Рішення № 31424934, 21.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21 травня 2013 року Справа № 913/1001/13

Провадження №11/913/1001/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району", смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району Луганської області

про стягнення 1177613 грн. 16 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Пац В.О., дов. № 14-333 від 14.03.2012;

від відповідача - належним чином уповноважений представник не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за договором поставки природного газу № 3479/БО-11 від 30.09.2011 в сумі 921890 грн. 71 коп., інфляційних нарахувань у сумі 15328 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 65732 грн. 72 коп. та пені у розмірі 174661 грн. 20 коп.

Письмовим відзивом від 21.05.2013 на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги у частині суми боргу у розмірі 921890 грн. 71 коп., інфляційних нарахувань та 3% річних, проте заперечив проти позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені, посилаючись на неправильність її обрахунку позивачем.

Крім того, до відзиву відповідачем додане письмове клопотання про зменшення належної до стягнення з відповідача суми пені. Клопотання обґрунтоване наявністю у відповідача дебіторської заборгованості у значному розмірі і фактом вжиття відповідачем заходів щодо погашення заборгованості за позовом.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення суми пені заперечив, посилаючись на своє важке фінансове становище. У підтвердження своїх доводів позивачем суду надано звіт про фінансові результати за 2012 рік.

Розглянувши матеріали справи, надані учасниками судового процесу докази, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

30.09.2011 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (покупець) та позивачем (постачальник) укладений договір № 3479/БО-11 поставки природного газу для надання бюджетним установам та організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с. 12 - 19) (далі за текстом - договір), за умовами якого позивач як постачальник зобов'язався поставити відповідачеві як покупцю імпортований природний газ, а відповідач - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору в період з 01.10.2011 по 31.12.2012 Постачальник повинен був передати відповідачеві природний газ в обсязі до 3140 тис. куб. м.

Відповідно до умов пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 40 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 30 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Протягом листопада - грудня 2011 року та січня - квітня 2012 року Постачальником відповідачеві поставлений обумовлений договором природний газ в обсязі 1835281 куб. м на загальну суму 7237744 грн. 36 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі газу від 30.11.2011, 31.12.2011, 31.01.2012, 29.02.2012, 31.03.2012, 30.04.2012 (а.с. 34-39).

Отриманий природний газ відповідачем оплачений частково, а саме у сумі 5746149 грн. 25 коп.

06.11.2012 публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» як Первісним кредитором та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як Новим кредитором укладений договір № 14/6813/12 відступлення права вимоги (далі за текстом - договір про відступлення права вимоги) (а.с. 46-47), відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника - КП «тепло сервіс Станично-Луганського району», за договором на постачання природного газу № 3479/БО-11 від 30.09.2011 у сумі 1491595 грн. 11 коп. Відповідно до умов пункту 1.2 договору про відступлення права вимоги крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

З актом приймання-передачі документів від 19.11.2012 позивачеві передано документи первинної бухгалтерської звітності у підтвердження розміру заборгованості відповідача.

Сума боргу за поставлений природний газ відповідачем у справі не оспорена та станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом складала 921890 грн. 71 коп.

В процесі судового розгляду справи відповідачем суму заборгованості за договором було частково сплачено, що підтверджено наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 223 від 05.03.2013 на суму 11918 грн. 39 коп. та № 227 від 12.03.2013 на суму 114455 грн. 60 коп.

Крім суми заборгованості за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму заборгованості за періоди, зазначені у відповідному наданому позивачем розрахунку за кожний місяць поставки газу окремо, у загальній сумі 15328 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 65732 грн. 72 коп. та пеню у розмірі 174661 грн. 20 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем зобов'язань з поставки відповідачеві природного газу в обумовлених договором обсягах, а також факт неповної сплати відповідачем поставленого у листопаді - грудні 2011 року та січні - квітні 2012 року газу. Сума заборгованості відповідача за поставлений газ станом на дату прийняття даного рішення склала 795516 грн. 72 коп.

Вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за позовом.

В процесі судового розгляду справи відповідачем суму заборгованості за договором було частково сплачено, що підтверджено наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 223 від 05.03.2013 на суму 11918 грн. 39 коп. та № 227 від 12.03.2013 на суму 114455 грн. 60 коп.

Таким чином, у частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 126373 грн. 99 коп. провадження у справі слід припинити на підставі положень п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства, умов пункту 7.3.1 договору щодо нарахування пені, ст. 232 Господарського кодексу України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період прострочення за актом від 30.11.2011 - з 16.12.2011 по 22.02.2012, за актом від 31.12.2011 - з 16.01.2012 по 12.03.2012, за актом від 31.01.2012 - з 06.02.2012 по 02.04.2012, за актом від 29.02.2012 - за період з 06.03.2012 по 05.09.2012, за актом від 31.03.2012 за період з 06.04.2012 по 05.10.2012, за актом від 30.04.2012 за період з 06.05.2012 по 05.11.2012 у загальному розмірі 174661 грн. 20 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення з грудня 2011 року по 05.03.2013 у розмірі 15328 грн. 53 коп., 3% річних за вказаний період прострочення у розмірі 65732 грн. 72 коп. (згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми позовних вимог).

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем суду подане письмове клопотання про зменшення належної до стягнення з відповідача суми пені. Клопотання обґрунтоване наявністю у відповідача дебіторської заборгованості у значному розмірі і фактом вжиття відповідачем заходів щодо погашення заборгованості за позовом.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення суми пені заперечив, посилаючись на своє важке фінансове становище. У підтвердження своїх доводів позивачем суду надано звіт про фінансові результати за 2012 рік.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В обґрунтування клопотання відповідачем суду надано звіт про фінансові результати відповідача за 2012 рік.

Відповідно до приписів ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, ризик неотримання бажаного прибутку та погіршення свого фінансового стану несе суб'єкт господарювання, у даному випадку відповідач, і тому факт неотримання прибутку у бажаному та розрахованому розмірі не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань перед іншими суб'єктами господарювання.

Заборгованість за відповідачем утворилася за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року, а звіт про фінансові результати, наданий відповідачем, складений за результатами фінансової діяльності підприємства у більш пізній період.

Під час вирішення клопотання відповідача суд, крім викладеного вище, враховує також важке фінансове становище позивача у справі, підтверджене наданим позивачем звітом про фінансові результати за 2012 рік.

За таких обставин у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 05.11.2009 у справі № 15/94, від 22.10.2009 у справі № 18/44, від 23.02.2010 у справі № 37/134-09, від 04.03.2010 у справі № 10/192/09-11/347/09, від 09.11.2010 у справі № 46/63.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Тепло сервіс Станично-Луганського району», Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, кв. Молодіжний, буд. 10 «б», код 35259450, на користь публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, код 20077720, заборгованість за поставлений природний газ у розмірі в сумі в сумі 795516 грн. 72 коп., інфляційних нарахувань у сумі 15328 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 65732 грн. 72 коп. та пені у розмірі 174661 грн. 20 коп., судовий збір у розмірі 23552 грн. 26 коп., видати наказ позивачу після набрання даним рішенням законної сили.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

В судовому засіданні 21.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 27.05.2013.

Суддя М.О. Москаленко