Ухвала суду № 31430151, 21.05.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 11/792/303/13

Справа № 2214/2925/2012 Головуючий в 1-й інстанції Маршал І.М.

Категорія: ч.2ст. 185, ч. 2 ст. 186,

ч. 2 ст. 187 КК України Доповідач Бондар В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Бондар В.В.,

суддів Ващенка С.Є., Кобріна І.Г.,

з участю перекладача ОСОБА_1,

прокурора Павлишина В.І.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Усть - Ілімськ, Іркутської області, Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше судимого:

- вироком апеляційного суду м.Києва за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, 18 лютого 2011 року - звільнений по відбуттю строку покарання;

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2

ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України та призначено покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 187 КК України - 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві власності, за виключенням житла.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання в виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві власності, за виключенням житла.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2 азербайджанця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- вироком Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 9 червня 2004 року за ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 27 грудня 2005 року умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 12 днів;

- вироком Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 квітня 2007 року за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2007 року за ст. 391, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 17 грудня 2010 року звільнений по відбуттю строку покарання;

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України та призначено покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 187 КК України - 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, за виключенням житла.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно

ОСОБА_6 визначено покарання в виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві власності, за виключенням житла.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з 11 березня 2011 року.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування шкоди задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь :

- ОСОБА_10 852 грн. матеріальної шкоди;

- ОСОБА_9 594 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн.

моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області з кожного по 225 грн. 12 коп. судових витрат.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженку м. Києва, жительку АДРЕСА_3, українку, громадянку України, з середньою освітою, розлучену, на утриманні одна малолітня дитину, не працює,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено їй покарання - 4 роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 постановлено рахувати з дня фактичного затримання з 4 березня 2011 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Речові докази:

- жіночу сумочку чорного кольору овальної форми, ланцюжок з білого металу, пару сережок з білого металу, які передані на зберігання ОСОБА_11 - залишено останній як власниці;

- мобільний телефон «Samsung C-130» імеі НОМЕР_2 з сім-карткою «Київстар», який переданий на зберігання ОСОБА_12 - залишено останньому як власнику;

- куртку «Коламбія», кредитну картку «Приватбанку», кредитну картка «Ощадбанку - Арсенал», перепустку в штаб Західного оперативного командування на ім'я ОСОБА_13, проїзний квиток РУ №543863, картку знижок «Фішка» мережі АЗС «ОККО», що передано на зберігання

ОСОБА_13 - залишено останньому як власнику;

- мобільний телефон марки «LG-0168» з сім-карткою «Київстар», посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_14, що передані на зберігання ОСОБА_14 - залишено останньому як власнику;

- мобільний телефон «Nokia - 2220», з сім - карткою «Київстар», поясну сумочку - барсетку чорного кольору, чоловічі шкіряні рукавиці чорного кольору, дві кредитних картки «Приватбанку» - «Універсальна» та соціальна, одноразова запальничка зеленого кольору, які передані на зберігання ОСОБА_9 - залишено останньому як власнику;

- зимову куртку чорного кольору, МР - 3 плеєр «Apacer» білого кольору, які передані на зберігання ОСОБА_10 - залишено останньому як власнику;

- сумку-рюкзак чорного кольору, зарядний пристрій до мобільного телефону «Samsung», які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів ЛВ на станції Шепетівка, - постановлено знищити, як такі, що не являють цінності.

За вироком суду, 23 лютого 2011 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в залі очікування № 4 приміщення Центрального залізничного вокзалу станції Київ - Пасажирський, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, та наглядно знаючи потерпілого ОСОБА_12, з яким напередодні вживав алкогольні напої, скориставшись тим, що останній спить, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав з правої зовнішньої кишені куртки останнього мобільний телефон марки «Samsung» модель C-130 імеі НОМЕР_2, вартістю 250 грн., в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_1, вартістю 30 грн., на рахунку якого знаходилися кошти в сумі 5 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди в сумі 285 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та мав змогу розпорядитися ним, але невдовзі був затриманий працівниками міліції.

Крім того, 10 березня 2011 року близько 15 години ОСОБА_7, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в кафе «Альонка» по вул. 1 Привокзальній, 33 А, в м. Шепетівці Хмельницької області, з корисливих мотивів, таємно викрали у ОСОБА_13 належну останньому куртку «Коламбія» вартістю 1500 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 1500 грн.

Крім того, 3 березня 2011 року близько 07 години ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5, обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу приміщення залізничного вокзалу станції Київ - Пасажирський, познайомились з раніше невідомою їм ОСОБА_11, яка також перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Під час слідування в напрямку оптового ринку ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_5 відкрито заволодіти майном ОСОБА_11, на що ОСОБА_5 погодилась. Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з метою реалізації злочинного умислу відвели ОСОБА_11 в кінець першої платформи Приміського залізничного вокзалу станції Київ - Пасажирський, що в Соломянському районі міста Києва, де ОСОБА_7 біля електроопори №3 наніс удар ногою в праву ногу потерпілої, вхопивши за руки, обмежив її рух, чим спричинив фізичний біль, після чого ОСОБА_7 зняв з ОСОБА_11 жіночу шкіряну куртку, вартістю 2500 грн., в кишенях якої знаходились мобільний телефон «Nokia», вартістю 800 грн., та гроші в сумі 600 євро, що складає 6000 грн., з шиї зняв ланцюжок з білого металу, вартістю 100 грн., а з рук потерпілої забрав жіночу шкіряну сумочку, вартістю 120 грн. з предметами особистої гігієни, що не мають для потерпілої вартості, а ОСОБА_5 зняла з вух ОСОБА_11 сережки з білого металу, вартістю 80 грн., чим завдали потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду в сумі 9600 грн. По вчиненню злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з місця вчиненого злочину зникли та розділили викрадене майно між собою.

Крім того, 8 березня 2011 року близько 22 год. ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неподалік спортмайданчика та кафе «Ніка», що прилягають до перехрестя вулиць Ватутіна - Проспект Миру в м. Шепетівці, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, шляхом завдання ударів, спричинили ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді: синців у лобній ділянці голови справа та зліва, навколо правого ока з переходом на шкіру правої щоки, на шкірі верхньої губи справа, навколо лівого ока, на спинці носа, на задній поверхні шиї, на правій боковій поверхні шиї, на лівій боковій поверхні шиї з переходом на лівий плечевий суглоб, які згідно висновку експерта № 153 від 16.03.2011 року відносяться до категорій тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості та відкрито викрали у ОСОБА_8 майно, а саме: зимову куртку вартістю 650 грн., гроші в сумі 110 грн., МР-3 плеєр марки «Apacer», вартістю 200 грн., мобільний телефон марки «Соні - Еріксон» К 750, вартістю 800 грн., з стартовим пакетом мобільного оператору зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилися кошти в сумі 27 грн., чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1812 грн.

9 березня 2011 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік привокзального ринку, на тротуарі поблизу будинку № 32 по вул. Залізничній в м. Шепетівці Хмельницької області з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, шляхом завдання ударів, спричинили ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді: садна на передній поверхні козелка правого вуха, синця в правій лобно-скроневій ділянці голови, які згідно висновку експерта № 190 від 9.04.2011 року відносяться до категорій тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та відкрито викрали у ОСОБА_14 мобільний телефон марки «LG», вартістю 150 грн., з сім-карткою мобільного оператору зв'язку мережі «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якого були кошти в сумі 20 грн., чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму 195 грн.

9 березня 2011 року близько 22 год. 20 хв. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неподалік приміщення Шепетівської загальноосвітньої школи - пансіон, що по вул. Проспект Миру, 27 в м. Шепетівці Хмельницької області з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на ОСОБА_9, поєднаний з насильством небезпечним для здоров'я потерпілого, шляхом нанесення потерпілому ударів по різних частинах тіла, спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, крововилив під кон'юктивою лівого ока, струс головного мозку, садно на передній поверхні правої гомілки, які згідно висновку експерта № 180 від 22.03.2011 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі що викликають короткочасний розлад здоров'я та відкрито викрали в потерпілого чоловічу сумку, вартістю 150грн., мобільний телефон марки «Нокіа» 2220, вартістю 560грн., з стартовим пакетом мобільного оператора зв'язку мережі «Київстар», вартістю 25грн., на рахунку якого знаходилися кошти в сумі 94 грн., гроші в сумі 500 грн., банківську кредитну картку «Приватбанку», на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 1700 грн., шкіряні рукавиці вартістю 350грн. та пляшку коняку «Жан - Жак», вартістю 86грн., чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму 3465 грн.

