Рішення № 31419945, 17.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.12 Справа № 5015/4750/12

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Львівський завод "Металіст"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія "БуК-Холдінг"

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна

ціна позову: 113278,55грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Горін Ю.Р., Форис З.О., довіреності в матеріалах справи;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з додатковою відповідальністю "Львівський завод "Металіст" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія "БуК-Холдінг" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна; ціна позову: 113278,55грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 15.11.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 11год. 00хв. 03.12.2012р. В судових засіданнях 03.12.2012р. оголошувались перерви.

Представникам Сторін оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі, яка надіслана Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представники Позивача в судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали повністю.

Протягом розгляду справи представниками Позивача подано суду наступні документи: довіреність та копію довіреності на право здійснення представництва; копії актів здачі-приймання робіт (наданих послуг); копію технічного паспорта; копії актів прийому-передачі та здачі приймання приміщень; відзив на зустрічну позовну заяву (доводи якого, згідно пояснень представників Позивача, просять врахувати як додаткові пояснення по справі); клопотання про застосування строку позовної давності від 17.12.2012р.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. Протягом розгляду справи проти позову заперечила повністю, відзиву не подала.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано суду наступні документи: клопотання про відкладення розгляду справи від 14.12.2012р. з додатками згідно опису.

З приводу клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне. Так, доводи клопотання мотивовані поданням зустрічного позову. Проте, статтею 77 ГПК України не передачено такої підстави відкладення розгляду справи як подання зустрічного позову. Крім того, ухвалою гсоподарського суду Львівської області від 06.12.2012р. у справі №5015/5085/12 зустрічний позов Відповідача повернуто з причин та підстав, зазначених в ухвалі (зустрічний позов не взаємно пов'язаний з первісним). З врахуванням вищенаведеного суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи як в необгрунтованому та безпідставному.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні протягом розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі неподанням відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.08.2011р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №12-А/11-ОР (далі - Договір), згідно п.1.1 якого, відповідно до цього Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення загальною площею 2088,6м2, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Ген.Курмановича, 2 , а саме - приміщення виробничого корпусу №2 (1979,9м2) та приміщення ливарної дільниці (105,2м2) (надалі разом - Об'єкт оренди).

Відповідно до п.2.1 Договору, строк оренди складає 35 місяців з дня підписання цього Договору.

Згідно п.п.3.1, 3.2, 3.4, 6.2.6 Договору, орендна плата за 1 м2 Об'єкту оренди складає 14,10грн. з урахуванням ПДВ; за користування Об'єктом оренди за 1 (один) повний календарний місяць Орендар сплачує на користь Орендодавця плату у розмірі 29449,26грн. з урахуванням ПДВ; сплата орендної плати здійснюється шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа кожного місяця за поточний місяць оренди; Орендар зобов'язується здійснювати оплату Орендної плати по Договору на умовах і в строки, встановлені у данному Договорі.

Відповідно до п.п.3.5, 3.6 Договору, витрати на електроенергію, телефоний зв'язок, водопостачання, опалення, телекомунікації, користування системами охоронної сигналізації та протипожежної безпеки, утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання і прибудинкових мереж (надалі - Комунальні послуги) не входять у розмір Орендної плати та сплачуються Орендарем самостійно; Орендар відшкодовує Орендодавцю вартість Комунальних послуг, вказаних у п.3.5 Договору, згідно рахунків або актів, які Орендодавець виставляє щомісячно.

Згідно п.4.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає Об'єкт оренди, що підтверджується підписаним Сторонами Актом прийому-передачі. Сторонами підтверджено передання Об'єкту оренди та представлено копію відповідного акту прийому-передачі.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Згідно доводів позовної заяви, представлених Позивачем розрахунків ціни позову, борг Відповідача за Договором станом на 01.11.2012р. становить 113278,55грн.

Наведена сума боргу підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період травень-жовтень 2012р., виписками з банківського рахунку Позивача та видатковими накладними (щодо здійснення Відповідачем часткових оплат, в тому числі шляхом зарахування зустрічних позовних вимог).

09.11.2012р. Позивачем надіслано Відповідачу вимогу про сплату заборгованості №49 від 07.11.2012р. та акти звіряння взаєморозрахунків, підтвердженням чого є опис вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля та фіскальний поштовий чек №5008 від 09.11.2012р.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст.632, 762 ЦК України, ціна (плата за користування майном) в договорі встановлюється за домовленістю сторін та зазначається в договорі найму.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу в розмірі 113278,55грн. у Відповідача перед Позивачем, чи здійснення повної або часткової оплати такого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному розмірі.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

17.12.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 24.12.2012року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 44, 48, 49, 78, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія "БуК-Холдінг"(79000, м.Львів, вул..Коперніка, 20/3, ідентифікаційний код 30538776) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Львівський завод "Металіст"(79040, м.Львів, вул..Курмановича, 2, ідентифікаційний код 20812421) 113278,55грн. боргу, 2265,57грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.