ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/7233/13 22.05.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія
«Дрім Фінанс»
до Дочірнього підприємства «Продмережа»
про стягнення 420 000 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: Шиман Є.О. - по дов. №б/н від 19.03.2013р.
Від відповідача: Шалденко Є.М. - по дов. №005 від 22.04.2013р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Приватного акціонерного про стягнення з Дочірнього підприємства «Продмережа» 420 000 грн. основного боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору позики №2013/11-03-2 від 11.03.2013р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013р. порушено провадження у справі №910/7233/13, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 22.05.2013 р. за участю представників сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2013р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представника відповідача письмового відзиву на позов не наддав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
11.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дрім ФІНАНС» (надалі позивач) та Дочірнім підприємством «Продмережа» (надалі відповідач) було укладено договір позики №2013/11-03-2.
Відповідно до п. 1.1. договору позивач в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає відповідачу у власність грошові кошти в сумі 420 000 грн.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору позики №2013/11-03-2 не було повернуто надані позивачу грошові кошти в повному, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 420 000,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1.1. договору сума позики визначена сторонами в розмірі 420 000 ,00 грн.
Як свідчать матеріали справи позивачем відповідачу було перераховано позику в сумі 420 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №143 від 12.03.2013р., долученим до матеріалів справи.
Пунктом 2.2 договору визначено, що відповідач зобов'язується повернути позивачу позику повністю в сумі, визначеній в п. 1.1 цього договору та відсотки за користування позикою, в термін до 18 березня 20913року включно.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів в передбачені договорами строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 420 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 420 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі..
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Продмережа» (04112, м. Київ, вул. О.Теліги. 4, офіс 212, код ЄДРПОУ 30929444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінагсова компанія «Дрім Фінанс» (049020, м. Дніпропектровськ, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 38113275) 420 000 грн. 00 коп. основного боргу, 8 400 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.05.2013р.
Суддя Т. Ю. Трофименко
Судове рішення № 31419942, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/7233/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: