Рішення № 31420080, 22.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5693/13 22.05.13

За позовом Державного закладу «Республіканська клінічна лікарня МОЗ

України»

До Приватного акціонреного т овариства «Народна фінансово - страхова

компанія «Добробут»

Про стягнення 53 514,53 грн.

Судя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Пономарьова О.С. - по дов. №8/836 від 14.10.2010р.

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державний заклад «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України» звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово - страхова компанія «Добробут» 53 514, 53 грн. Заборгованості, що виникла за період березень, ківтень, листопад, грудень 2012 року та січень 2013року по договорам від 01.12.2004р. та 17.10.2012року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.032013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.04.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

В судове засідання 17.04.2013р. представник відповідача не з»явився. Заяв. клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 22.05.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2013 позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в судове засідання 22.05.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Ухвалу суду про порушення провадження у справі представник відповідача отримав 19.04.2013р., а ухвалу про відкладення розгляду справи 23.04.2013р.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.12.2004р. між Державним закладом «Київська центральна басейнова клінічна лікарня МОЗ України» (надалі позивач) та При ватним акціонерним товариством «Народна фінансово - страхова компанія «Добробут» (надалі відповідач) було укладено договір на надання комунальних та експлуатаційних послуг №6.

Державний заклад «Київська центральна басейнова клінічна лікарня МОЗ України» був перейменований в Державний заклад «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України» відповідно до Статуту.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач доручає, а позивач зобов»язується надати йому комунальні послуги (опалення приміщення площею 413,9 кв.м.) та експлуатаційні послуги (поточна робота по підтриманні бойлера в робочому стані) за адресою: м. київ, вул. П. Сагайдачного, 10.

Відповідач щомісячно оплачує послуги згідно виставлених рахунків не пізніше 3-х банківських днів після їх отримання.

17.10.2012р. між сторонами було укладено договір на відшкодування витрат комунальних послуг.

Відповідно до п. 1.1предметом договору є відшкодування витрат комунальних послуг (опалення приміщення площею 413,9 кв.м.) за адресою: м. київ, вул. П. Сагайдачного, 10.

Відповідач щомісячно відшкодовує витрати на оплату послуг з опалення згідно виставлених рахуків не пізніше 20-ти банківських днів після їх отримання (п.2.1 договору).

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача відповідачем порушені умови вищеваказаних договорів в частині оплати вартості отриманих послуг, а саме відповідач не сплатив позивачу 9770,64 грн. за квітень 2012 року, 8660, 10 грн., за листопад 2012 року та 35 083, 79 грн. за грудень 2012 року та січень 2013 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки сторонами визначені строки оплати вартості наданих послуг по обом договорам відповідно до отриманих рахунків позивач листами від 14.12.2012р. №7/903, від 14.01.2013р. №7/37, від 17.04.2013р. №7/344 вимагав від відповідача погашення заборгованості по вищевказаним договрам (докази направлення даних листів долучені до матеріалів справи).

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач вартість отриманих послуг не сплатив позивачу за квітень 2012 року в сумі 9770,64 грн., 8660, 10 грн., за листопад 2012 року та 35 083, 79 грн. за грудень 2012 року та січень 2013 року, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Державного закладу «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово - страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачногог, 10, код ЄДРПОУ 31093336) на користь Державного закладу «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України» (04053, м. київ, вул.. Ю.Коцюбинського, код ЄДРПОУ 019818526) 53 514 грн. 53 коп. основного боргу, 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 27.05.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.