Постанова № 31428846, 25.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 804/3729/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. при секретаріМаксименко Е.М. за участю: представників позивача Морозова М.В., Грабового В.М. представника відповідача Краснікової Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стройремсервіс" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройремсервіс» звернулося до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби в якому просить скасувати податкові повідомлення - від 04.03.2013 р. № 0000142220, яким ТОВ «Стройремсервис» збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 39 991,00 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям в сумі 1,00 грн., №000132220, яким ТОВ «Стройремсервис» нараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 109 975,00 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям в сумі 1,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в результаті проведення перевірки відповідачем було встановлено, що під час господарських відносин з позивачем ПП «Агростальпром» не мало можливості здійснювати операції з реалізації товарів на адресу позивача, а тому відсутній сам факт реального вчинення господарських операцій між ПП «Агростальпром» та позивачем.

Проте вказаний висновок акту перевірки є безпідставним, оскільки на час здійснення господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані і як суб'єкти господарювання - юридичні особи, і як платники ПДВ. Установчі та інші реєстраційні документи вказаних осіб в судовому порядку недійсними не визнавалися. Обидві сторони мали повну спеціальну правосуб'єктність, необхідну для здійснення господарських правовідносин.

Господарські відносини між ПП «Агростальпром» та позивачем підтвердженні необхідними первинними документами та мали на меті настання реальних юридичних наслідків для кожної з сторін: для продавця - продаж будматеріалів та отримання грошових коштів, для покупця - придбання будматеріалів для подальшого використання у своїй господарській діяльності. В результаті цих господарських стосунків продавець (ПП «Агростальпром») отримав гроші, покупець (позивач) - будматеріали, які були використані в подальшій господарській діяльності позивача, що підтверджено документально.

Отже, позивачем у повному обсязі було виконано норми Податкового кодексу України по зарахуванню суми ПДВ до податкового кредиту та до складу валових витрат, через, що відповідачем було незаконно зроблено висновок щодо заниження податкових зобов'язань ТОВ «Стройремсервис» по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Агростальпром», а винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надавши суду письмові заперечення в яких просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Західно-Донбаською ОДПІ була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах та взаєморозрахунках з ПП «Агростальпром» за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.

В результаті перевірки складений акт № 51-22/2-24242831 від 15.02.2012 р.

Перевіркою встановлено, що за договором від 07.02.2011р. №2 продавець - ПП „Агростальпром" зобов'язується поставити у власність товар згідно специфікацій покупцю - ТОВ „Стройремсервіс", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його. Постачання оплаченого товару здійснюється постачальником на склад покупця. Датою поставки товару на момент переходу права власності є дата поставки на склад покупця. Постачальник повинен був використовувати певний транспорт, щоб доставити товар на склад покупця. Під час перевірки позивач жодного документу щодо транспортування товару постачальником та отримання його покупцем не надав. Єдиними документами, що можуть підтвердити факт перевезення товару, є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (для -автотранспорту) та вантажні накладні (для ж/д транспорту). Вказані документи можуть підтвердити реальність проведення господарської операції між ПП «Агростальпром» та позивачем.

Враховуючи вказане Західно-Донбаською ОДПІ під час перевірки не встановлено наявність товару, що поставлявся ПП «Агростальпром» та зроблено висновок про відсутність реальної господарської операції, яка стала підставою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Також, актом перевірки ПП «Агростальпром» від 25.05.2011р. № 303-23/2-36150985 встановлено, що товар який поставлявся ПП «Агростальпром» на адресу ТОВ «Стройремсервіс», згідно документації попередньо був придбаний ПП «Агростальпром» від ПП ТД «Тіара». Цим актом перевірки встановлено відсутність реальної господарської операції з поставки указаного товару від ПП ТД «Тіара» на адресу ПП «Агростальпром» та відповідно, отримання цього товару ПП «Агростальпром». Даний факт, підтверджується вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р. у справі № 0417/1-298/201 яким встановлено, що підприємство «ТД Тіара» в грудні 2010р. було придбано злочинною групою у невстановленої особи з метою здійснення злочинної діяльності з надання незаконних фінансових послуг з переводу грошових коштів з безготівкової форми у готівкову за безтоварними операціями.

