів;

- розрахунок за виконанні роботи здійснюються поетапно, згідно акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2в.

- остаточний розрахунок здійснюються протягом 5-ти банківських днів після підписання представниками замовника та підрядника актів приймання виконаних робіт на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що строк виконання робіт встановлюється 90 календарних днів з дати здійснення замовником попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до актів виконаних робіт форми КБ-2 позивачем до відповідача були виставлені наступні рахунки: № 44 від 04.08.08 р. на суму 70 000,00 грн., № 54 від 18.09.08 р. на суму 19492,40 грн., які сплачені відповідачем повністю, № 60 від 08.10.08 р. на суму 259794,00 грн. сплачено відповідачем частково в розмірі 30 000,00 грн. та № 66 від 03.11.08 р. на суму 179203,20 грн. також сплачено відповідачем частково в розмірі 10250,00 грн.

Отже, станом на 23.12.2008 р. загальний борг відповідача перед позивачем становить 329045,20 грн.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, станом на 23.12.08 р. позивачем до відповідача нараховано 3446,91 грн. індексу інфляції та 1224,68 грн.3% річних.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором підряду, загальна заборгованість правомірно склала 333716,79 грн.

Крім того, як свідчать матеріали справи вказане також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем на основний борг у розмірі 329045,20 грн.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства заводу «Фрегат»(вул. Корабельна, 50, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210, код ЄДРПОУ 14312387) на користь Приватного підприємства «Покрівсервіс»(вул. Першотравнева, 12, м. Кривий ріг, 50099, код ЄДРПОУ 31735963) –329045,20грн. основного боргу, 3446,91 грн. індексу інфляції, 1224,68 грн. 3% річних, 3337,17 грн. держмита, 118грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова