Рішення № 3142503, 02.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 39/19

02.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ Аутдор”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цвіт диванів”

про стягнення 15191,18 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Назаров К.Є. (довіреність № 0112 від 01.12.2008р.)

Від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СВ Аутдор” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цвіт диванів” (відповідача) про стягнення 15191,18 грн. заборгованості за договором № 542 про проведення рекламної кампанії від 01.11.2007 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 11561,98 грн., пені в розмірі 2172,20 грн., інфляційних втрат в розмірі 1180,11 грн., трьох відсотків річних в розмірі 276,89 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги по проведенню рекламної кампанії, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2008р. порушено провадження у справі № 39/19 та призначено справу до розгляду на 16.01.2009р.

Ухвалою суду від 16.01.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 02.02.2009р.

Відповідач у судові засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

В судовому засіданні, призначеному на 02.02.2009р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “СВ Аутдор” (позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Цвіт диванів” (відповідачем) укладено договір № 542 про проведення рекламної кампанії, відповідно до п. 2.1. якого у порядку і на умовах, зумовлених даним договором, виконавець (позивач) зобов’язався надати послуги з розміщення реклами замовника на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої сторонами адресної програми в період рекламної кампанії, а замовник (відповідач) –прийняти послуги й оплатити їх.

Відповідно до умов зазначеного договору замовник (відповідач) зобов’язався, зокрема, оплачувати послуги виконавця в розмірі, порядку й способом, передбачених даним договором і додатковими угодами до договору (пп. 3.1.12. п. 3.1.); підписати і передати виконавцю акту про виконані послуги (п. 4.8.).

Згідно п. 4.1. договору ціна (вартість) послуг підлягає узгодженню сторонами до розміщення реклами й вказується в рахунку-фактурі, яка виставляється виконавцем.

Умовами договору було встановлено, що замовник щомісячно здійснює оплату вартості послуг на протязі перших 10 календарних днів кожного місяця проведення рекламної кампанії у відповідності з рахунком-фактурою виконавця незалежно від факту отримання замовником оригіналу такого рахунку-фактури (п. 4.3.).

Позивач на виконання умов договору № 542 про проведення рекламної кампанії від 01.11.2007р. надав відповідачу на підставі рахунку-фактури № СФ-0000560 від 17.03.2008р. послуги по розміщенню реклами на суму 3651,15 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № ОУ-0000609 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2008р., а також на підставі рахунку-фактури № СФ-0000829 від 10.04.2008р. послуги по розміщенню реклами на суму 11561,98 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № ОУ-0000927 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.05.2008р., всього на загальну суму 15213,13 грн.

Зобов‘язання по оплаті наданих позивачем послуг по розміщенню реклами відповідачем не виконано в повному обсязі.

17.10.2008р. позивач направив відповідачу претензію № 16-10 від 16.10.2008р. з вимогою протягом 7 днів з моменту її отримання оплатити роботи згідно актів здачі-прийняття робіт. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 07815125 відповідач отримав вказану претензію 30.10.2008р. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті надання послуг по розміщенню реклами та ґрунтуються на договорі № 542 про проведення рекламної кампанії від 01.11.2007р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав послуги по розміщенню реклами, але зобов‘язання по оплаті наданих послуг виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 11561,98 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11561,98 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2172,20 грн., інфляційних втрат в розмірі 1180,11 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 276,89 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.3. договору № 542 про проведення рекламної кампанії від 01.11.2007р. передбачено, що у випадку недотримання замовником обумовлених даним договором строків здійснення платежів замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання по дату фактичної оплати.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2172,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 1180,11 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 276,89 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 151,91 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Цвіт диванів” (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 7-Б, кв. 4; код ЄДРПОУ № 34763349; рахунок № 2600415186 у ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ Аутдор” (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 80 літ. А; код ЄДРПОУ № 33239190; рахунок № 260006836 у ВАТ “Родовід Банк” м. Києва, МФО 321712) 11561,98 грн. (одинадцять тисяч п’ятсот шістдесят одну гривню 98 коп.) основного боргу, 2172,20 грн. (дві тисячі сто сімдесят дві гривні 20 коп.) пені, 1180,11 грн. (одну тисячу сто вісімдесят гривень 11 коп.) інфляційних втрат, 276,89 грн. (двісті сімдесят шість гривень 89 коп.) три відсотки річних, 151 (сто п’ятдесят одну) грн. 91 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 03.02.2009р.