Постанова № 31418858, 21.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р. Справа № 804/5123/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Лозового О.А. Семенової І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГУЛ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №0000112203, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГУЛ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27.03.2013 №0000112203 на суму 489 128,01 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірне повідомлення-рішення прийнятим не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав до суду письмові пояснення та зазначив, що господарські відносини з платником податків ТОВ «Ангстрем Континенталь» підтверджуються належною первинною документацією та просив суд позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, надав суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГУЛ» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, та на підставі отриманої постанови старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М., про призначення документальної позапланової виїзної перевірки б/н від 31.01.2013р., та відповідно до Наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.02.2013 року №165 проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Регул» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за період квітень, травень, липень, серпень, вересень 2012 р..

За результатами перевірки складений Акт №566/223/21925618 від 13.03.2013 року, яким встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу ТОВ «Анстрем Континенталь» за період квітень, травень, липень, серпень, вересень 2012 р.; п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень, травень, липень - вересень 2012 року на суму 391 302, 41 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №0000112203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 391302,41 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 97825,60 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, між ТОВ «Ангстрем Континенталь» (Постачальник) з ТОВ «РЕГУЛ» (Покупець) укладено договір поставки № 02/1 від 02.04.2012 року, за якими здійснювалась поставка товару, згідно видаткових накладних, а саме профнастил. На підтвердження укладення договору до суду надано: Акт про проведення інструктажу від 02.04.2012, що є додатком до договору, банківські виписки з призначенням платежу сплата зг pax. буд.матеріали: від 04.04.2012; від 11.04.2012; від 24.04.2012; від 27.04.2012; від 11.05.2012; від 03.05.2012; від 14.05.2012; від 21.05.2012; від 22.05.2012, видаткові накладні №524 від 18.04.2012р.; №1183 від 16.05.201 2р.; №1184 від 23.05.2012 р.; №1192 від 25.05.2012 р., податкові накладні від 04.04.2012 №43; 11.04.2012 р. №44; від 24.04.2012 №165; від 28.04.2012 №166; від 03.05.2012 №71; від 11.05.2012 №72; від 14.05.2012 №73; від 21.05.2012 №74; від 22.05.2012 №75; товарно-транспортні накладні: 18042012 від 18.04.2012 р.; 16052012 від 16.05.2012 р.; 23052012 від 23.05.2012 р.; 25052012 від 25.05.2012 р.; 28/09/12-03 від 28.09.2012 р. - де замовником та вантажоотримувачем є ТОВ «Регул», Акт списання №СпТ-000152 від 27.06.2012 року.

В тому числі між позивачем (Покупець) та ТОВ «Ангстрем Континенталь» (Постачальник) укладено договір поставки від 02.07.2012 року за №131, згідно із умовами якого здійснювалась поставка товару, згідно видаткових накладних, а саме добрив - нитроамофос. На підтвердження укладення договору до суду надано видаткові накладні:

№РН-2934 від 02.07.2012 р.; РН-2935 від 06.07.2012 р.; №РН-2936 від 10.07.2012 р.; РН-2937 від 16.07.2012 р.; №РН- 2938 від 25.07.2012 р.. Податкові накладні: від 02.07.2012 р. №352; від 06.07.2012 р. № 353; від 10.07.2012 р. №354; від 16.07.2012 р. №355; від 25.07.2012 р. №356. Видаткові накладні: №РН-3854 від 03.08.2012 р.; №РН-3855 від 08.08.2012 р.; №РН-3856 від 14.08.2012 р.; РН-3857 від 21.08.2012 р.; №РН-3858 від 27.08.2012 р.. Податкові накладні від 03.08.2012 р. №405; від 08.08.2012 р. №406; від 14.08.2012 р. №407; від 21.08.2012 р. №408; від 27.08.2012 р.№409. Видаткові накладні: №РН-4608 від 25.09.2012 р.; №РН-4609 від 26.09.2012 р.; №РН-4610 від 27.09.2012 р.; №РН-4611 від 28.09.2012 р.. Податкові накладні від 25.09.2012 р. № 324; від 26.09.2012 р. №325; від 27.09.2012 р. №326; від 28.09.2012 р. №327. Акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 2012 рік.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем було зроблено висновок про відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг) між ТОВ «РЕГУЛ» та ТОВ «Ангстрем Континенталь» на підставі висновків акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №7208/224/339062299 від 21.12.12 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Ангстрем Континенталь». В тому числі до перевірки не надано документів на підтвердження фактичного використання в своїй діяльності придбаного товару у ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зазначена стаття не містить конкретного переліку документів, необхідних для віднесення витрат платником податку до складу валових витрат. При цьому, на думку суду, по операціях з придбання товару належним первинним документом, що підтверджує факт передачі та отримання товару, є видаткова накладна або акт приймання-передачі товару. Перелік видаткових накладних, за якими здійснювалося придбання товару, що визначено договором, а також податкових накладних, за якими суми сплаченого ПДВ включалися до складу податкового кредиту, наведено безпосередньо в акті перевірки.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових та видаткових накладних в акті перевірки відсутні.

Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо ненадання до перевірки документів на підтвердження фактичного використання в своїй діяльності придбаного товару у ТОВ «Ангстрем Континенталь», суд зазначає наступне.

Згідно листа від 13.03.2013 року за №13-03/13 ТОВ «РЕГУЛ» повідомив відповідача, що профнастил було використано для будівництва власного цеху, а добрива були внесені у землю під посів озимих культур, що також відображено в акті перевірки.

Також позивачем надано до суду акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 2012 рік та акт списання №СпТ-000152 від 27.06.2012 року (профнастил) та докази використання позивачем земель сільськогосподарського призначення, будівель та споруд току сільськогосподарської продукції, механічного току, складів, вагових, нежитлової будівлі.

Щодо транспортування товару.

Відповідно до Додаткової угоди, яка надана до суду, №1 від 18.04.2012 року до договору поставки № 02/1 від 02.04.2012 року поставка товару здійснюється Постачальником зі складу Постачальника за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.. Набережна Заводська, 9А. До суду та до перевірки надані відповідні товарно-транспортні накладні.

В тому числі, на підтвердження факту транспортування товару підприємством ТОВ «РЕГУЛ» до перевірки надавались товарно-транспортні накладні. Проте, відповідач зазначає, що означені документи маюсь недоліки. Зокрема в графах «здав» та «прийняв» наявні підписи та печатки, проте, не вказано ПІБ осіб, що відповідно здали та прийняли товар, що унеможливлює їх ідентифікацію.

Однак, перевезення здійснювалось автомобілями позивача, що має своє відображення в акті перевірки та до перевірки надано штатний розклад та накази про призначення на роботу водіїв, в той же час у водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб наявність товарно-транспортної накладної взагалі не вимагається, згідно Постанови КМУ від 25.02.2009 року №207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», що не суперечить Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином до суду та до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції. За даними договорами було придбано товари, які використовувалися позивачем відповідно до основної діяльності підприємства. Наявність отриманого товару та використання його у господарській діяльності відповідачем не спростовано. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях.

В тому числі, судом враховано, що податкова перевірка відбувалась на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 31.01.2013 року старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. у кримінальному провадженні №32013180000000005, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 та ч. 2 ст. 205 КК України.

Однак доказів, що у кримінальній справі №32013180000000005 на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень винесено відповідний вирок суду до суду не надано, судовим розглядом справи не виявлено.

Так, пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом яких є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Розділом IV пункту 7 Наказу ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованому у Мін'юсті України за № 34/18772 від 12 січня 2011 року, передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки податкового органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки позивача, що призначена на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 31.01.2013 року старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. у кримінальному провадженні №32013180000000005, відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання. Така позиція суду узгоджується з правовою позицією ВАСУ, яка викладена в ухвалах від 23.04.2013 року, 18.02.2013 року, 18.03.2013 року по справах К/9991/53248/12, К/9991/53972/12, К/9991/55783/12 відповідно.

В тому числі судом враховано правову позицію Державної податкової служби України та Вищого адміністративного суду України з питань однакового застосування норм Податкового кодексу України щодо права органів ДПС приймати податкові повідомлення - рішення за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що відповідачем податкове повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №0000112203 та відповідно і застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено не правомірно, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2294 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГУЛ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №0000112203 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27.03.2013 року №0000112203.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГУЛ» (код ЄДРПОУ 21925618) судові витрати у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко