Рішення № 31420024, 21.05.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа № 915/402/13-г

м. Миколаїв

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Первомайський спеціалізований кар'єр»

(55223, миколаївська обл., Первомайський р-н., с. Мигія, вул. Гранітна, 21)

про: стягнення 45000 грн. 72 коп.

Суддя А.К.Семенов

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, - дов. № 740 від 16.05.13 року

Від відповідача: не присутній

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Первомайський спеціалізований кар'єр» про стягнення 45000 грн. 72 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору постачання нафтопродуктів № 28 від 27.05.2008 року, в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує повністю.

10.05.2013 року ухвалою господарського суду розгляд спору було продовжено на 15 днів, а розгляд справи відкладено на 21.05.2013 року. В судовому засіданні 21.05.2013 року було оголошено перерву до 21.05.2013 року о 15 год. 00 хв.

Представник відповідача в судове засідання 21.05.2013 року о 15 год. 00 хв. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 21.05.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

27.05.2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Первомайський спеціалізований кар'єр» був укладений договір постачання нафтопродуктів № 28 (а.с. 4).

Відповідно до п. 1.1., договору позивач зобовязався відпустити продукцію по цінам діючим на момент відгрузки, а відповідач зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору оплата товару здійснюється відповідачем на підставі виставлених рахунків та накладних у розмірі 100% вартості відвантаженої партії товару на протязі 4-х банківських днів.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійсню-ється в безготівковому порядку протягом 4-х днів з моменту отримання рахунку та наклад-ної відповідачем.

Згідно з п. 7.1 договору у разі прострочки оплати товару відповідачем, він сплачує по-зивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простро-чення платежу.

Позивач свої зобов'язання за договором постачання нафтопродуктів № 28 від 27.05.2008 року виконав, поставивши відповідачу товар (дизельне паливо), що під-тверджується накладною № 23/06/5 від 23.06.2008 року (а.с. 5) та податковою накладною № 55/3 від 23.06.2008 року (а.с. 6).

Відповідач свої зобов'язання за договором постачання нафтопродуктів № 28 від 27.05.2008 року належним чином не виконав, за поставлений товар розрахувався частково. Внаслідок цього у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 29610 грн. 75 коп.

16.01.2013 року позивач надіслав відповідачу претензію на суму 45000 грн. 72 коп.

Відповідач вищевказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Станом на день подання позовної заяви сума боргу відповідачем оплачена не була.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 45000 грн. 00 коп., а саме:

- 29610 грн. 75 коп. - основного боргу;

- 4441 грн. 61 коп. - пеня за період нарахування з 01.07.2012 року по 01.01.2013 року;

- 3231 грн. 59 коп.. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року;

- 7716 грн. 77 коп. - сума, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року.

Позивач в обґрунтування позову посилається на ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує, мотивуючи це наступним.

По-перше накладна № 23/06/5 від 23.06.2008 року не має відбитку печатки відповідача.

По-друге підпис у графі «одержав» не має нічого спільного із зразком підпису уповно-важеної особи на довіреності від 20.06.2008 року.

По-третє накладна не містить посилання на договір.

21.05.2013 року позивач надав до господарського суду письмові пояснення в яких зазначає наступне.

Відповідач вказує на те, що в накладній відсутня печатка товариства, однак це не є обов'язковим, адже на довіреності на отримання товару така печатка наявна.

Твердження відповідача про те, що підписи на накладній і довіреності не співпадають не відповідає дійсності, оскільки представник відповідача при дослідженні цих двох доку-ментів не надав належної уваги, а тому не помітив підпис на довіреності поряд з печаткою.

Посилання відповідача на те, що накладна не є доказом погодження ціни між сторона-ми договору у зв'язку з тим, що вона не містить посилання на договір спростовується тим, що між сторонами укладався лише один договір від 27.05.2008 року, а інших договорів не укладалось. Також в матеріалах справи містяться платіжні документи, з яких вбачається що відповідач проводив оплату в розмірі 14040 грн. 00 коп., а в графі призначення платежу є по-силання на рахунок на підставі якого проводилась оплата.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно з ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належ-ним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкрет-них вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'яза-ння або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за договором постачання нафтопродуктів № 28 від 27.05.2008 року в частині оплати за поставлений товар по накладній за № 23/06/5 від 23.06.2008 року не виконав, що підтверджується накладною матеріалами справи.

Посилання відповідача на статтю 180 Господарського кодексу України, а саме ствердження, що договір від 27.05.2008 року є неукладеним, оскільки не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, спростовуються наступним.

Відповідно до 4.1. договору постачання нафтопродуктів № 28 від 27.05.2008 року відповідач оплачує поставлений позивачем товар за ціною передбаченою у рахунку та накладній. У разі змінення економічних умов, які призвели до підвищення ціни на ПММ позивач залишає за собою право змінювати ціну на відвантажений товар, повідомивши про це відповідач.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 66818 грн. 25 коп., що підтверджується накладною № 55/3 від 23.06.2008 року в якій визначена ціна товару - 5.625 грн..

Відповідач за вищевказаною накладною частково розрахувався, що підтверджується виписками банку (а.с. 12-13), тобто відповідач фактично визнав виникнення господарських зобов'язань по договору постачання нафтопродуктів № 28 від 27.05.2008 року, договір схвалив.

Також в матеріалах справи містяться листи відповідача вих. № 16 від 13.03.2009 року та вих. № 22 від 12.03.2010 року (а.с. 21-22) в яких він визнає заборгованість за договором постачання нафтопродуктів № 28 від 27.05.2008 року.

Отже, позовна вимога щодо стягнення боргу в 29610 грн. 75 коп. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно умовам укладеного договору, а саме п. 7.1 договору у разі прострочки оплати товару відповідачем, він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за період нарахування з 10.10.2012 року по 17.04.2013 року що становить 26652 грн. 09 коп.

Господарським судом зроблено перерахунок пені період нарахування з 10.10.2012 року по 17.04.2013 року та встановлено, що даний розрахунок позивача містить помилку. Пеня за період нарахування з 10.10.2012 року по 17.04.2013 року становить 2220 грн. 83 коп.

Отже, позовна вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню у сумі 2220 грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив ви-конання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем нараховані три відсотки річних від суми простроченого платежу за загаль-ний період нарахування з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року що становить 3231 грн. 59 коп.

Отже, позовна вимога щодо стягнення трьох відсотків річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року у сумі 3231 грн. 59 коп. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Позивачем нарахована сума, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року що становить 7716 грн. 77 коп.

Господарським судом зроблено перерахунок нарахованої суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року та встановлено, що даний розрахунок позивача містить помилку. Сума, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року становить 6549 грн. 95 коп.

Отже, позовна вимога щодо стягнення трьох відсотків річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року підлягає задоволенню у сумі 6549 грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 81, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Відкритого акціонерного товариства «Первомайський спеціалізований кар'єр» (55223, миколаївська обл., Первомайський р-н., с. Мигія, вул. Гранітна, 21, код ЄДРПОУ 03443655) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 29610 грн. 75 коп. - основного боргу, 2220 грн. 83 коп. - пеня, 3231 грн. 59 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу, 6549 грн. 95 коп. - сума, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів, та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 27.05.2013 ро-ку.

Суддя А.К.Семенов