Рішення № 31432701, 13.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2013р. Справа №905/1398/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», с.Гаврилівка

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1, м. Ворзель

про стягнення 14060,48грн. збитків, 1049,34грн. - 3% річних, 1434,17грн. інфляційних втрат,

за участю представників сторін:

від позивача: Суховерко О.В. - за дов.№90/КАМ/Ю від 02.01.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликалась.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

13.05.2013р. з 14-50год. до 14-55год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», с.Гаврилівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 14060,48грн. збитків, 1049,34грн. - 3% річних 1434,17грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.03.2013р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (а.с.1).

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивач надав суду: подорожній лист; постанову Оболонського районного суду м.Києва від 23.06.2010р. у справі №3-5517/2010р.; заяву на виплату страхового відшкодування від 17.05.2010р.; Висновок про вартість матеріального збитку №7/03-ПО-3 від 15.03.2012.; рахунок - фактуру №07/03 від 07.03.2012р.; платіжне доручення №8000004069 від 19.03.2012р. тощо.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.1166 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.21 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (з урахуванням пояснень б/н від 13.05.2013р. - а.с.102).

Позивач протягом розгляду справи надав:

1) супровідний лист б/н від 26.03.2013р. з додатками, в якому повідомив, що повний текст Заяви від 17.05.2010р. про виплату страхового відшкодування у нього відсутній, оскільки страхова компанія-відповідач під час звернення надала лише копію першої сторінки (а.с.70-76);

2) телеграму №1748 від 08.04.2013р. про неможливість з'явитися у судове засідання з клопотанням відкласти розгляд справи для надання витребуваних судом документів (а.с.82);

3) пояснення б/н від 23.04.2013р. щодо відновлення пошкодженого автомобіля власними силами позивача та за власні кошти з додатковими документами (а.с.87-96).

4) пояснення від 13.05.2013р. з наведенням правового обґрунтування позовних вимог (а.с.102-104).

18.03.2013р. на адресу суду від Оболонського районного суду м. Києва супровідним листом №3-5517/10 від 12.02.2013р. надійшли копії адміністративної справи №3-5517/10 відносно ОСОБА_1 (а.с.50-56).

19.03.2013р. на адресу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України супровідним листом №7/2-5/6500 від 13.03.2013р. надійшла інформація про страхове покриття цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 (а.с.59-60).

22.03.2013р. на адресу суду від представника третьої особи ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 18.03.2013р. з додатками, в якій повідомлено, що Поліс обов'язкового страхування транспортного засобу серії ВС №9048638 втрачено та просить суд задовольнити позов (а.с.61-67).

Ухвалою господарського суду від 23.04.2013р. на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів (а.с.97, 99).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 26.03.2013р., 09.04.2013р., 23.04.2013р., 13.05.2013р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.46, 85) та повернуті відділенням зв'язку конверти (а.с.101, 107).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2010р. на вул.Скляренко в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) - зіткнення автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 (а.с.51).

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.10.1, п.10.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Оболонського районного суду м.Києва від 23.06.2010р. у справі №3-5517/2010р. (а.с.56).

Відповідно до Інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а.с.60) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 щодо керування автомобілем НОМЕР_1, на час скоєння ДТП (28.04.2010р.) була застрахована Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС №9048638 (далі - Поліс ВС №9048638) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 25500грн. та франшизою 0,00грн. Період дії полісу: 04.12.2009р. - 03.12.2010р. (а.с.60).

Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) особою, відповідальною у встановлених Полісом ВС №9048638 межах за завдані позивачу в результаті ДТП від 28.04.2010р. збитки, є Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія» - відповідач у даній справі.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими заявами про виплату страхового відшкодування: вх.№2493 від 17.05.2010р. (а.с.15, 70) та вих.№100 від 21.02.2011р., яку отримано відповідачем 23.02.2011р. (а.с.89-91).

Позивач стверджує, що обидві заяви відповідачем залишено без відповіді та реагування, і іншого відповідачем не доведено.

З метою встановлення розміру завданого в результаті пошкодження автомобіля «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2, матеріального збитку позивачем було замовлено його незалежну оцінку.

На час подання позовної заяви відповідач не сплатив суму збитків, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Предметом позовних вимог є стягнення 14060,48грн. збитків, 1049,34грн. - 3% річних, 1434,17грн. інфляційних втрат.

1. Позовні вимоги про стягнення 14060,48грн. збитків підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з тексту позовної заяви, сума понесених позивачем збитків у розмірі 14060,47грн. складається з суми заподіяної в результаті ДТП шкоди - 13360,48грн. та вартості експертизи зі встановлення розміру шкоди - 700грн.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки обов'язок з її повного відшкодування покладається на винну особу - тобто у даному випадку на ОСОБА_1

В свою чергу цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час ДТП була застрахована відповідачем згідно з Полісом ВС №9048638.

