Рішення № 3142542, 02.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 39/15

02.02.09

За позовом Дочірнього підприємства “Лакталіс-Україна”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав”

про стягнення 35910,94 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Мошковська Є.М. (довіреність № б/н від 02.10.2008р.)

Від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнього підприємства “Лакталіс-Україна” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” (відповідача) про стягнення 35910,94 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 20/08 “ПР” від 01.12.2007 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 30401,63 грн., пені в розмірі 3686,81 грн., інфляційних збитків в розмірі 1344,84 грн., трьох відсотків річних в розмірі 477,66 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу продукцію, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті поставленої продукції не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2008р. порушено провадження у справі № 39/15 та призначено справу до розгляду на 16.01.2009р.

Ухвалою суду від 16.01.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 02.02.2009р.

Відповідач у судові засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

В судовому засіданні, призначеному на 02.02.2009р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007 року між Дочірнім підприємством “Лакталіс-Україна” (позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Святослав” (відповідачем) укладено договір купівлі-продажу № 20/08 “ПР”, відповідно до п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов‘язався продати, а покупець (відповідач) –купити продукцію вказану в товарно-транспортних накладних на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. зазначеного договору кількість продукції, одиниця виміру, асортимент продукції, спосіб транспортування, а також місце поставки продукції визначається у замовленні покупця та товарно-транспортних накладних.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 20/08 “ПР” від 01.12.2007р. покупець (відповідач) зобов’язався чітко та своєчасно здійснити оплату продукції на умовах безготівкового розрахунку не більше 10 календарних днів з моменту виписки товарно-транспортних накладних на продукцію, плюс 1 день (п. 3.3.).

Позивач на виконання умов договору купівлі-продажу № 20/08 “ПР” від 01.12.2007р. поставив відповідачу продукцію згідно товарно-транспортних накладених: № КС-18270 від 30.04.2008р. на суму 2774,64 грн., № КС-18271 від 30.04.2008р. на суму 3807,49 грн., № КС-18274 від 30.04.2008р. на суму 1288,87 грн., № КС-18276 від 30.04.2008р. на суму 2059,70 грн., № КС-18288 від 30.04.2008р. на суму 1722,38 грн., № КС-18373 від 30.04.2008р. на суму 2192,32 грн., № СМ-00357 від 02.05.2008р. на суму 1102,75 грн., № КС-18837 від 06.05.2008р. на суму 1146,98 грн., № КС-18845 від 06.05.2008р. на суму 1453,61 грн., № КС-18846 від 06.05.2008р. на суму 1075,36 грн., № КС-18885 від 06.05.2008р. на суму 1223,46 грн., № КС-19028 від 07.05.2008р. на суму 471,70 грн., № КС-19191 від 08.05.2008р. на суму 1642,52 грн., № КС-19221 від 08.05.2008р. на суму 1686,04 грн., № КС-19232 від 08.05.2008р. на суму 1319,76 грн., № КС-19267 від 08.05.2008р. на суму 1010,59 грн., № КС-19384 від 09.05.2008р. на суму 967,86 грн., № КС-19527 від 11.05.2008р. на суму 1727,83 грн., № КС-19648 від 12.05.2008р. на суму 1184,64 грн., № КС-19684 від 12.05.2008р. на суму 791,18 грн., всього на загальну суму 30401,63 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленої позивачем продукції відповідачем не виконано в повному обсязі.

23.10.2008р. позивач направив відповідачу лист-досудове попередження за вих. № 107 з вимогою до 05.11.2008р. сплатити суму заборгованості. Відповідач залишив вказаний лист без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті поставки продукції та ґрунтуються на договорі купівлі-продажу № 20/08 “ПР” від 01.12.2007р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав продукцію, але зобов‘язання по оплаті поставленої продукції не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30401,63 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 30401,63 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3686,81 грн., інфляційних збитків в розмірі 1344,84 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 477,66 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 8.2. договору купівлі-продажу № 20/08 “ПР” від 01.12.2007р. передбачено, що у випадку прострочення оплати за отриману по цьому договору продукцію покупець зобов‘язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення у відповідності з діючим законодавством України.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3686,81 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 1344,84 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 477,66 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 359,11 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 39-В; код ЄДРПОУ № 31724464; рахунок № 260080101338 у ЗАТ “Прокредит Банк”, МФО 320984), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Дочірнього підприємства “Лакталіс-Україна” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ № 25593656; рахунок № 26002002429000 у АТ “Каліон банк Україна” м. Києва, МФО 300379) 30401,63 грн. (тридцять тисяч чотириста одну гривню 63 коп.) основного боргу, 3686,81 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 81 коп.) пені, 1344,84 грн. (одну тисячу триста сорок чотири гривні 84 коп.) інфляційних збитків, 477,66 грн. (чотириста сімдесят сім гривень 66 коп.) три відсотки річних, 359 (триста п’ятдесят дев‘ять) грн. 11 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 04.02.2009р.