Постанова № 31419226, 23.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року № 826/5173/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул.Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 коштів у розмірі 10 650 грн.

Ухвалою суду від 11 квітня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали, але не пізніше 13 травня 2013 року подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Інструкцію про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду, затверджену наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18 грудня 2000 року, Положення про Державну службу зайнятості України, затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 19/2013, та зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті штрафних санкцій, застосованих за неповне перерахування страхових внесків у розмірі 10 650 грн.

Відповідачем через канцелярію суду подані заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких відповідач зазначив, що він знаходиться на фіксованому патенті, про що було зазначено у розрахункових відомостях про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду та вказав на те, що при прийнятті його звітності зауважень до визначених ОСОБА_1 сум страхових внесків не було, проте під час проведення перевірки Оболонським районним центром зайнятості зроблений висновок, що він не вірно заповнював відомості та платив по єдиному, а не по фіксованому патенту.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та є платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

26 листопада 2012 року Оболонським районний центром зайнятості на підставі статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 7 розділу VІІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та відповідно до наказу Оболонського районного центру зайнятості від 19 вересня 2012 року № 142 проведена перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття нарахованих до 1 січня 2011 року за період з 15 жовтня 2002 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами проведеної перевірки Оболонським районним центром зайнятості складено акт № 712 від 26 листопада 2012 року, яким встановлено несвоєчасну та не повну сплату ОСОБА_1 страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, нарахованих до 1 січня 2011 року, у зв'язку з чим, на підставі пункту 7 розділу VІІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пункту 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18 грудня 2000 року, до роботодавця застосовані фінансові (штрафні) санкції, а саме: виявлена недоїмка по страховим внескам у сумі 44,20 грн., донараховані страхові внески у сумі 210,87 грн., нарахована пеня у сумі 187,22 грн., нарахований штраф у сумі 10 650 грн.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, яка діяла на час подання звітності, далі - Закон № 1533-ІІІ) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Страхувальники - це роботодавці та застраховані особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

Згідно статті 4 Закону № 1533-ІІІ страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору.

Роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації відповідно до пункту 1 частини другої статті 35 цього Закону.

У відповідності до частини другої статті 17 Закону № 1533-ІІІ розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці (частина третя статті 17 Закону № 1533-ІІІ).

Частиною першою статті 19 Закону № 1533-ІІІ встановлено, що розміри страхових внесків установлюються на календарний рік:

для роботодавця - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

Згідно пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339 (в редакції, яка діяла на час подання звітності), платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є:

- роботодавці;

- наймані працівники.

У відповідності до пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 5), один екземпляр якої подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника в такі строки: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 14 жовтня 2002 року звернувся до центу зайнятості із заявою про реєстрацію його платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

15 жовтня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено трудові договори.

Згідно пункту 3 зазначених договорів, ОСОБА_1 зобов'язується оплачувати працю працівника у розмірі 165 грн. на місяць.

Як вбачається з додатку № 1 до акту від 26 листопада 2012 року № 712 (нарахування страхових внесків), Оболонським районним центром зайнятості м. Києва при проведенні перевірки встановлено, що ОСОБА_1 в період з квітня 2002 року по березень 2004 року та з квітня 2005 року по червень 2005 року подавалися звіти до центру зайнятості, в яких відповідачем не відображено суми виплат, на які нараховуються страхові внески, на загальну суму 10 650 грн. та не нараховано страхові внески за зазначені періоди в розмірі 202,17 грн.

Згідно додатку № 1 до акту від 26 листопада 2012 року № 712 (утримання страхових внесків), Оболонським районним центром зайнятості м. Києва під час проведення планової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 в період з квітня 2005 року по червень 2005 року не відображено та неутримано страхових внесків із найманих працівників в сумі 8,70 грн.

Також при проведенні перевірки Оболонським районним центром зайнятості м. Києва виявлена недоїмка по сплаті страхових внесків у розмір 44,20 грн.

Відповідно до пункту 7.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій (пені та штрафів) центри зайнятості мають право здійснювати перевірки щодо правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування та застосовувати фінансові санкції відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Перевірка платників щодо правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків за період з дня проведення останньої перевірки або з дати набуття статусу платника страхових внесків (якщо перевірка проводиться вперше) до 1 січня 2011 року здійснюється центрами зайнятості одноразово.

Проведення таких перевірок узгоджується з планом контрольних заходів органів Пенсійного фонду України щодо платників єдиного внеску та перевірками центрами зайнятості використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

У разі виявлення під час перевірки простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (недоїмки) вони донараховуються та стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу.

Згідно пункту 9.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, суми донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

У відповідності до пункту 9.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

Пунктом 9.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття встановлено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Як встановлено під час розгляду справи, Оболонським районним центром зайнятості м. Києва при проведенні перевірки виявлена недоїмка по сплаті страхових внесків на загальну суму 255,07 грн., в зв'язку з чим позивачу донарахована пеня за несвоєчасну (неповну) сплату страхових внесків в розмірі 187,22 грн. та накладено штраф у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, що складає 10 650 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Оболонським районним центром зайнятості м. Києва правомірно та в межах своїх повноважень проведена планова перевірка ОСОБА_1 та донараховано відповідачу страхові внески, пеню та накладено штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено страхові внески в розмірі 255,07 грн. та пеню у розмірі 187,22 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття складає 10 650 грн.

Щодо доводів відповідача відносно того, що він подавав звітність про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду, яка приймалась без зауважень, проте під час проведення перевірки Оболонським районним центром зайнятості зроблений висновок, що він не вірно заповнював відомості та платив по єдиному, а не по фіксованому патенту, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 5 Закону № 1533-ІІІ (в редакції, яка діяла на час подання відповідачем звітності) роботодавець має право:

- брати участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до цього Закону і статуту Фонду;

- на судовий захист своїх прав.

Роботодавець зобов'язаний:

1) зареєструватися у виконавчій дирекції Фонду за місцем свого знаходження як платник страхових внесків у 10-денний строк з дня отримання ним свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або з дня укладення трудового договору з найманим працівником;

2) своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески;

3) надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про:

- прийняття на роботу працівників;

- заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо;

- сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами;

- ліквідацію чи реорганізацію підприємства, установи, організації, зміну юридичної адреси.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Таким чином, обов'язок щодо зазначення достовірності даних у звітності законодавством України покладено на роботодавця.

Згідно пункту 7.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в редакції, яка діяла на час подання звітності) контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача відносно того, що ОСОБА_1 не відображалися та не сплачувалися суми страхових внесків з вини працівників центру зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 лютого 2013 року Київський міський центр зайнятості надіслав на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 претензію від 4 лютого 2013 року на суму 10 837,22 грн.

Проте, відповідачем заборгованість в повному обсязі не погашена.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку (стаття 39 Закону № 1533-ІІІ).

Пунктом 9.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку.

Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Згідно Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого Директором Державного центру зайнятості 18 травня 2011 року, Київський міський центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у місті Києві.

Київський міський центр зайнятості, відповідно до покладених на нього завдань, представляє інтереси Фонду в судових та інших органах (пункт 11 розділу 4 Положення) та має право стягувати кошти у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Беручи до уваги те, що під час подання звітності відповідачем не відображено суми виплат, на які нараховуються страхові внески, на загальну суму 10 650 грн., суд приходить до висновку про правомірність накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 10 650 грн.

Враховуючи, що суму штрафу в розмірі 10 650 грн. відповідач у встановлені строки не сплатив, доказів оскарження зазначеного штрафу в судовому порядку суду не надав, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 04212, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001 в Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві, МФО 820019, код 03491091, одержувач: Київський міський центр зайнятості) штраф у розмірі 10 650 (десять тисяч шістсот п'ятдесят) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А.Бояринцева