Рішення № 31432598, 22.05.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2013 Справа № 907/285/13

За позовом управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про: стягнення 1700 грн. збитків.

Головуючий суддя - І.В. Івашкович

представники:

від позивача - Маник Т.М., довіреність №559/01-9 від 09.08.12

від відповідача - ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_3, довіреність від 15.04.2013.

У судовому засіданні 20.05.13 за участю представників: від позивача - Маник Т.М., довіреність №559/01-9 від 09.08.124; від відповідача - ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_3, довіреність від 15.04.2013, оголошувалась перерва до 22.05.13 11:30 год.

СУТЬ СПОРУ: управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення 1700 грн. збитків.

Позов мотивує тим, що відповідач всупереч вимогам п. 3.1 укладеного сторонами договору про проведення оцінки майна №45 від 07.12.2011р. неналежним чином виконав свої зобов"язання та склав необ"єктивний і недостовірний Звіт про оцінку нерухомого майна.

Позивач стверджує, що за умовами договору відповідачем взято на себе зобов"язання по виконанню незалежної оцінки майна комунальної власності: будівлі площею 103,06 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 з метою визначення ринкової вартості для укладення договору оренди. Однак відповідачем зроблена оцінка на вказану будівлю, однак, площею 121,36 кв.м, а не 103,06 кв.м, як зазначено в договорі, а також в інвентарній справі на будівлю та у відповідному оголошенні в газеті про проведення конкурсу з відбору суб"єктів оціночної діяльності.

Оскільки відповідачем зроблена була оцінка будівлі більшою площею, управління з питань майна комунальної власності змушене було замовити новий звіт про оцінку майна на цю ж будівлю з правильною площею -103,06 кв.м, у зв"язку з чим понесено витрати на проведення нової експертної оцінки. На відповідні звернення про усунення допущених недоліків та відшкодування завданих збитків у розмірі 1700,00 грн. відповідач не відреагував, внаслідок чого позивач змушений звернутися до суду за захистом порушених прав та стягнення з відповідача суми 1700,00 грн. завданих збитків.

Позивач наводить нормативне обгрунтування підстав звернення до відповідача з даним позовом, посилаючись при цьому на умови п. п. 5.1, 5.2, 5.6 договору, приписи ст. ст. 14, 15, 16, 22, 509, 526, 610, 611, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173,193, 216-218, 224, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно з доповненнями до позовної заяви (заява №374/01-13 від 07.05.13) позивач вказує на ті обставини понесення ним збитків, що внаслідок виготовлення відповідачем недостовірного звіту про оцінку управління з питань майна комунальної власності змушене було замовити новий звіт про оцінку будівлі з правильною площею 103,06 кв.м., а саме, 28.05.12 з ФОП ОСОБА_5 було укладено договір №20/12 про проведення оцінки на будівлю площею 103, 06 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. Згідно рахунку №120/12 ФОП ОСОБА_5 було оплачено суму 1700,00 грн. за проведення нової експертної оцінки.

Позивач стверджує, що грошові витрати в розмірі 1700,00 грн. за проведення нової експертної оцінки понесені з вини відповідача, а отже підлягають ним відшкодуванню.

Відповідач подав письмовий відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги заперечує в повному обсязі.

При обгрунтуванні заперечень наголошує, зокрема, що предметом укладеного сторонами договору №45 від 07.12.11 є незалежна оцінка будівлі за адресою: АДРЕСА_1. На виконання договірних умов позивач надав відповідачу матеріали інвентарної справи будівлі, які відповідно до п.3 постанови КМУ №1440 від 10.09.2003р. "Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" є вихідними даними для проведення оцінки. Відповідно до матеріалів інвентарної справи загальна площа будівлі становить 121,36 кв.м, а площа внутрішніх приміщень - 103,06 кв.м. Посилаючись на нормативно визначені поняття будівлі, загальної площі громадського будинку, відповідач наголошує, що оскільки об"єктом оцінки згідно договору №45 від 07.12.11 є будівля для подальшого укладення договору оренди цілісного майнового комплексу, а не внутрішніх приміщень, то методика оцінки вибрана відповідачем вірно, невідповідність площі будівлі, яка вказана у звіті про оцінку, тій, яка зазначена в інвентарній справі, відсутня. Окрім того, наголошено, що мотивовану відмову від прийняття робіт позивач згідно з умовами п. 4.4 договору не заявив. 14.12.11 сторонами підписано акт№45/14 приймання-передачі робіт, на підставі якого 15.03.12 відповідачу здійснено оплату оцінки в сумі 1700,00 грн.

У судовому засіданні 20.05.13 розпочато розгляд справи по суті.

Представником позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх доповнення, підтримано повністю. Посилається на наведені у позові мотиви позовних вимог та додані на їх підтвердження документальні докази.

Відповідачем та його уповноваженим представником підтримано заперечення проти позову з підстав та мотивів, наведених у письмовому відзиві на позов. Наголошено, окрім того, що будь-яких листів чи претензій з приводу недоліків у здійсненні оцінки за договором №45 від 07.12.11 від позивача до 2013р. не надходило. З претензіями з приводу невідповідності площі будівлі у Звіті про оцінку позивач почав звертатись у січні 2013р., на що йому надано мотивовану відповідь про відсутність допущених з боку відповідача будь-яких порушень при оцінці спірної будівлі.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши додані до матеріалів справи документальні докази, суд констатує такі висновки.

Як слідує із фактичних матеріалів і обставин справи, між управлінням з питань комунальної власності облдержадміністрації, як Замовником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Виконавцем, було укладено договір №45 від 07.12.2011р. про проведення оцінки майна. Відповідно до визначеного предмету вказаного договору (розділ 1) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов"язання по виконанню незалежної оцінки майна комунальної власності, а саме: будівлі площею 103,06 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, з метою визначення ринкової вартості майна для укладення договору оренди.

За змістом обумовлених у розділі 3 договору прав та обов"язків сторін Виконавець, поміж іншого, зобов"язаний виконати оцінку відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", "Методики оцінки вартості об"єктів оренди", затвердженої постановою КМУ від 10.08.1995р. №629, Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003р. №1440, Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою КМУ від 10.12.2003р. №1891.

Виконавець зобов"язався виконати роботи у строк до 22.12.2011р. (п.1.2), після завершення роботи надати Замовнику оформлений належним чином звіт про незалежну оцінку, на вимогу Замовника дати роз"яснення щодо Звіту та у разі потреби доопрацювати його у строк не більше трьох календарних днів (п.4.1).

Умовами договору передбачено, що Виконавець несе згідно з чинним законодавством України відповідальність перед Замовником у розмірі фактично завданих збитків внаслідок умисних дій або низького професійного рівня, за недостовірність висновків по незалежній оцінці.

Відповідачем (Виконавцем за договором) на виконання взятих на себе зобов"язань виготовлено та передано Замовнику Звіт про оцінку майна: будівлі аптеки (S=121,36 м.кв.), літ "А", АДРЕСА_1.

Відповідно до наведених у Звіті висновків оцінювача ринкова вартість об"єкта експертної оцінки, що визначена для укладення договору оренди, станом на 30.11.2011р. складає 118 717,00 грн. без ПДВ. Дата складення звіту - 14.12.2011р.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем здійснено оцінку будівлі площею 121,36 кв.м., а не 103,06 кв.м, як зазначено в інвентарній справі та оголошенні в газеті, то наявні підстави для покладення на нього, як суб"єкта оціночної діяльності, відповідальності за неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність та необ"єктивність оцінки майна, як це передбачено ст. 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", п. 55 Національного стандарту №1 та п.5.2 та п.5.6 договору про проведення оцінки майна №45 від 07.12.2011р. При цьому обставини понесення з вини відповідача збитків позивач пов"язує із грошовими витратами в розмірі 1700,00 грн. на проведення нової оцінки спірної будівлі на підставі укладеного з іншим оцінювачем ФОП ОСОБА_5 договору №20/12 від 28.05.12.

Нормами ст.ст. 16, 22 Цивільного кодексу України встановлено загальні засади відшкодування збитків, як одного із способів захисту цивільних прав і інтересів судом.

За змістом норм ст. ст. 611, 623 Цивільного кодексу України встановлені договором або законом такі правові наслідки, як відшкодування збитків, настають за порушення зобов'язання і є мірами цивільно - правової відповідальності.

У відповідності до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічно до наведених вище норм Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України передбачено настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання ( ст. ст. 216, 217, 218, 224, 226 ГК України ).

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регламентують умови та порядок відшкодування збитків за порушення зобов'язань, показує, що для застосування такої міри відповідальності необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та понесеними збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. ст 611, 623 ЦК України, ст.ст. 216, 217, 224 ГК України.

Відповідно до зазначених вище норм матеріального права, а також виходячи із приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень, позивач в даному випадку несе тягар доказування наявності протиправної поведінки відповідача, понесених збитків, їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками.

У випадку доведення позивачем зазначених обставин, відповідач повинен довести відсутність своєї вини.

Так, при зверненні з даним позовом, позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного договору №45 від 07.12.2011р. про проведення оцінки майна, оскільки всупереч таких умов зроблено оцінку на будівлю (АДРЕСА_1) площею 121,36 кв.м, а не 103,06 кв.м.

На підставі аналізу і оцінки всіх поданих сторонами доказів в сукупності суд прийшов до висновку про те, що позивачем не доведено в установленому порядку ні самого факту порушення відповідачем договірних зобов"язань та надання ним необ"єктивної на непрофесійної оцінки спірної будівлі, ні причинного зв"язку між обставинами виготовлення відповідачем Звіту про оцінку майна (який за доводами позивача є необ"єктивним та недостовірним) та понесеними позивачем витратами в розмірі 1700,00 грн. за укладеним із оцінювачем ФОП ОСОБА_5 договором №20/12 від 28.05.2012р. про проведення оцінки майна стосовно тієї ж будівлі.

Так, ст.34 ГПК України встановлено вимоги щодо належності і допустимості доказів, що подаються при вирішенні спорів у господарському суді.

Вимоги щодо належності доказів означають, що господарський суд приймає лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати юридичні факти, що мають значення для справи. Допустимість доказів означає відповідність поданих документів певним встановленим вимогам щодо їх оформлення, неможливість заміни їх ніякими іншими документами.

Правовідносини сторін, що виникли з договору №45 від 07.12.2011р. про проведення оцінки майна, пов"язані із проведенням незалежної оцінки майна комунальної власності з метою визначення ринкової вартості для укладення договору оренди. Таким чином, спірні правовідносини є предметом регулювання згідно з Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", який визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 вказаного Закону оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, а ст. 32 передбачено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна ( 1440-2003-п, 1442-2004-п, 1655-2006-п, 1185-2007-п ), що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 затверджено Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", що є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Серед визначених у пункті 3 Національного стандарту N 1 понять, що вживаються у цьому Стандарті і використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, наведено, зокрема, поняття необ"єктивної, неякісної (недостовірної) та непрофесійної оцінки.

Позивачем на наведено жодних обгрунтованих та документально підтверджених підстав для кваліфікації зробленої відповідачем оцінки спірної будівлі як необ"єктивної (тобто з навмисним використанням неправдивих вихідних даних для надання необ"єктивного висновку про вартість об"єкта оцінки), неякісної (недостовірної) (тобто проведеної з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування), непрофесійної (тобто проведеної з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність).

Так, як слідує із змісту виготовленого відповідачем Звіту про оцінку майна при проведенні такої оцінки використано вихідні дані із наданої позивачем інвентарної справи на будівлю у АДРЕСА_1, відповідно до якої загальна площа будівлі становить 121,36 кв.м, а величина 103,06 кв.м складає площу внутрішніх приміщень будівлі. Слід при цьому зауважити, що предметом оцінки згідно з договором №45 від 07.12.11 визначено саме будівлю, що в розумінні понять, наведених у п.2 "Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1442), слід відрізняти від вбудованих приміщень. Наведеним спростовуються доводи позивача про умисне використання відповідачем неправдивих вихідних даних про об"єкт оцінки.

Матеріалами справи спростовано також доводи позивача щодо виготовлення відповідачем непрофесійної оцінки, оскільки із Звіту про оцінку майна слідує відповідність кваліфікації оцінювача встановленим вимогам згідно з Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" вимогам (ст. ст. 5, 14,15).

За відсутності здійсненого у встановленому порядку рецензування виготовленого відповідачем Звіту про оцінку майна безпідставними є твердження позивача про недостовірність такої оцінки. Як зазначено вище, відповідно до наведеного у п.3 Національного стандарту №1 поняття "неякісної (недостовірної) оцінки" наявність відповідних порушень доводиться шляхом рецензування.

Окрім того, в порушення умов п. п. 4.1, 4.4 договору №45 від 07.12.11 позивач не звертався до відповідача з метою надання роз"яснень щодо Звіту або доопрацювання його, у десятиденний строк після завершення відповідачем оцінки не надав мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт із зазначенням необхідних доробок та строків їх виконання. Фактично виконаний відповідачем Звіт про оцінку прийнято було позивачем без зауважень та вартість робіт повністю оплачено.

Констатуючи висновок про недоведеність позивачем перебування у прямому причинному зв"язку понесених ним витрат в розмірі 1700, 00грн. оплати на користь ФОП ОСОБА_5 на підставі договору №20/12 від 28.05.12 із обставинами виготовлення відповідачем спірного Звіту про оцінку майна, суд звертає увагу на наступне. Так, позивачем у підтвердження обставин, з якими він безпосередньо пов"язує понесення збитків в розмірі 1700,00 грн., надано копію укладеного з ФОП ОСОБА_5 договору №20/12 від 28.05.12 та докази (копія рахунку №120/12 від 24.12.12, платіжного доручення №41 від 04.03.13) здійсненої на користь ФОП ОСОБА_5 оплати в розмірі 1700,00 грн. за оцінку ринкової вартості будівлі в АДРЕСА_1 для розрахунку ставки орендної плати. Разом з тим, позивачем поданими доказами жодним чином не доведено, що необхідність укладення із ФОП ОСОБА_5 договору №20/12 від 28.05.12 була зумовлена саме неналежним виконанням оцінки відповідної будівлі ФОП ОСОБА_1 згідно з договором № 45 від 07.12.11 та неможливістю використання такої оцінки. Укладений із ФОП ОСОБА_5 договір №20/12 від 28.05.12 фактично містить умови, ідентичні за змістом умовам укладеного із відповідачем договору №45 від 07.12.11. Виготовлення ФОП ОСОБА_5 на підставі договору №20/12 від 28.05.12 звіту про оцінку, а отже результати такої оцінки, позивачем документально не підтверджено.

Виходячи із оцінки всіх обставин в сукупності, встановлених на підставі досліджених в ході судового розгляду доказів, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 27.05.13

Суддя Івашкович І.В.