Постанова № 31423582, 20.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року о 12 год. 50 хв. м. Львів № 813/3204/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/3204/13-а

за позовомУправління Пенсійного України у Галицькому районі м. Львова, представник - Колиба М.М.доУправління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, представник - Шестак О.В. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3провизнання неправомірними дій та скасування постанови,-

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулося з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2013 року ВП №37445133.

20 травня 2013 року судом замінено відповідача на належного - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» з порушенням правил підвідомчості.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити, зазначив, що виконавче провадження відкрито згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, за яким боржником є територіальний підрозділ органу виконавчої влади, а саме, управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд дослідив подані документи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив:

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 12.04.2013 року винесено постанову ВП №37445133 про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2а-5973/12/1370 Львівського окружного адміністративного суду про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова стягнути з ПП «Галичабразив» єдиний внесок до пенсійного фонду в сумі 2107,58 грн.

Вказана постанова отримана позивачем 16.04.2013 року із зобов'язанням виконати рішення суду в строк до 19.04.2013 року.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV від 21 квітня 1999 року у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N 606-XIV) виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи, покладається на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі.

Згідно з ч. 2 ст.63 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 9 липня 2003 року, постійно діючим виконавчим органом Пенсійного фонду є виконавча дирекція, яка організовує та забезпечує виконання рішень правління, діє від імені Пенсійного фонду в межах та в порядку, що визначаються його статутом та Положенням про виконавчу дирекцію Пенсійного фонду, і підзвітна правлінню Пенсійного фонду, а абз.2 цієї ж статті визначено, що територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відтак доводи позивача про порушення відповідачем підвідомчості виконавчого провадження є безпідставним, оскільки суперечать вищенаведеним нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону N 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У виконавчому документі відповідно до ст.18 Закону N 606-XIV зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У матеріалах справи відсутні докази того, що поданий до виконання виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-5973/12/1370 не відповідає вищенаведеним вимогам, а тому у відповідача не було передбачених законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, являється ознакою складу злочину передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані.

Суд зазначає, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження при розгляді справи судом, а на підставі доказів, що містяться у матеріалах справи, встановлено відсутність обставин, що обґрунтовують позов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати з сторін не стягувати.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24 травня 2013 року.

Суддя Кедик М.В.