Рішення № 3142131, 10.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.09

Справа № 15/466-08.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп-СВ”, м. Суми до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Оазис”, м. Охтирка

про стягнення 4027 грн. 52 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Піскова Ю.О., довіреність б/н від 01.01.2009р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 4027 грн. 52 коп. заборгованості відповідно до договору поставки продуктів харчування та лікеро-горілчаних виробів №80187 від 01.01.2008р., в тому числі 3002 грн. 76 коп. основного боргу, 388 грн. 50 коп. інфляційних збитків, 73 грн. 59 коп. 3% річних, 562 грн. 67 коп. - пені.

На виконання ухвали суду від 23.02.2009р. позивачем в дане судове засідання подано уточнення в якому зазначено, що поставка здійснювалася позивачем по накладним №ЦБ007799 від 19.02.2008р., №ЦБ006670 від 12.02.2008р., №ЦБ006635 від 12.02.2008р., за яку відповідач розрахувався частково і сума заборгованості відповідача перед позивачем по основному боргу становить 3002 грн. 76 коп. (в підтвердження цього позивачем подано відомість взаєморозрахунків за березень 2009р.). Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення прийнята судом до розгляду.

Відповідач відзив на позов не подав, в дане судове засідання не з'явився (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.12.2008р., ухвали про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача, до суду повернуті не були). Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 01.01.2008р. був укладений договір поставки №80187, за умовами п. 1.1. якого позивач зобов‘язується систематично поставляти та передавати у власність покупцю, на умовах передбачених даним договором, продовольчі товари, кондитерські вироби та лікеро-горілчану продукцію (товар), а відповідач зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його.

Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі усної чи письмової заявки покупця (п. 2.1 договору). Відповідно до п. 2.5 договору датою поставки вважається дата підписання уповноваженим представником покупця (відповідача) відповідних видаткових та товарно-транспортних накладних.

Підписана сторонами видаткова чи товарно-транспортна накладна підтверджує факт погодження сторонами асортименту поставленого товару, його кількість та ціни (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору покупець зобов’язаний оплатити 100% вартості товару на протязі 7 календарних днів з дати поставки.

На виконання ухвали суду від 23.02.2009р. позивачем в дане судове засідання подано уточнення в якому зазначено, що поставка здійснювалася позивачем по накладним №ЦБ007799 від 19.02.2008р., №ЦБ006670 від 12.02.2008р., №ЦБ006635 від 12.02.2008р., за яку відповідач розрахувався частково і сума заборгованості відповідача перед позивачем по основному боргу становить 3002 грн. 76 коп. (в підтвердження цього позивачем подано відомість взаєморозрахунків за березень 2009р.). Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення прийнята судом до розгляду.

Таким чином, по вибутковим накладним №ЦБ007799 від 19.02.2008р., №ЦБ006670 від 12.02.2008р., №ЦБ006635 від 12.02.2008р. та товарно-транспортним накладним до них позивач поставив відповідачу за договором продукцію (алкогольні напої), за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок не провів, розрахувався лише частково і залишок заборгованості відповідача перед позивачем склав 3002 грн. 76 коп.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором поставки продуктів харчування та лікеро-горілчаних виробів №80187 від 01.01.2008р., вибутковими накладними та товарно-транспортними накладними на яких міститься підпис повноважної особи відповідача (копії накладних долучені до матеріалів справи), а також відомістю взаєморозрахунків.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 3002 грн. 76 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому вимоги позивача щодо стягнення 3002 грн. 76 коп. боргу за поставлену продукцію, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 562 грн. 67 коп., але згідно розрахунку, який міститься в позовній заяві, позивачем здійснюється нарахування пені не тільки по тим накладним, що зазначені в заяві про уточнення позовних вимог як накладні за якими поставлялась продукція, а й по накладним №ЦБ 011244 від 07.03.2008р. та №ЦБ 012733 від 18.03.2008р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 3.4 договору поставки, за яким у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу до повного погашення заборгованості.

Тому, враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 562 грн. 67 коп. – пені підлягають частковому задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а саме в сумі 512 грн. 61 коп. за прострочку грошового зобов‘язання по накладним №ЦБ007799 від 19.02.2008р., №ЦБ006670 від 12.02.2008р., №ЦБ006635 від 12.02.2008р., а в частині стягнення 50 грн. 06 коп. суми пені суд позивачу відмовляє, оскільки вказана сума необґрунтовано заявлена до стягнення.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки №80187 від 01.01.2008р., позивач просить стягнути з відповідача 388 грн. 50 коп. інфляційних збитків та 73 грн. 59 коп. 3% річних (п. 3.4 договору передбачає, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов‘язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

З розрахунку, який міститься в позовній заяві, позивачем здійснюється нарахування 3% річних та інфляційних витрат не тільки по тим накладним, що зазначені в заяві про уточнення позовних вимог, а й по накладним №ЦБ 011244 від 07.03.2008р. та №ЦБ 012733 від 18.03.2008р.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 388 грн. 50 коп. інфляційних збитків та 73 грн. 59 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме: 3% річних у сумі 67 грн. 06 коп. та інфляційних збитків у сумі 361 грн. 00 коп.

В частині стягнення 6 грн. 53 коп. 3% річних та 27 грн. 50 коп. інфляційних збитків позивачу відмовляється, оскільки вказані суми необґрунтовано заявлені до стягнення.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оазис” (Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 80, код 30366134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп-СВ” (м. Суми, вул. Харківська, 30/1, код 23997042) 3002 грн. 76 коп. основного боргу, 512 грн. 61 коп. пені, 361 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 67 грн. 06 коп. 3% річних, 99 грн. 87 коп. витрат по держмиту, 115 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову – відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 11.03.09р.