Рішення № 3142275, 03.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.03.09 р. Справа № 38/233

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Акціонерного товариства закритого типу „Втормет” м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ Донецька область

про стягнення 32 391грн.94коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з”явився

від відповідача: не з”явився

У судовому засіданні оголошувалася

перерва з 17.02.2009р. до 03.03.2009р.

згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу „Втормет” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ Донецька область про стягнення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних, пені у розмірі 32 391грн.94коп. та вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові суми на усіх рахунках відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 15/1208 від 21.07.2008р.

26.12.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 18.12.2008р. № 14/4-20/2812, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство „Енергомашспецсталь” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 00210602) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, Енергомаш, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Позивач надав у судовому засіданні 06.01.2009р. уточнення до позовної заяви від 09.12.2008р., в яких просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 29 986грн.00коп., індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 845грн.21коп., 3% річних у розмірі 312грн.14коп., пені у розмірі 1 248грн.59коп. та вжити заходи для забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові суми на усіх рахунках відповідача.

Уточнення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

08.01.2009р. відповідач надіслав на адресу господарського суду заяву №17/910-6151 від 27.12.2008р., в якій просить суд відкласти розгляд справи, яка судом розглянута, прийнята до уваги, задоволена та залучена до матеріалів справи.

15.01.2009р. від позивача на адресу господарського суду надійшли уточнення до позовної заяви щодо стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних, в яких позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг за договором постачання №15/1208 від 21.07.2008р. у розмірі 29 986,00грн., пеню за період з 15.08.2008р. по 09.12.2008р. у розмірі 1 150,28грн., 3% річних за період з 15.08.2008р. по 09.12.2008р. у розмірі 287,57грн. та інфляційні за період з 15.08.2008р. за вересень, жовтень 2008р. у розмірі 395,21грн., а разом 32 269грн.06коп.

Крім того, позивач надав суду розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних.

19.01.2008р. позивач надав у судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг за договором постачання №15/1208 від 21.07.2008р. у розмірі 29 986,00грн., пеню за період з 15.08.2008р. по 09.12.2008р. у розмірі 1 150,28грн., 3% річних за період з 15.08.2008р. по 09.12.2008р. у розмірі 287,57грн. та інфляційні за період з 15.08.2008р. за вересень, жовтень 2008р. у розмірі 395,21грн., а разом 32 269грн.06коп.

Заява про уточнення позовних вимог судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

19.01.2009р. на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №17/40-142 від 13.01.2009р., в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне.

У порушення умов п.6.1, 6.2 договору позивач до даного часу не представив відповідачу по спірній поставці рахунок, а також сертифікати якості на поставлену продукцію.

Таким чином, на думку відповідача, позивач не виконав свого зобов’язання по передачі разом із продукцією усіх документів, вказаних у пункті 6.1 договору.

Не представлення документів, зазначених у п.6.1 договору, на думку відповідача, свідчить про не настання факту поставки продукції за специфікацією №1, тобто згідно ч.2 ст.613 ЦК України не настало і зобов’язання відповідача по оплаті даної продукції.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно з ч.4 ст.613 ЦК України боржник за грошовими зобов’язаннями не сплачує проценти за час прострочки кредитора та оскільки строк оплати продукції, поставленої позивачем за специфікацією №1, не настав, то і стягнення пені, 3% річних та інфляційних не можливо.

Також відповідач зазначив, що позивач не надає правового обґрунтування стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу у повному обсязі.

19.01.2009р. сторони у судовому засіданні надали клопотання , в якому просять суд продовжити строк вирішення спору на 1 місяць, для представлення додаткових документів, необхідних для розгляду спору та ухвалою господарського суду Донецької області строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць до 10.03.2009р.

11.02.2009р. від позивача на адресу господарського суду надійшла відповідь на відзив до позовної заяви №3 від 10.02.2009р., в якій позивач зазначив наступне.

Згідно з п.6.1 договору поставки №15/1208 позивач зобов’язався надати відповідачу одночасно з товаром наступні документи: рахунок, сертифікат якості, накладну, податкову накладну. Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за договором належним чином, а саме передав необхідні документи разом із товаром, що підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 909763/723 від 31.07.2008р., накладною №669 від 31.07.2008р., товарно-транспортною накладною 02 АБЗ №900226 з підписами уповноваженої особи. Уповноважена особа своїм підписом засвідчила прийняття товару згідно до пункту 6.1 договору.

Таким чином, позивач вважає свої вимоги обґрунтованими, законними та справедливими, а доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідь на відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

11.02.2009р. відповідач направив на адресу господарського суду відзив на уточнення позовної заяви, який розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008р. між Акціонерним товариством закритого типа “Втормет” м.Донецьк ( за договором – постачальник, далі – позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ Донецької області ( ( за договором –покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки № 15/1208, згідно п.1.1 якого постачальник зобов”язується передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов”язується у відповідності з умовами даного договору прийняти цю продукцію (товар) та сплатити її.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна продукції вказується у специфікаціях, які є невід”ємною частиною договору.

Орієнтовна сума договору на момент укладання 900000 грн. ( п.2.2 договору).

Пунктом 6.1 встановлено, що постачальник зобов”язується надати покупцю одночасно із продукцією наступні документи: рахунок, сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності), накладну (в накладній обов”язкове посилання на отримувача продукції), податкову накладну.

Якщо на момент передачі продукції які-небудь із документів відсутні, вони повинні бути надані на протязі двох календарних днів після передачі продукції ( п.6.2 договору).

Умови оплати передбачені розділом 9 договору. Так, п.9.1 передбачено, що оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті України.

Умови оплати оговорюються на кожну партію товару та вказуються у специфікаціях до договору ( п.9.3 договору).

Специфікацією № 1 від 21.07.2008р. к договору № 15/1208 від 21.07.2008р. передбачено найменування продукції - пруток БрА9ЖЗЛ КР 110-2, ДОСТ, кількість та вартість 37600,01 грн. із ПДВ, а також умови оплати – оплата після поставки на протязі 10 банківських днів.

Специфікація № 1 від 21.07.2008р. підписана сторонами у встановленому порядку та скріплена печатками підприємств.

Пунктом 10.4 договору встановлено, у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочки за кожен день прострочки.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Суд вважає договір поставки № 15/1208 від 21.07.2008р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору поставки позивач поставив передбачену специфікацією № 1 продукцію пруток БрА9ЖЗЛ КР 110-2 у кількості 638,0 кг на загальну суму 29 986 грн., що підтверджено накладною № 669 від 31.07.2008р., яку відповідач прийняв, що підтверджено ТТН № 900226 від 31.07.2008р. та довіреністю № 909763/723 від 31.07.2008р.

Відповідач свої зобов”язання щодо оплати отриманого товару не виконав, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 29986,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 31.10.2008р. № 160, в якій просив погасити заборгованість за поставлену продукцію, яка була залишена без відповіді та реагування.

Крім того, на підставі п. 10.4 договору позивач нараховував відповідачу пеню за період з 15.08.2008р. по 09.12.2008р. у розмірі 1150,28 грн. та наполягає на її стягненні та просить стягнути 3% річних у сумі 287,57 грн. та інфляційні 395,21 грн. за період з 15.08.2008р. по 09.12.2008р. за порушення грошового зобов’язання.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки від 21.07.2008р. № 15/1208,, специфікацію № 1 до договору поставки. Довіреність серії НБЙ № 909763/723 від 31.07.2008р., ТТН № 900226 від 31.07.2008р., накладну № 669 від 31.07.2008р. податкову накладну від 31.07.2008р., претензію від 31.10.2008р. № 160, уточнення до позовної заяви від 14.01.2009р. № 182. заяву про уточнення позовних вимог від19.01.2009р., відповідь на відзив від 10.02.2009р. № 3, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив від 13.01.2009р. № 17/40-142, відзив на уточнення позовної заяви від 04.02.3009р. № 17/131-492, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар, вимога позивача щодо погашення суми боргу у розмірі 29 986,00 грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 10.4 договору встановлено, у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочки за кожен день прострочки.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1150,28 грн. за період з 15.08.2008р. по 09.12.2008р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення збитків від інфляції за період з 15.08.2008р. за вересень та жовтень 2008р. у розмірі 395,21 грн. та 3% річних за період з 15.08.2008р. по 09.12.2008 року в сумі 287грн.57коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі.

Вимоги позивача щодо вжиття заходів для забезпечення позову та накладання арешту на грошові суми на усіх рахунках відповідача задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені відповідними доказами по справі.

Заперечення відповідача судом відхилені з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав товар, що підтверджено видатковою накладною № 669 від 31.07.2008р., довіреністю серії НБЙ № 909763/723 від 31.07.2008р., податковою накладною № 760 від 31.07.2008р.

Згідно ч.2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов”язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 666 ЦК України передбачено, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не надав суду доказів у підтвердження того, що він повідомив продавця про порушення умов договору при передачі товару. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач відмовився від договору та повернув товару продавцю, як це передбачено ч. 2 ст. 666 ЦК України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу „Втормет” м. Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ Донецька область про стягнення боргу у розмірі 29 986,00 грн., пені у розмірі 1150,28 грн., інфляційних у розмірі 395,21 грн. та 3% річних у розмірі 287грн.57коп., а всього 31 819,06 грн., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ Донецька область (84306, Донецька область, м. Краматорськ, Енергомаш, п/р 26005301510738 в філії Відділення Промінвестбанку в м. Краматорську, МФО 334141, ЄДРПОУ 00210602) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Втормет” м. Донецьк ( 83055, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 157, п/р 26006039376000 в ДОД АППБ “Райффайзен банк Аваль” у м. Донецьку, МФО 335076, ЄДРПОУ 25096030) борг у розмірі 29986,00 грн., пеню у розмірі 1150,28 грн., інфляційні у розмірі 395,21 грн. та 3% річних у розмірі 287грн.57коп., держмито в сумі 324 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 03.03.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі