Рішення № 3142351, 09.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/32

09.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон»

до Закритого акціонерного товариства «Телесистеми України»

про стягнення 21 702,63 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача: Безугла А. О. –пред. за довіреністю № 23/08 від 05.12.2008р.

Від відповідача не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Телесистеми України»заборгованості відповідно до видаткової накладної № КН–0582 від 07.08.2007р. про поставку будівельних матеріалів в розмірі 21 702,63 грн., в тому числі: 18 499,90 грн. –основний борг, 2 719,49 грн. –інфляційні витрати, 483,53 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/32, розгляд справи призначено на 19.01.2009р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2008р., ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 09.02.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 12.12.2008р. та від 19.01.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Листом Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві № 21-10/7631-2 від 08.01.2009р., наданим позивачем по справі.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.02.2009 р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18 499,90 грн.

Факт поставки товару підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями: видаткової накладної № КН-0582 від 07.08.2007р., рахунком-фактурою № КН-000582 від 13.07.2007р., довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯНЯ № 799550 від 07.08.2007р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості № 04 від 08.01.2008р. В підтвердження отримання відповідачем по справі вимоги про сплату заборгованості позивач надав належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.11.2008р., з якого вбачається, що відповідач отримав вимогу про сплату заборгованості 16.01.2008р.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 23.01.2008р. оплати позивачу поставлений Товар у сумі 18 499,90 грн.

Однак, відповідач у строк до 23.01.2008р. свого обов’язку щодо оплати отриманого товару в сумі 18 499,90 грн. не виконав.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача становить 18 499,90 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 18 від 09.02.2009р. підписаною генеральним директором та головним бухгалтером.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов’язання по оплаті отриманого згідно накладних товару, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 18 499,90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 18 499,90 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 483,24 грн. та збитків від інфляції в сумі 2 719,49 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Телесистеми України»(02090, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А, ідентифікаційний код 22599262 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 31086879) основний борг в сумі 18 499 (вісімнадцять тисяч чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 90 коп., 3% річних в сумі 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 24 коп., інфляційні збитки в сумі 2 719 (дві тисячі сімсот дев’ятнадцять) грн. 49 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн. 02 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.