Згідно з Законом відповідальність страховика (відповідача) за завдані майну третьої особи (позивача) збитки обмежується передбаченим Полісом ВС №9048638 лімітом відповідальності страховика та розміром оціненої шкоди.

Відповідно до ст.34 Закону (в редакції, що діяла на момент першого та повторного звернень позивача до відповідача з заявами про виплату страхового відшкодування) страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Згідно з Полісом ВС №9048638 ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду становить 25500грн., розмір франшизи - 00,00грн.

Відповідно до «Висновку №7/03-ПО-3 від 15.03.2012р. про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу» (а.с.18-26, 96), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2, складає 13360,48грн.

Позивач оплатив вартість проведення незалежної оцінки у розмірі 700грн., що підтверджується платіжним дорученням №8000004069 від 22.03.2012р. (а.с.88) та рахунком-фактурою №07/03 від 07.03.2012р. (а.с.13).

Дослідивши Висновок №7/03-ПО-3 від 15.03.2012р., суд визнає його таким, що відповідає приписам ст.42 ГПК України та приймає його як письмовий доказ у даній справі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 13360,48грн. вартості оціненого матеріального збитку, а також 700грн. вартості проведення експертизи пошкодженого автомобіля «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2, а разом - 14060,48грн збитків.

2. Позовні вимоги про стягнення з відповідача 1049,34грн. - 3% річних, 1434,17грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст.36 Закону (в редакції, що діяла на момент першого звернення позивача до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування) після розгляду страховиком наданих йому документів про ДТП страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Пунктом 1 ст.37 Закону (в редакції станом на 17.05.2010р.) було передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Як зазначалось вище, позивач двічі звертався до відповідача:

- з письмовою заявою вх.№2493 про виплату страхового відшкодування, яка була отримана відповідачем 17.05.2010р. (а.с.15, 70);

- з письмовою заявою вих.№100 від 21.02.2011р. про сплату коштів за страховим випадком, яка була отримана відповідачем 21.02.2011р. (а.с.89-91).

На обидва звернення позивач відповідей не отримав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача як особи, відповідальної за збиток в сумі 13360,48грн., заподіяний позивачу пошкодженням автомобіля «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2, існує невиконане зобов'язання перед позивачем, прострочення виконання якого наступило через один місяць з дня отримання 17.05.2010р. страховою компанією заяви вх.№2493 про виплату страхового відшкодування, тобто з 18.06.2010р.

В той же час позивач, керуючись статтею 36 Закону в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви, визначив прострочення виконання відповідачем зобов'язання з виплати страхового відшкодування через 90 днів після отримання 17.05.2010р. страховою компанією заяви вх.№2493 про виплату страхового відшкодування, тобто з 15.08.2010р., і суд під час прийняття рішення і визначення відповідно до вимог ч.3 ст.55 ГПК України ціни позову в частині нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань не виходить за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на його думку, мало місце прострочення оплати.

Ухвалою від 23.04.2013р. суд витребував у позивача докази звернення до відповідача з заявою про відшкодування вартості проведеної на замовлення позивача оцінки завданого матеріального збитку - або докази повідомлення відповідача про проведення такої оцінки та про її вартість. Витребувані докази позивачем суду надані не були.

Таким чином, у позивача відсутні правові підстави для нарахування інфляційних та 3% річних на вартість експертної оцінки в сумі 700грн.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають 3% річних, нараховані на вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2, в розмірі 13360,48грн:

- у сумі 996грн. за період 15.08.2010р. - 07.02.2013р.

У нарахуванні інфляційних за серпень 2010 року та лютий 2013 року суд відмовляє з огляду на таке. Відповідно до наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань (а.с.3) прострочення виконання відповідачем свого обов'язку з виплати страхового відшкодування у серпні 2010 року тривало 17 днів, у лютому 2013 року - 7 днів. Оскільки індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць, то прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Отже, стягненню на користь позивача підлягають інфляційні, нараховані на вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2, в розмірі 13360,48грн:

- у сумі 1245,10грн. за період вересень 2010 року - січень 2013 року.

Відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.625, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України; ст.ст.22, 28, 29, 34, 36, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин); керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 42, 43, 44, 49, 55, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», с.Гаврилівка до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 14060,48грн. збитків, 1049,34грн. - 3% річних, 1434,17грн. інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, 111; код ЄДРПОУ 30244124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (07350, Київська область, Вишгородський район, с.Гаврилівка; ЄДРПОУ 30160757) 14060,48грн. збитків, 996грн. - 3% річних, 1245,10грн. інфляційних втрат, 1695,21грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 18.05.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 1 - третій особі