В своїй апеляції та доповненнях до неї ОСОБА_6, як видно з її змісту, просить вирок суду фактично змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 186 КК України та пом'якшити призначене йому покарання. Зазначає, що заздалегідь не планував вчиняти злочини, потерпілому ОСОБА_9 не спричиняв тілесних ушкоджень, не мав наміру вчиняти розбійний напад, між ним та ОСОБА_7 не було попередньої змови на вчинення цього злочину.

В своїй апеляції та доповненнях до неї засуджена ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. В обґрунтування доводів апеляції вказувала, що вирок суду винесений з порушенням норм матеріального та процесуального права, наявна однобічність та неповнота судового розгляду. Злочин, за який вона засуджена, не вчиняла, висновки суду про доведеність її вини необґрунтовані, докази належним чином судом не досліджені. Звертає увагу, що 4 березня 2011 року очна ставка сфальсифікована, позаяк така очна ставка між нею та потерпілою та ОСОБА_7 не проводилась. Вказує, що судом першої інстанції не було допитано всіх свідків та потерпілу, яка жодного разу не з'явилась в судове засідання.

В своїй апеляції та доповненнях до неї, як вбачається з їх змісту, засуджений ОСОБА_7 просить вирок суду в частині засудження за ч. 2 ст. 186 КК України(за епізодом обвинувачення в відкритому викраденні майна потерпілої ОСОБА_11.) скасувати та направити на додаткове розслідування, а також перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 186 КК України. В обґрунтування доводів апеляції вказує, що вирок суду є необґрунтованим, винесений з порушенням норм матеріального та процесуального права, в справі наявна однобічність судового розгляду, неповно досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення по даній кримінальній справі, а висновки суду не підтверджуються дослідженими доказами. Призначене покарання вважає суворим та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Вважає, що кваліфікація його дій (за епізодом обвинувачення в нападі на потерпілого ОСОБА_9) є необґрунтованою, оскільки ні досудовим слідством ні в судовому засіданні факт навмисного нанесення тілесних ушкоджень та наявність попередньої змови доведені не були, не з»ясовано, хто був ініціатором скоєння даного злочину та наносив удари.

Заслухавши суддю - доповідача, засуджених та їх захисників в підтримання доводів апеляцій засуджених, думку прокурора, який вважає, що вирок суду підлягає скасуванню через істотні порушення судом кримінального процесуального закону, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, вирок суду щодо них підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд через істотні порушення судом вимог кримінально-процесуального закону.

У відповідності до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обгрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За змістом ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких він відкидає інші докази, мотиви зміни обвинувачення; в разі визнання частини обвинувачення необгрунтованим - підстави для цього.

Відповідно до приписів ч.1 п.1-4 ст. 324 КПК України постановляючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання:

1)чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний,

2) чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений,

3) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину,

4) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений злочин.

Згідно роз"яснень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" від 29 червня 1990року №5 в мотивувальній частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного судом доведеним, та докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.

Однак суд при розгляді справи та постановленні вироку суду зазначених вимог закону не дотримався.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що суд першої інстанції не дотримався також вимог п. 18 зазначеної Постанови, згідно якої мотивування в вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає в зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння та ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною чи пунктом, і формулювання висновку про їх відповідність.

Мотивувальна частина вироку взагалі не містить висновків суду щодо кваліфікації злочинів, які інкримінуються засудженим, відхилення показань засуджених за тими епізодами обвинувачення, по яких вони не визнавали своєї вини, в вироку суду не мотивовано.

Недотримання судом вимог ст. 334 КПК України(1960року) є істотними, оскільки порушує право підсудних на захист.

З огляду на наведені істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований і справедливий вирок, а також позбавляють засуджених ефективно захищатись від обвинувачення, визнаного доведеним, відповідно до ст.ст. 369, 370, 374 КПК України(1960року) вирок суду щодо ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в цілому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Оскільки вирок суду скасовується з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, інші доводи апелянтів не перевіряються, але їх слід перевірити в ході нового судового розгляду справи, який необхідно провести з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

При новому розгляді справи слід ретельно дослідити зазначені вище обставини, проаналізувати всі доводи, викладені в апеляціях, та постановити судове рішення з дотриманням вимог законодавства.

Підстав для зміни обраного в ході досудового слідства запобіжного заходу в виді тримання під вартою на інший ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 колегія суддів не вбачає, зібрані матеріали кримінальної справи дають підстави для висновку, що перебуваючи на волі, вони будуть намагатись ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України(1960року), колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляції засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2013року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Судді (підписи)

Бондар В.В. Ващенко С.Є. Кобрін І.Г.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Бондар В.В.