Ухвала суду № 31433157, 21.05.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 0106/9613/12 Головуючий суду першої інстанції:Вільховий І.М. № провадження: 22-ц/190/2600/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

"21" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Харченко І.О. Суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В. При секретарі:Гранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до філії Кримського Республіканського Управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

21 вересня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до філії Кримського Республіканського Управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, який уточнив та доповнив 20 листопада 2012 року. Вимоги мотивовані тим, що він працює охоронцем в територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № 10011/0187 філії КРУ АТ «Ощадбанк». Наказом від 22.06.2012 року йому було винесено зауваження за порушення посадової інструкції, які він не скоював, так як не покидав свого робочого місця у робочий час та не повідомляв банківської таємниці. Наказом від 25.06.2012 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме: за самовільне несанкціоноване втручання у роботу архіватора відео реєстратора, які він не вчиняв, оскільки в його обов'язки не входить управління системою архіватора відео реєстратора філії банку. Крім того, вважає, що обліковий період, встановлений керівництвом протиричіть статті 115 Кодексу законів про працю України. Своїми діями відповідач спричинив моральну шкоду, оскільки притягнувши позивача до дисциплінарної відповідальності, його позбавили премії, у зв'язку з чим йому прийшлося захищати свої права. Просив зобов'язати керівництво філії скасувати накази: № 732 від 22.06.2012 року; № 738 від 25.06.2012 року; № 629-к від 25.06.2012 року; зобов'язати відповідача проводити підсумований облік робочого часу щомісячно; зобов'язати відповідача визначити середній заробіток охоронця за період з 31.05.2007 року по 23.12.2007 року та за вимушений прогул виплатити йому матеріальну шкоду в розмірі середнього заробітку з урахуванням інфляції; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 48 000 грн. 00 коп.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 до філії Кримського Республіканського Управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволений частково.

Скасований наказ Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10011/0187 філії Кримського Республіканського Управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» № 738 від 25 червня 2012 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, охоронця сектора банківської безпеки ТВБП № 10011/0187 філії Кримського Республіканського Управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» ОСОБА_6.

Стягнуто з філії Кримського Республіканського Управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» і/к 09324508 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з філії Кримського Республіканського Управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» і/к 09324508 судові витрати на користь держави у розмірі 214 грн. 60 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду ПАТ «Державний ощадний банк України» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального т а процесуального права, не відповідає вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 15 від 15.05.1998 року. Так, при розгляді справи, судом не взяті до уваги надані відповідачем докази, тоді як позивач в обґрунтування своїх вимог не надав суду жодного належного доказу. Висновки суду про незаконність наказу № 738 від 25.06.2012 року є помилковими та суперечать нормам статей 139, 147 Кодексу законів про працю України (аркуш справи 121). Також за відсутності правових підстав суд першої інстанції стягнув на користь позивача моральну шкоду (аркуші справи 124, 152).

На виконання ухвали Апеляційного суду АР Крим від 12.02.2013 року Євпаторійським міським судом АР Крим 06.03.2013 року ухвалено додаткове рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 про зобов'язання акціонерне товариство «Ощадбанк» визначити позивачу середній заробіток в період роботи охоронцем у філії Євпаторійського відділення № 4551 акціонерного товариства «Ощадбанк» та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням інфляції (аркуші справи 182-183 том 1).

Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 березня 2013 року в рішеннях суду виправлені описки: в рішенні Євпаторійського міського суду АР Крим від 29.11.2012 року, предметом розгляду справи, вважати скасування наказів № 738 від 25.06.2012 року, № 732 від 22.06.2012 року, № 629-к від 25.06.2012 року філії Кримського республіканського управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», а не скасування наказів № 738 від 25.06.2012 року, № 732 від 22.06.2012 року, № 629-к від 25.06.2012 року Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10011/1187 філії Кримського республіканського управління акціонерного товариства «Ощадбанк».

Вищезазначені додаткове рішення та ухвала суду про усунення описок ані позивачем ОСОБА_6, ані ПАТ «Державний ощадний банк України» не оскаржені.

До апеляційного суду Автономної Республіки Крим від позивача ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду від 29.11.2012 року залишити без змін.

Оскільки, згідно тексту апеляційної скарги (з уточненнями та доповненнями) (аркуші справи 121, 124, 152), рішення суду першої інстанції апелянтом - ПАТ «Державний ощадний банк України», оскаржено лише в частині скасування наказу № 738 від 25.06.2012 року та стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 1000 грн. 00 коп., а позивачем ОСОБА_6 зазначене рішення не оскаржено взагалі, колегія суддів з інших підстав законність та обґрунтованість цього рішення не перевіряє та не аналізує.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта ОСОБА_7 та ОСОБА_8, позивача ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з вимогами статей 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Задовольняючи вимоги позивача в частині скасування наказу № 738 від 25 червня 2012 року про притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 1 000 грн. 00 коп., суд першої інстанції виходив з незаконності дій відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за дії, які він не вчиняв, та необхідності відшкодування йому у зв'язку з цим моральних страждань.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 146 Кодексу законів про працю України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно статті 147-1 Кодексу законів про працю України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) данного працівника.

Статтею 148 Кодексу законів про працю України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно до статті 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник зобов'язаний зажадати від працівника письмові пояснення. Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав.

При апеляційному перегляді встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_6 працює в територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № 10011/0187 філії КРУ АТ «Ощадбанк» на посаді охоронця.

Обсяг його прав, обов'язків та повноважень регламентований Посадовою інструкцією (аркуші справи 41-42).

Наказом № 738 від 25.06.2012 року «Про результати проведення службового розслідування у ТВБВ № 10011/0187 філії - КРУ АТ «Ощадбанк» ОСОБА_6 за порушення трудової дисципліни, яке виразилось в неналежному виконанні своїх посадових обов'язків, за самовільне, несанкціоноване втручання у роботу архіватора відео реєстратора, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани» (аркуш справи 11).

З тексту наказу вбачається, що він виданий за результатами службового розслідування у ТВБВ № 10011/0187 в період з 08.06.2012 року по 22.06.2012 року з метою встановлення працівників та визначення ступеня їх вини щодо входу до архіватора відео реєстратора.

З тексту висновку комісії з проведення службового розслідування по ТВБВ № 10011/0187 філії - Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» (аркуш справи 53) вбачається, що завідуючим сектором банківської безпеки ОСОБА_9 було 28.05.2012 року написано службову записку щодо факту виявлення 27.05.2012 року о 09 год. 05 хв. роботи відео реєстрації в режимі «On lain». Проте, зазначений висновок не містить безперечних доказів втручання в роботу архіватора відео реєстрації саме ОСОБА_6 До зазначених висновків комісія дійшла виключно на підставі графіку чергування охоронців.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих доказів (актів, технічних висновків тощо) на підтвердження того, що в зазначений період взагалі мало місце втручання в систему архіватора відео реєстратора. Відсутні також належні докази того, що це зроблено саме охоронцем ОСОБА_6

Не вбачається цього й із службової записки головного інженера-програміста ОСОБА_10 від 12.06.2012 року. Так, з тексту записки вбачається, що доступ до системи був заблокований невірними діями працівниками СББ (аркуш справи 94), при цьому посилання на дії конкретної особи (які повинні бути безспірно встановлені в ході перевірки) відсутні.

В судовому засіданні апеляційного суду сам позивач ОСОБА_6 факт втручання в архіватор відео реєстратора категорично заперечував та пояснив, що коди входу до цих систем знає лише завідуючий сектором банківської безпеки ОСОБА_9, який і міг їх замінити тощо.

Посилання апелянта на протокол № 1 від 03.08.2012 року, як на підтвердження винних дій ОСОБА_6, є безпідставними, оскільки з тексту цього протоколу визнання ОСОБА_6 своєї вини не вбачається (аркуші справи 28-29). Більш того, зазначене спільне засідання адміністрації та профспілкового комітету проведено після притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому посилання на нього апелянта є безпідставним.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення саме ОСОБА_6 певних дій, матеріали цивільної справи не містять, не надано таких доказів апелянтом в супереч приписам статей 27, 60 Цивільного процесуального кодексу України й апеляційній інстанції.

З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування наказу № 738 від 25.06.2012 року про притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Доводи апелянта щодо неправомірності стягнення судом першої інстанції на користь позивача моральної шкоди в сумі 1000 грн. 00 коп. є також необґрунтованими, виходячи з такого.

Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частково задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив із того, що неправомірне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що потягло за собою й часткового позбавлення його премії за певний період, спонукало ОСОБА_6 до прийняття усіх заходів для відновлення свого доброго ім'я, відновлення порушених трудових та майнових прав у зв'язку з незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності за дії, яких він не скоював. Таке порушення трудових прав ОСОБА_6 спричинили позивачу моральні страждання, у зв'язку із чим суд стягнув компенсацію в розмірі 1 000 грн. 00 коп., яка є розумною, співмірною та обгрунтованою.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам матеріального та процесуального права, то відсутні підстави для його скасування в цій частині.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта щодо спричинення ОСОБА_6 при несанкціонованому втручанні до архіватора відео реєстратора негативних наслідків (аркуш справи 121 зворот) є недоведеними жодним належним та допустимим доказом та взагалі суперечать висновкам головного інженера-програміста ОСОБА_11, що викладені у його службовій записці від 12.06.2012 року, який зазначає не про наявність, а лише про можливе настання яких-небудь наслідків (аркуш справи 94).

Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про безпідставність вимог апелянта про скасування судового рішення з закриттям провадження.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313, 314-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко Н.І.Любобратцева Є.В.Філатова