Ухвала суду № 31424484, 26.03.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-497/13 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Н.М.

Доповідач: Нежура В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Нежури В.А.

суддів: Усика Г.І., Пікуль А.А.,

при секретарі: Охневській Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2012 року позов ПАТ "Платинум Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Платинум банк" заборгованість за кредитним договором № 8.980.07.24 від 31.08.2007 р. у розмірі 138 929,12 грн. та вирішено питання щодо судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, по суті позовних вимог, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "Платинум банк", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт вказує на те, що первісний кредитор ПАТ «Хоум Кредіт Банк», в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», без повідомлення позичальника відступив право вимоги новому кредитору - позивачу у справі. Поза увагою суду залишалася та обставина. що із даним позовом ПАТ «Платинум Банк» звернувся до суду із пропуском строку позовної давності, який сплинув в березні 2012 року. Останній платіж апелянт здійснив в грудні 2008 року, і після цієї дати зобов*язаннь за кредитним договором не виконував. Посилання позивача на платіж, здійснений в грудні 2009 року поручителем ТОВ «Пан Прінт» є безпідставними, оскільки сама позичальник, ніяких дій щодо визнання свого боргу за кредитним договором в розумінні ст. 264 ЦК України після грудня 2008 року не вчинювала, у зв*язку із чим посилання позивача на переривання перебігу строку позовної давності є безпідставними.

В суд апеляційної інстанції апелянт і його представник не з*явилися, будучи повідомленими належним чином про час і місце слухання справи, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов*язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 31.08.2007 р. між З АТ "Хоум КредітБанк", правонаступником якого є ПАТ "Хоум Кредіт Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8.980.07.24, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 110 000, 00 грн. строком до 31.03.2009 р., зі сплатою 19, 5% річних.

Пунктом 4.2. кредитного договору передбачено обов'язок позичальника вносити грошові кошти на рахунок, вказаний у договорі, для погашення заборгованості за кредитом починаючи з місяця, наступного за датою видачі кредиту, щомісячно в період з 1 по 25 число у розмірі 5 000,00 грн. (а.с.48-85)

Свої зобов*язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 належними чином не виконувала, у зв*язку із чим виникла заборгованість.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги № 20110328-г від 28.03.2011 р., укладеного між ПАТ "Платинум банк"та ПАТ "Хоум Кредит Банк" первісний кредитор відступає всі свої права вимоги, а новий кредитор приймає всі права вимоги, зокрема і за кредитним договором № 8.980.07.24 від 31.08.2007 р., укладеного між ЗАТ "Хоум Кредіт Банк" та ОСОБА_1

15.11.2011 року новим кредитором на адресу відповідачки направлялася вимога № 60-15/20365 про погашення заборгованості за кредитним договором, яка була нею отримана, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (а.с. - 11, 12).

Оскільки відповідачка відмовилася від погашення заборгованості по кредитному договору, ПАТ "Платинум банк" в травні 2012 року звернувся в суд із позовом про стягнення з відповідача заборгованості станом на 25.04.2012 року в розмірі 362 877,88 грн., з яких: 80943,75 грн. сума заборгованості по кредиту, 47985,37 грн. заборгованість за відсотками, 233948,76 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Відповідачка і її представник в суді першої інстанції розмір заборгованості фактично не оспорювали, посилаючись лише на пропуск позивачем строку позовної давності, порушення порядку відступлення права вимоги від первісного кредитора до позивача, а також просили зменшити розмір пені.

Повно з*ясувавши фактичні обставини у справі, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив пред*явлений позов, стягнувши заборгованість по кредиту і відсоткам в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо можливого зменшення суми пені, яка підлягає стягненню на користь позивача до 10 000 грн., у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В даному випадку розмір пені в сумі 233 948,76 грн., що значно перевищує розмір збитків - 128 929,12 грн., а тому висновок суду в цій частині є правильним.

Суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи відповідачки стосовно пропуску позивачем строку позовної давності звернення до суду, на що вона також посилалася і в своїй апеляційній скарзі.

Ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з частинами 1 і 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної даності починається заново.

З матеріалів справи вбачається, що остання сплата по зобов*язанням ОСОБА_1 за кредитним договором № 8.980.07.24 від 31.08.2007 р. проводилась в грудні 2009 року, відповідно з цієї дати починається перебіг позовної давності. З позовом до суду позивач звернувся 18.05.2012 р., тобто в межах строку позовної давності встановленого ст. 257 ЦК України.

Та обставина, що платіж здійснений не особисто позичальником, а його поручителем - ТОВ «Пан Прінт» не спростовує висновків суду, оскілки ТОВ «Пан Прінт», згідно із укладеним договором поруки № 8.980.07.24.3 від 31.08.2007 р. є поручителем відповідачки за належне виконанню нею зобов*язань за кредитним договором № 8.980.07.24.3 від 31.08.2007 р. від 31.08.2007 р., укладеним із ЗАТ «Хоум Кредіт Банк».

В силу наданої поруки, відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, ТОВ «Пан Прінт» разом із відповідачкою є солідарними боржниками по виконанню забезпеченого порукою зобов*язання (кредитного договору).

У зв*язку із чим, виконання обов*язку по погашенню заборгованості по кредитному договору одним із солідарних боржників (поручителем), свідчить про визнання боргу обома боржниками.

Посилання апелянта на порушення вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», при укладенні договору про відступлення права вимоги ЗАТ «Хоум Кредіт Банк» новому кредитору - позивачу у справі, відхиляються колегією суддів, оскільки ці порушення самі по собі не свідчать про недійсність або нікчемність договору про відступлення права вимоги, а також в будь-якому випадку не звільняють апелянта від обов*язку по виконанню взятих на себе зобов*язань за кредитним договором.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення законним і обгрунтованим і підстав для йог зміни чи скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: