Постанова № 31425953, 19.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 р. Справа № 804/3556/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріБердник С.О. за участю: прокурора представника позивача Каюк М.С. Боршуляк Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 1089299,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2013 р. прокурор Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектоцентраль», у розмірі податкового боргу на загальну суму 1089299,43 грн. (по земельному податку - 988697,00 грн., по податку на додану вартість 100602,43 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг, який утворився внаслідок несплати у встановлений законодавством строк узгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вищезазначену заборгованість.

Відповідачем надані заперечення проти позову, в яких просить у задоволенні позову відмовити у зв'язку з тим, що підприємством в строк передбачений п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України була здійснена сплата податкових зобов'язань за січень 2013 року, а податковим органом в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу України», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, самовільно зараховано сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.

Заслухавши прокурора і представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (далі - ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль») зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 05.10.2001 р. та взято на облік платників податків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.п. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271 цього ж Кодексу, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим же розділом.

Відповідно до п. 274.1. ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272,273,276 і 278 цього ж Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що 18.02.2013 р. відповідачем була подана до податкового органу електронну податкову декларація з плати за землю №9007855974, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання з орендної плати за землю на 2013 рік у розмірі 1207229,10 грн. (з помісячною сплатою за період з січня по листопад 2013 року у сумі 100602,43 грн., за грудень 2013 року - 100602,37 грн.).

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив самостійно визначену суму податкового зобов'язання з земельного податку за січень 2013 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 100602,43 грн.

Також, 20.02.2013 р. ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» була подана до Дніпродзержинської ОДПІ електронна податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 988697,00 грн., самостійно визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у встановлені законом строки відповідачем не сплачена, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно п.14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, вищезазначена заборгованість відповідача становить узгоджене грошове зобов'язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України, передбачено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На час виникнення попереднього податкового боргу у ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким було визначено порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового зобов'язання.

В зв'язку з виникненням податкового боргу, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/3 від 10.10.2001 р. на суму 56611,25 грн. та друга податкова вимога №2/61 від 15.11.2001 р. на суму 129426,61 грн., які отримані відповідачем 10.10.2001 р. та 01.12.2001 р. відповідно.

Оскільки у відповідача податковий борг збільшився, податкова вимога Дніпродзержинською ОДПІ на новостворений податковий борг, розмір якого становить 1089299,43 грн., не направлялась.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Отже за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 1089299,43 грн.

Так, згідно ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що за ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» рахуються розрахункові рахунки, відповідно до даних про розрахункові рахунки.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, про вчасну сплату орендної плати за землю за січень 2013 року та посилання на платіжне доручення №94 від 27.02.2013 р. оскільки відповідно до п.87.9. ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектоцентраль» про стягнення заборгованості в розмірі 1089299,43 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (ЄДРПОУ 00130820) податковий борг:

-з орендної плати за землю в розмірі 100602,43 грн. на р/р №33217812700013, код платежу 13050200, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012;

-з податку на додану вартість в розмірі 988697,00 грн. на р/р 31110029700013, код платежу 14010100, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19 квітня 2013 року.

Суддя Р.З. Голобутовський