Постанова № 31425497, 22.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2177/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Кузуба В.В.,

представників відповідача - Римар Я.П., Лугової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Управління механізації будівництва № 23" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Управління механізації будівництва № 23" (далі- позивач, ПАТ "Управління механізації будівництва № 23") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, Полтавська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000112301, № 0000122301 від 20.02.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що висновки перевіряючих про завищення податкового кредиту у розмірі 336644,00 грн, заниження податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 7623,00 грн та з податку на прибуток у розмірі 398500,00 грн є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням умов договорів з ПП "Калина", ПП "Бітсервіс", ТОВ "Будремлюкс-С", ПП "Торгкомерс-2009".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі. Не заперечував проти відсутності первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах з ТОВ "МСБУД", ТОВ "Обрій", ТОВ "Лебединська швейна фабрика".

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на неправомірне віднесення позивачем до валових витрат видатків у сумі 1664771,00 грн, які не підтверджені документально, та до складу податкового кредиту - суми податку на додану вартість у розмірі 336644,00 грн, сплачені ПП "Калина", ПП "Бітсервіс", ТОВ "Будремлюкс-С", ПП "Торгкомерс-2009" за отримані товари.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

19.11.2012-28.12.2012 Полтавською МДПІ на підставі наказу № 766 від 06.11.2012 проведено документальну планову перевірку ПАТ "Управління механізації будівництва № 23" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складено акт № 9/22/04715606 від 08.01.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7623,00 грн; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 336644,00 грн; підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпунктів 135.4.1 пункті 135.4 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток у розмірі 398500,00 грн.

На підставі акту перевірки № 9/22/04715606 від 08.01.2013 Полтавською МДПІ винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0000122301 від 20.02.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 404025,50 грн (398500,00 грн - за основним платежем, 5525,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями);

податкове повідомлення-рішення № 0000112301 від 20.02.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 364251,00 грн (344267,00 грн - за основним платежем, 19984,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За приписами підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписи вказаних норм позивачем не дотримано. На підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат видатків на придбання товарів у ПП "Торгкомерс-2009", до складу податкового кредиту - сум податку на додану вартість у розмірі 58333,00 грн позивачем не надано жодних документів.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.04.2011 (а.с. 60 Т.2) як на доказ обґрунтованості відсутності документів з огляду на наступне.

Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що дії по відновленню втрачених документів не вживалися, з письмовою заявою до органу державної податкової служби не зверталися.

В обґрунтування правильності формування податкового кредиту від операцій з ПП "Калина", ПП "Бітсервіс", ТОВ "Будремлюкс-С" та правомірності віднесення до складу валових витрат на придбання товарів у вказаних контрагентів позивачем представлені лише копії деяких податкових накладних (а.с. 140, 144-164 Т.1), товарно - транспортної накладної (а.с. 143 Т.1), накладних (а.с. 141, ,142, 162-169 Т.1), актів списання (а.с 170, 201, 208, 209,221, 231, 236, 241, 245,248 Т.1, 3,7 Т.2), звітів про витрати основних матеріалів у будівництві.

При цьому договора, рахунки-фактури, банківські виписки, акти приймання виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні у повному обсязі та інші документи, які б свідчили про фактичне виконання господарських операцій між позивачем та ПП "Калина", ПП "Бітсервіс", ТОВ "Будремлюкс-С" та слугували б підставою для бухгалтерського обліку таких операцій, позивачем не надано.

Представник позивача стверджував, що з вказаними контрагентами укладалися договора в усній формі, у зв'язку з чим їх копії в матеріалах справи відсутні, проте надані податкові накладні містять посилання на договора купівлі-продажу № 31/07/2012 від 31.07.2012 (а.с. 140 Т.1), № 0006 від 17.02.2011, (а.с. 144 Т.1) № 0034 від 01.03.2011 (а.с. 145 Т.1), № 0054 від 01.04.2011 (а.с. 146 Т.1), № 34 від 01.04.2011 (а.с. 148 Т.1), договір поставки № 14 від 03.01.2011 (а.с.149-161 Т.1), що суперечить поясненням представника позивача.

Податкові накладні, видаткові накладні, акти списання не містять відомостей щодо особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (в наявності лише підпис та печатка підприємств), що унеможливлює ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля /пункт 11.1/. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів /пункт 11.5/. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри /пункт 11.6/. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику /пункт 11.7/. Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною /пункт 13.1/.

Позивачем надана лише товарно-транспортна накладна на перевезення бітуму, яка взагалі не містить даних щодо перевізника (найменування, печатка тощо).

Інших доказів на перевезення товарів, придбаних у ПП "Калина", ПП "Бітсервіс", ТОВ "Будремлюкс-С" позивачем не надано.

В судовому засіданні представник позивача звернув увагу суду на надання ним всіх документів, які були у наявності у позивача.

Отже, долучені до матеріалів справи та досліджені в ході судового розгляду документи не підтверджують правомірність формування податкового кредиту та віднесення до складу валових витрат на придбання товарів у ПП "Калина", ПП "Бітсервіс", ТОВ "Будремлюкс-С", ПП "Торгкомерс-2009".

В судовому засіданні представник позивача не заперечував проти донарахувань податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "МСБУД", ТОВ "Обрій", ТОВ "Лебединська швейна фабрика" та підтвердив завищення податкового кредиту 3690,00 грн за рахунок повторного включення сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПАТ "Суми-Надра", ПАТ "Полтаваобленерго".

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Таким чином, Полтавською МДПІ правомірно визначені позивачеві податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 364251,00 грн та податку на прибуток 404025,50 грн, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Управління механізації будівництва № 23" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2013 року.

Суддя С.М. Серга