Рішення № 3142297, 24.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.09 Справа № 18/24/09

Суддя Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Альпіна” (69002, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, 70)

до закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (69106, м.Запоріжжя, вул. Фінальна,1-Б)

про стягнення 39857,74 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Деревянко Д.В. довіреність б/н від 11.08.2008 р.;

від відповідача: 24.02.2009 р. - не прибув; 21.01.2009 р. - Пархоменко О.В. довіреність вих. № 01 від 12.01.2009 р. паспорт СА 082409 від 14.11.1995 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 10.12.2008 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Альпіна” з позовною заявою до відповідача - закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1” про стягнення 27708,09 грн., а саме: 25164,80 грн. –основного боргу, 247,52 грн. - пені, 1887,36 грн. - збитків, 30,94 грн. - 3 % річних та 377,47 грн. - втрат від інфляції, на підставі договору поставки № 60/П/2008 від 04.06.2008 р. та ст. 625 ЦК України, постанови Національного банку України № 107 від 21.04.2008 р.

Ухвалою суду від 15.12.2008 року порушено провадження у справі № 18/24/09, судове засідання призначено на 21.01.2009 р.

Ухвалою суду від 21.01.2009 р., в порядку ст. 69 ГПК України, судом було продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 24.02.2009 р.

Позивач двічі збільшував позовні вимоги, в останній заяві про збільшення позовних вимог, яка надана представником позивача в судовому засіданні 24.02.2009 р. позивач просить суд стягнути з відповідача: 25164,80 грн. –основного боргу, 1518,14 грн. –пені, 11575,81 грн. –збитків, 189,77 грн. – 3 % річних та 1409,22 грн. –втрат від інфляції. Вказана заява відповідає приписам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, прийнята судом до розгляду та задоволена. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 24.02.2009 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 24.02.2009 р., за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу розглянуто без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Альпіна” (надалі –позивач та постачальник) та закрите акціонерне товариство “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (надалі –відповідач та покупець) уклали договір поставки №60/П/200(08) (надалі –договір).

Згідно із п. 1.1. договору позивач зобов’язався передати у строки, визначені даним договором, а відповідач прийняти та оплатити нафтопродукти у певному асортименті (надалі “товар”).

Кількість та ціна товару, дані про включення вартості ПДВ зазначаються у накладних. Загальна сума (ціна) договору визначається як сукупність (сума) вартостей поставлених партій товару по даному договору, вказаних у накладних, у період дії договору та приблизно складає 800000 грн. (п.п. 1.2., 1.3. договору із врахуванням протоколу розбіжностей від 11.06.2008 р.). Сторони визначили, що даний договір вступає у законну силу з моменту підписання та дії до виконання сторонами усіх зобов’язань по договору (п. 7.7. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору: оплата за поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахування відповідачем 100 % грошових коштів у національній валюті України на банківський рахунок позивача за кожну партію поставленого товару не пізніше 14-ти календарних днів із дня поставки, але не пізніше 30 - го числа кожного місяця. Днем поставки товару, вважається дата отримання товару представником відповідача, яка проставлена у накладній (або товарно-транспортній накладній). Оплата, здійснена протягом вказаного строку, вважається своєчасною.

Позивач, згідно умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 25164,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3224 С2-1791 від 10.11.2008р. Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 25164,80 грн., підтверджується довіреністю № 257 від 10.11.2008 р., яка видана на ім’я Титарчук І.А. на отримання цінностей від позивача.

Відповідно до умов договору, відповідач повинен був 100% оплатити отриманий ним від позивача товар протягом 14 днів, тобто до 24.11.2008 р. (відповідно до п. 4.1. договору).

На момент розгляду справи у суді заборгованість з боку відповідача в сумі 25164,80грн. залишається несплаченою.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25164,80 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму...

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України ...

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, доведений представником позивача у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25164,80грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1518,14 грн. - пені за період часу з 25.11.2008 р. по 24.02.2009 р. та 11575,81 грн. - збитків за період часу з 25.11.2008р., по 24.02.2009 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Сторони у договорі визначили (п. 5.4.), що за прострочку виконання грошових зобов’язань, які виникли із даного договору, винна сторона сплачує контрагенту неустойку (пеню) у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, за кожен день прострочки виконання зобов’язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період вказаної прострочки.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Також сторони визначили у договорі, п. 5.6. (відповідно до протоколу розбіжностей від 10.11.2008 р., що є додатком № 3 договору поставки № 60/П/200(08) від 04.06.2008 р. цей пункт був включений у договір, оскільки протоколом розбіжностей від 11.06.2008 р., що є додатком № 2 договору поставки № 60/П/2008 від 04.06.2008 р. цей пункт був виключений з договору) незалежно (понад) від уплати неустойки винна сторона, у випадку прострочки виконання грошових зобов’язань по даному договору, зобов’язана повернути іншій стороні збитки (компенсуючи контрагенту упущену вигоду) узгоджений розмір якої відповідно до ч. 5 ст. 225 ГПК України визначений сторонами у розмірі 0,5 % від суми заборгованості, за кожен день невиконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого товару.

Згідно зі п. 5 ст. 225 ГПК України, сторони господарського зобов’язання мають право взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами...

Надані позивачем розрахунки суми пені та збитків суд вважає обґрунтованими, а вимоги про стягнення цих сум із відповідача такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 189,77 грн. за період часу з 25.11.2008 р. по 24.02.2009 р., а також 1409,22 грн. втрат від інфляції за листопад і грудень 2008 р. та січень 2009 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних суд вважає обґрунтованим, а вимога про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума втрат від інфляції, яка становить 1273,56 грн., відповідно із приписами листа Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997 р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” (сума внесена за період з першого по п’ятнадцяте число відповідного місяця індексується з врахуванням цього місяця, а якщо з шістнадцятого по тридцять перше, то індексація починається з наступного місяця). Таким чином, в частині стягнення втрат від інфляції в сумі 135,66 грн. суд відмовляє, у зв’язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Б; код ЄДРПОУ 13628220; р/р№26000034601 в АБ “Автозазбанк”, МФО 313407) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Альпіна” (69002, м. Запоріжжя, вул.Гоголя, 70; код ЄДРПОУ 25481880; р/р № 26006202713400 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) 25 164 (двадцять п’ять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 80 коп. основного боргу; 11 575 (одинадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять)грн. 81 коп. збитків, 189 (сто вісімдесят дев’ять) грн. 77 коп. 3 % річних, 1518 (одну тисячу п’ятсот вісімнадцять) грн. 14 коп. – пені, 1273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 56 коп. –втрат від інфляції, 397 (триста дев’яносто сім) грн. 22 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 03.03.2009 р.