Західно-Донбаською ОДПІ отримано інформацію від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в якій зазначалось, що за результатами перевірки ПП «ТД Тіара» за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. встановлено відсутність у підприємства виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання.

На думку відповідача операція з поставки товару від ПП «ТД Тіара» на адресу ПП «Агростальпром» (товару, який в подальшому став предметом договору між ПП «Агростальпром» та позивачем) є фактично безтоварною. Якщо товар не передавався від ПП «ТД Тіара» на адресу ПП Агростальпром», то зазначений товар не міг в подальшому постачатися ПП «Агростальпромом» на адресу позивача.

Таким чином, за результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України п.п. 4.1.6, п.4.1 ст. 4, п.5.1 п.п. 5.2.1 п.5.2 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через, що відбулося безпідставне завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2011р. на суму 39990,80 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2011 р., на суму 39991 грн., заниження позивачем валових доходів на суму 239944,80 грн. та завищення валових витрат на суму 199954,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2011 р. на суму 109975,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення від 04.03.2013 р. № 0000142220, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 39 991,00 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям в сумі 1,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 04.03.2013 р. № 000132220, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 109 975,00 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям в сумі 1,00 грн.

Вирішуючи питання, щодо встановлення факту здійснення господарських операцій позивача та контрагента на підставі яких був сформований податковий кредит та валові витрати, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час здійснення господарських операцій) валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 даного Закону , валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що між ПП „Агростальпром" - продавець та ТОВ „Стройремсервіс" - покупець 07.02.2011р. укладено договір поставки №2 згідно з яким продавець - зобов'язується поставити у власність товар (будматеріали) згідно специфікацій покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його. Постачання оплаченого товару здійснюється постачальником на склад покупця. Датою поставки товару на момент переходу права власності є дата поставки на склад покупця.

У рахунок оплати за товар позивач сплачено кошти на розрахунковий рахунок ПП «Агростальпром». Розрахунки проведені в сумі 239 944,80 грн. (обсяг придбання 199 954,00 грн., ПДВ 39 990,80 грн.).

На підтвердження виконання договору поставки № 2 від 07.02.2011р. з ПП «Агростальпром» позивачем до суду надані наступні документи: договір поставки, податкові накладні, рахунки, видаткові накладні.

В якості доказу, що придбаний товар у ПП «Агростальпром» був використаний у господарській діяльності, позивачем наданий договір підряду від 31.01.2011р. № 381/50 між ТОВ „Стройремсервіс" - підрядник та ВАТ «Полтавський ГОК» - замовник, згідно якого матеріали підрядчика вказуються в додатках до договору та актах виконаних робіт.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011р. №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства країни», для підтвердження даних податкового обліку можуть братися ю уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Під час проведення перевірки директором ТОВ „Стройремсервіс" транспортування товарів здійснювалось за рахунок та транспортом постачальника, тобто ПП «Агростальпром».

Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників визначені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568 (далі - Правила №363).

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

За визначенням статті 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку

Відповідно до пункту 11.3 Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Згідно пункту 11.5 зазначених Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Позивачем до суду не були надані товарно-транспорті накладні, на підтвердження фактичного виконання господарської операції, а саме поставки товару.

Також, позивачем не було надано суду документів, що підтверджують доставку товару на склад та подальше його зберігання.

Із наданих до суду первинних документів, не можливо встановити де здійснювалось відвантаження товару, за якою адресою, ким здійснювалось відвантаження та перевезення будівельних матеріалів, якими транспортними засобами.

Оскільки, позивачем не були надані до суду товарно-транспортні накладні та складські документи на підтвердження фактичного виконання господарської операції з ПП «Агростальпром», суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено отримання від зазначеного контрагенту в лютому 2011р. товару, у зв'язку з чим ним порушені законодавчі норми та безпідставно завищено податковий кредит за лютий 2011р. на суму 39990,80 грн., занижено валові доходи на суму 239944,80 грн. та завищено валові витрати на суму 199954,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень - рішень від 04.03.2013 р. № 0000142220 про збільшення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 39 991,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн., №000132220 про нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 109 975,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн., у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Стройремсервіс» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Текст постанови в повному обсязі складено 30.04.2013 року.

Суддя О.В. Врона