Рішення № 3141862, 23.02.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2009 р. Справа № 4/413/08

Позивач Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія

“Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва

юридична адреса: вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв

поштова адреса: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055

Відповідачі 1. Військова частина А-1080

пр-т. Героїв Сталінграду, 117, м. Миколаїв, 54025

2. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва

пр-т. Миру, 62-а, м. Миколаїв, 54056

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивач - Крижановська І.М. довіреність № 01/33-111 від 13.12.08р.

Від відповідача-1 - не з'явився

Від відповідача-2 - Івкін О.М. довіреність № 17 від 09.01.09р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу за перевищення договірних величин у серпні та вересні 2008р. у сумі 11432,64 грн.

Відповідач-1 про час судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, але відзив та витребувані в ухвалі суду від 09.01.09р. документи не надав. Заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням у відпустці представника та не надісланням позивачем копії позовної заяви.

Враховуючи, що відпустка представника юридичної особи не є поважною причиною для відкладення розгляду справи, а надіслання позовної заяви підтверджене відповідною квитанцією, суд не вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Відповідач-2 позов не визнав, посилаючись на те, що видатки з державного бюджету України не передбачають сплати за електроенергію, що спожита військовими частинами понад договірну величину, та просить в позові відмовити. Відповідно до п.1.1 договору поруки відповідач-1 отримує рахунки від позивача і один примірник надає КЕВ, але жодного рахунку щодо сплати двократної вартості електричної енергії, що спожита понад договірну величину, військова частина А1080 до КЕВ м. Миколаєва не надавала. Відповідно до договору поруки КЕВ відповідає в межах та розмірі, передбаченому п. 2.2 цього договору, тобто в межах бюджетних призначень за наявністю бюджетних асигнувань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути солідарно з відповідачів 11432,64 грн. боргу за перевищення договірних величин у серпні та вересні 2008р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

18.04.2008р. позивач та відповідач-1 уклали договір № 44/2767 про постачання електричної енергії, згідно якого позивач повинен був відпускати електроенергію, а відповідач виконувати оплату спожитої електроенергії щомісячно.

У договорі № 44/2767 від 18.04.08р. та додатках до нього (арк.спр.12-26) сторони узгодили обсяги споживання електричної енергії, відповідно до яких встановлена договірна величина у серпні та вересні 2008р складала відповідно 29,1 та 38,8 тис. кВт/год.

На виконання своїх зобов’язань за договором позивач відпустив відповідачу електроенергію у серпні, вересні 2008р. Між тим, відповідач замість встановленої норми спожив у серпні 2008р. – 48316 кВт/год, у вересні 2008р. –41909 кВт/год, що підтверджується актами про використану електричну енергію за серпень та вересень 2008р. (арк.спр. 34,39), чим перевищив договірну величину у серпні 2008р. –на 19216 кВт/год, у вересні 2008р. –на 3109 кВт/год.

Відповідно до п.5 додатку №1 до договору (арк.спр.25), у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії “Споживач” несе відповідальність згідно з ч.5 ст.26 ЗУ “Про електроенергетику”.

Згідно з п.6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.

На підставі викладеного, позивачем було розраховано 19216 кВт/год. у двократному розмірі в сумі 9777грн. у серпні 2008р., 3109 кВт/год. в сумі 1655,54грн. у вересні 2008 року.

На оплату різниці між фактично спожитою і договірною величиною споживання відповідачеві були виписані повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії та виставлені рахунки на оплату двократної вартості на суму 11432,64 грн., які були надіслані на адресу відповідача (арк. спр. 35-43).

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Відповідач доказів погашення боргу не надав, рахунки не оплатив, загальна заборгованість склала 11432,64 грн.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

18.04.2008р. сторони склали тристоронній договір поруки № 44/2767-п (арк.спр. 27), згідно якого відповідач-2 зобов’язувався оплачувати поточну реактивну та активну бюджетну електроенергію з ПДВ, починаючи з 01.01.2008р., фінансування якої здійснюється з бюджету.

Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що відповідач-2 відповідає перед позивачем у тому же обсязі що і боржник, включаючи оплату основного боргу та неустойки.

Крім того, згідно до п. 1.6. позивач в разі невиконання відповідачем-1 своїх зобов’язань надсилає відповідачу-2 вимогу позивача, який зобов’язаний повідомити про це боржника. Вимогою від 21.11.08р. за № 04-18/765Э позивач запропонував відповідачу-2 погасити вище визначену заборгованість на підставі ст.ст. 554, 555 ЦК України та п. 1.2 договору поруки (арк.спр. 29-30).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, заперечення відповідача-2 про те, що видатки з державного бюджету України не передбачають сплати за електроенергію, що спожита військовими частинами понад договірну величину, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать ст. 554 ЦК України та п. 2.2 договору. Крім того, ухвалою суду від 09.01.09р. відповідача-2 було зобов’язано надати документи, що свідчать про цільове призначення фінансування електроенергії, відповідач без поважних причин ухвалу суду не виконав. Щодо не передачі рахунків на сплату двократної вартості електричної енергії, що спожита понад договірну величину, військовою частиною А1080 до КЕВ м. Миколаєва, то це не звільняє його від відповідальності перед позивачем.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач-1 своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене та на підставі ст.26 Закону України “Про електроенергетику”, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України , господарський суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з військової частини А-1080 (пр-т. Героїв Сталінграду, 117, м. Миколаїв, код 24983059) та квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (пр-т. Миру, 62-а, м. Миколаїв, код 08029523) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393) суму 11432,64 грн. боргу за перевищення договірних величин, 114,33 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Накази видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова