Постанова № 31418773, 22.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 року 810/1679/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: Гинайла В.І.,

представника відповідача: Дубовика В.В.,

третьої особи: Лещенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віола»до третя особаБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Державний реєстратор виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської областіпровизнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віола" (надалі - позивач або ТОВ «Віола») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області Державної податкової служби (надалі - відповідач або Білоцерківська ОДПІ) про скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 11.08.2011 № 33/15-3.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем законодавчих норм, які регламентують скасування свідоцтва платника податку на додану вартість. Також позивач стверджував, що у відповідача відсутні підстави для скасування свідоцтва платника податку на додану вартість, оскільки позивач знаходиться за вказаним ним місцезнаходженням, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними і такими, що порушують його права як платника податків, тому звернувся з позовом до суду.

Відповідач позову не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що на момент прийняття оскаржуваного рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була наявна інформація про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу стосовно ТОВ «Віола». Тому, оскаржуване рішення прийняте податковим органом з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 у задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 скасовано; позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Білоцерківської ОДПІ від 11.08.2011 № 33/15-3 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Віола» (30683883).

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013 №К/9991/50009/12 постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали Вищого адміністративного суду України при новому розгляді даної справи суду, з метою встановлення факту правомірності прийняття Білоцерківською ОДПІ рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ необхідно з'ясувати правомірність дій державного реєстратора по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 09.08.2011 за № 13531440020003695; у разі необхідності залучити державного реєстратора до участі у справі; з'ясувати чи була отримана державним реєстратором реєстраційна картка позивача за направленим позивачеві нагадуванням від 30.06.2011 (або цей лист був повернутий державному реєстратору).

У зв'язку з тим, що при новому розгляді даної справи позивачем не були змінені підстави та предмет позову, з метою виконання приписів Вищого адміністративного суду України судом було залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача державного реєстратора виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області.

У судовому засіданні 23.05.2013 представник позивача просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.05.2013 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Третя особа у судовому засіданні вирішення питання щодо заявлених позовних вимог залишила на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Віола» як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 27.12.1999. Як платник податку перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ.

11 серпня 2008 року на підставі положень підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України за ініціативою Білоцерківської ОДПІ анульовано реєстрацію ТОВ «Віола» як платника податку на додану вартість, про що прийнято рішення № 33/15-3 (а.с.29-30).

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, яке отримано посадовою особою позивача 16.08.2011 (а.с.30), підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість слугували дані Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 09.08.2011 щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Віола».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3.2 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010 № 336, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

З наданих Білоцерківською ОДПІ документів вбачається, що на підставі службової записки начальника відділу реєстрації та обліку платників податків Білоцерківської ОДПІ від 20.05.2011 № 626/29-011(а.с.23), головному відділу податкової міліції Білоцерківської ОДПІ вказано здійснити додаткові заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Віола» та оформлено запит від 20.05.2011 № 57 на встановлення місцезнаходження платника податків (а.с.24).

Згідно підпункту 12.4 пункту 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 979 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1439/18734, щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

21 червня 2011 року головним відділом податкової міліції Білоцерківської ОДПІ надано відповідь на запит від 20.05.2011 № 57 (а.с.25), зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Віола» не знаходиться за адресою реєстрації, а саме: вул. Сквирське шосе, 223, м. Біла Церква, Київська область, про що посадовими особами податкового органу складено акт та довідку від 11.06.2011 № 4221/7126-33 про встановлення фактичного місцезнаходження платника податку, за якою місцезнаходження позивача не встановлено (а.с.26).

У зв'язку з цим, на адресу Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Білоцерківської міської ради відповідачем направлено повідомлення від 29.06.2011 № 762 (форма № 18-ОПП) про відсутність юридичної особи - ТОВ "Віола" за місцезнаходженням (а.с.27).

Порядок внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (143 відомість) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (144 відомість) визначено статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Згідно з нормами цієї статті зазначені записи вносяться до ЄДР з ініціативи державного реєстратора або з ініціативи органу державної податкової служби.

Відповідно до положень частини дванадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у редакції від 17.06.2011, яка діяла на дату направлення державним реєстратором повідомлення (далі - Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»), у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Як пояснив у ході розгляду справи державний реєстратор Лещенко А.В., у зв'язку з надходженням до нього 29.06.2011 від Білоцерківської ОДПІ повідомлення форми 18-ОПП за № 762 про відсутність юридичної особи ТОВ «Віола» за її місцезнаходженням, ним на виконання вимог діючого законодавства 30.06.2011 було направлено ТОВ «Віола» повідомлення про необхідність підтвердити реєстраційні відомості про юридичну особу шляхом надіслання державному реєстратору заповненої картки на підтвердження реєстраційних відомостей.

В силу положень частини 14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Тобто, зазначені приписи чинного законодавства передбачають право органу податкової служби звернутися до державного реєстратора з повідомленням установленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а також обов'язок державного реєстратора вчинити певні дії в разі надходження такого повідомлення та внести відповідний запис у залежності від повернення чи не повернення листа - повідомлення.

Саме за наслідком дій, передбачених статтею 19 наведеного Закону, державний реєстратор може внести до Державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

Як пояснив у судовому засіданні державний реєстратор, у зв'язку з неповерненням до нього листа та ненадходженням від ТОВ «Віола» реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу на запит від 30.06.2011 ним 09.08.2011 був внесений запис №13531440020003695 щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Віола» .

Жодних доказів, які б спростовували твердження державного реєстратора, зокрема, надання ТОВ «Віола» державному реєстратору реєстраційної картки на його запит від 30.06.2011 суду не надано. Водночас, як зазначив позивач, жодних як рекомендованих так і звичайних листів від державного реєстратора на його юридичну адресу у зазначений проміжок часу не надходило.

Суд звертає увагу на те, що у ході розгляду справи, суду не надано жодного доказу щодо направлення державним реєстратором рекомендованого листа - повідомлення від 30.06.2011 ТОВ «Віола», а відтак, дотримання ним приписів статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідно до положень статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Це потрібно, якщо спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів.

У даному провадженні предметом позову є протиправність дій податкового органу та скасування його рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Віола» як платника податку.

Відповідно до положень пункту 5.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за № 1369/20107, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації.

А відтак, з огляду на приписи податкового законодавства, спосіб захисту, який пропонує позивач, за висновком суду, є достатнім для відновлення його порушеного права у випадку задоволення заявлених позовних вимог.

Суд звертає увагу на ту обставину, що ТОВ «Віола» у межах даного провадження не було заявлено позовних вимог про протиправність дій державного реєстратора та скасування даного запису.

Разом з цим, одночасна зміна предмету позову, підстав позову та суб'єктного складу учасників процесу у межах даного провадження виключно за ініціативою суду є порушенням як принципу диспозитивності так і обмеження права позивача розпоряджатися своїми вимогами на свій власний розсуд, що за висновком суду є неприпустимим.

Тобто, суд не може самостійно ініціювати нове провадження, бо це суперечило б засадам здійснення правосуддя.

Водночас, як встановлено судом, ТОВ «Віола» у листопаді місяці 2011 року було подано позовну заяву до Державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенка Андрія Віталійовича про визнання протиправним та скасування запису державного реєстратора від 09.08.2011 №13531440020003695, яку відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2012, яка набрала законної сили, залишено без розгляду (справа № 2а-5779/11).

Дане рішення було прийняте судом у зв'язку з неодноразовим неприбуттям у судові засідання позивача.

У зв'язку з чим суд констатує той факт, що позивач на власний розсуд розпорядився своїми вимогами щодо визнання протиправним та скасування запису державного реєстратора від 09.08.2011 №13531440020003695.

З огляду на зазначене, беручи до уваги положення статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої змінити підставу або предмет адміністративного позову за ініціативою позивача можливо лише до початку розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд здійснює розгляд даної справи за позовними вимогами позивача та надає оцінку діям податкового органу при прийнятті оскаржуваного рішення про анулювання ТОВ «Віола» платником ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось позивачем ТОВ «Віола» зареєстровано та знаходиться за адресою: вул. Сквирське шосе, 223, м. Біла Церква, Київська область.

Приміщення за вказаною адресою належить позивачеві на праві приватної власності, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.09.2011 (а.с.36).

Представником позивача до матеріалів справи надано також витяги з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на 19.05.2011 (а.с.32), 21.07.2011 (а.с.33) та 13.09.2011 (а.с.35), відповідно до яких статус відомостей про юридичну особу є підтвердженим.

Однак, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, станом на 26.08.2011 (а.с.31), статус відомостей про юридичну особу є непідтвердженим.

Крім цього, як вбачається з даних із Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи (а.с.28), 10.08.2011 відповідачем отримано інформацію стосовно внесення запису щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Віола» від 09.08.2011 №13531440020003695 на підставі якої і було прийняте оскаржуване рішення.

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації регулюється положеннями статей 180 - 184 розділу V Податкового кодексу України.

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав, передбачених статтею 184 розділу V Податкового кодексу України, та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 978 (далі - Положення № 978).

Згідно з пунктом 184.2 статті 182 Податкового кодексу України, пункту 5 розділу V Положення № 978 анулювання реєстрації на підставах, визначених у п.п. "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Підпунктом "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 розділу V Положення № 978 податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, які включені до Реєстру платників ПДВ, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 розділу V Положення № 978 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймається за наявністю відповідних підтверджених документів (відомостей).

Такими документами відповідно до підпункту 5.2.11 пункту 5 цього Положення є повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 5.3 розділу V Положення № 978 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) податковий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення податковим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Відповідно до п.5.4 розділу V Положення № 978 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою № 6-РПДВ, копія якого міститься у матеріалах справи. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Згідно з п.3.1 розділу III чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку обліку платників податків і зборів (Наказ ДПС України № 979 від 22.12.2010 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1439/18734) органи державної податкової служби здійснюють контроль відомостей, які надійшли з Єдиного державного реєстру, щодо коректності використання реєстраційних номерів облікових карток платників податків та вживають заходів для усунення помилок державними реєстраторами згідно із зазначеним Порядком, а також повідомляють платників податків про виявлені помилки в реєстраційних номерах облікових карток платників податків та про необхідність подання уточнених відомостей до відповідних органів. Після уточнення даних орган державної податкової служби проводить коригування відомостей щодо реєстраційних номерів облікових карток платників податків в Єдиному банку даних юридичних осіб.

З метою практичної реалізації зазначених положень Порядку в органах ДПС України створена та діє автоматизована інформаційна система АІС «РІПІ» («Реєстрація платників податків»), яка повністю інтегрована з ЄДРПОУ та в режимі он-лайн забезпечує доступ працівникам податкових органів до реєстраційних відомостей платників податків, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім цього, згідно з пунктом 68.1 статті 68 розділу II ПКУ орган державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації такої особи, державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, внесення будь-яких інших записів до ЄДР повинен передати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та відомості з реєстраційної картки про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 розділу 2 Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07.12.2005 № 121/560/406 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 р. за N 1523/11803, Держпідприємництво України, державний реєстратор протягом дня, але не пізніше 10 год. 00 хв. наступного робочого дня, передає з бази даних ЄДР суб'єктам інформаційного обміну повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, що надходять до цієї бази від державних реєстраторів (у тому числі про внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу).

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, 10.08.2011 від державного реєстратора Білоцерківської міської ради в Київській області до Білоцерківської ОДПІ засобами електронного зв'язку через АІС «РПП» надійшли відомості з ЄДР щодо юридичної особи ТОВ „Віола", з яких вбачається, що станом на 10.08.2011 до ЄДР в облікову справу позивача було внесено запис « 144 - Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу» (а.с.171). Вказана обставина не заперечувалась державним реєстратором.

У силу положень статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Під час розгляду даної справи суду не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ «Віола» протягом 09.08.2011 (дата внесення відомостей) до 11.08.2011 (дата прийняття оскаржуваного рішення) як і не надано доказів того, що відповідач знав чи міг знати щодо порядку дотримання державним реєстратором процедури внесення до бази даних відповідного запису.

Таким чином, запис в ЄДРПОУ № 17 відносно ТОВ «Віола» (а саме - реєстраційна дія від 09.08.2011 року № 1 353 144 0020 003695) є неоспорюваним та неспростовним юридичним фактом, що тягне за собою конкретні юридичні наслідки (в даному випадку - анулювання реєстрації платника ПДВ).

Зважаючи на приписи чинного податкового законодавства та з огляду на те, що підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ слугував запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Віола», суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було прийнято Білоцерківською ОДПІ у порядок та спосіб, визначений чинним законодавством, а відтак є законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача. З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єктів владних повноважень, звільнених від сплати судового збору, а також за відсутності їх витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 травня 2013 р.