Рішення № 3142917, 04.03.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "04" березня 2009 р. по справі № 06/114-38

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аветра"

до Відкритого акціонерного товариства "Рожищенська меблева фабрика"

про стягнення 17 619,22 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Книш С.В. (дор. № 04/12/08-1 від 04.12.2008р.), Мартинюк С.І. (дов від 04.12.2008р.)

від відповідача: Кушнірук А.В. (дов від 18.02.2009р.)

В судовому засіданні 19.02.2009р. оголошувалась перерва до 04.03.2009р. до 14:30 год. для подачі відповідачу пояснення по суті заяви про уточнення позовних вимог та ознайомлення з матеріалами справи, що е суперечить ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аветра" звернувся з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Рожищенська меблева фабрика" та просить стягнути 17 619 грн. 22 коп., з них: 9 856 грн. 52 коп. основної заборгованості; 7 448 грн. 44 коп. плати за користування товарним кредитом; 305 грн. 26 коп. – 30% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 02/08/08 від 21.08.2008р. (а.с.9); видаткові накладні № РН-0000878 від 31.10.2008р., № РН-0001071 від 30.11.2008р. (а.с.12-13); довіреність серії ЯПМ № 299185 від 28.11.2008р. (а.с.14); витяг з банківського рахунку від 27.10.2008р. (а.с.15).

Відповідно до клопотання про уточнення позовних вимог від 19.02.2009р., позивач просить стягнути з відповідача 8 147 грн. 46 коп., з них: 7 604 грн. 51 коп. плати за користування товарним кредитом, 311 грн. 86 коп. – 30% річних, 231 грн. 09 коп. інфляційних нарахувань.

Представники позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та поясненні від 19.02.2009р. позовних вимог не визнає в повному обсязі, оскільки, на його думку, позивачем не додано доказів існування заборгованості. Разом з тим пояснив, що прийняв від позивача товар згідно із видатковими накладними № РН-0000878 від 31.10.2008р., № РН-0001071 від 30.11.2008р., № РН-0000795 від 12.10.2008р., № РН-0000702, станом на 19.02.2009р. провів повний розрахунок за поставлений товар на суму 15 046 грн. 30 коп. В підтвердження наведено долучив до матеріалів справи платіжні доручення № 937 від 25.09.2008р., № 953 від 03.10.2008р., № 504 від 21.10.2008р., № 970 від 24.10.2008р., № 1003 від 08.12.2008р., № 1040 від 24.12.2008р., № 8 від 13.02.2008р.

Між тим, заява позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань до задоволення не підлягає, оскільки подана із порушенням вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу України. При цьому судом враховано, що позов подано лише про стягнення суми основного боргу, плати за користування товарним кредитом та 30% річних, а в заяві позивач просить стягнути вказані нарахування, про стягнення яких у первісному позові не заявляв.

Розглянувши матеріали по справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

21 серпня 2008 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Аветра" та Відкритим акціонерним товариством "Рожищенська меблева фабрика" був укладений договір купівлі – продажу нафтопродуктів № 002/08/08.

Відповідно до умов вказаного договору продавець - ТзОВ "Аветра" взяло на себе зобов’язання передати у власність покупцю – ВАТ "Рожищенська меблева фабрика", а останній прийняти та оплатити паливно – мастильні матеріали в кількості 10 000 літрів, за ціною, передбаченою видатковими накладними.

На виконання умов договору № 002/08/08 від 21.08.2008р. позивач відвантажив відповідачу паливно – мастильних матеріали на загальну суму 15 046 грн. 30 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000878 від 31.10.2008р., № РН-0001071 від 30.11.2008р., № РН-0000795 від 12.10.2008р., № РН-0000702 та довіреністю серії ЯПМ № 299185 від 28.11.2008р.

Порядок розрахунків, встановлений п.3 договору № 002/08/08 від 21.08.2008р., а саме: покупець здійснює повний розрахунок за фактично переданий покупцем товар згідно кожної накладної з відстроченням платежу строком на 5 календарних днів з дати отримання товару. У випадку неоплати у вказаний строк, дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався купленим на умовах товарного кредиту, терміном на сорок днів, починаючи з дати отримання товару з нарахуванням двох відсотків за кожен день використання товарного кредиту. Водночас, якщо після закінчення сорока днів користування товарним кредитом покупець не здійснить розрахунку на вказаних умовах, повинен сплатити відсотки за користування товарним кредитом.

ВАТ "Рожищенська меблева фабрика" в порушення умов договору, оплату отриманого товару в строки визначені в п. 3 договору здійснило частково – на суму 2 000 грн., що стверджується банківською випискою, станом на 27.10.2008р.

Отже, на день подачі позову до суду, основна заборгованість відповідача перед позивачем за отримані паливно – мастильні матеріали становила 9 856 грн. 52 коп.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі укладеного договору купівлі – продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, під час розгляду справи господарським судом, станом на 19.02.2009р. ВАТ "Рожищенська меблева фабрика" провело повний розрахунок за поставлений товар на суму 15 046 грн. 30 коп., що стверджується платіжними дорученнями № 937 від 25.09.2008р., № 953 від 03.10.2008р., № 504 від 21.10.2008р., № 970 від 24.10.2008р., № 1003 від 08.12.2008р., № 1040 від 24.12.2008р., № 8 від 13.02.2008р.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 9 856 грн. 52 коп. у зв’язку із повним її погашенням.

Враховуючи умови договору № 002/08/08 від 21.08.2008р., товар, що поставлявся за накладними слід вважати поставленим відповідачу на умовах товарного кредиту з нарахуванням двох відсотків за кожен день використання товарного кредиту.

Відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату відсотків за користування товарним кредитом. Заборгованість по оплаті відсотків за весь час користування товарним кредитом згідно поданого розрахунку становить 7 604 грн. 51 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв’язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8 договору № 002/08/08 від 21.08.2008р. передбачено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за поставлений товар, покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця 30% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 30% річних в розмірі 311 грн. 86 коп., відповідно до п. 8 договору та ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за неналежне виконання зобов’язань, підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита, оплати послуг адвоката, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити в сумі 7 916 грн. 82 коп.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рожищенська меблева фабрика» (45100, Волинська обл., м. Рожище, вул. М. Заньковецької, 39, р/р 260021212, МФО 303741 у ВАТ «Кредит промбанк», код 05496307) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аветра» (Волинська обл.., Любомльський р-н, с. Римачі, вул.. Миру, 62/2, п/р 260075882, МФО 303569 у ВОД ВАТ «РайффайзенБанкАваль», м. Луцьк, код ЄДРПОУ 30733174) 7 604 грн. 51 коп. процентів за весь час користування товарним кредитом, 311 грн. 86 коп. процентів річних та 177 грн. 82 коп. витрат по оплаті державного мита, 1800 грн. витрат на послуги адвоката, 118 грн. витрат по оплаті інформаційно – технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя