Рішення № 3141852, 18.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/2

18.02.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина»в особі Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон»про стягнення 37 461,21 грн. за участю представників позивача –Макарука І.В., довіреність № 3045 від 22.12.2008 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 33 400,00 грн. основної заборгованості, 437,43 грн. 3% річних та 3 623,78 грн. пені, на загальну суму 37 461,21 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 20/т від 20.12.2007 року з оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.01.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2009 року розгляд справи відкладено на 18.02.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2009 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 20/т, відповідно до умов якого продавець зобов’язується продати та передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, а саме: бензин марок А-98, А-95, А-92, А-80, ДП, газ скраплений, а покупець зобов’язується прийняти товар від продавця та оплатити його вартість на умовах договору.

Договір набуває сили 01.01.2008 року і діє до 31.12.2008 року (п. 10.2. договору).

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту завантаження товару в транспортний засіб покупця (п. 2.1. договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору ціна за одиницю товару встановлюється сторонами у розмірі ціни нафтопродукту яка встановлена на АЗС в день відпуску товару. Загальна вартість товару визначається як сума вартості всіх партій товару, отриманих покупцем згідно відомостей на АЗС.

Покупець проводить оплату за нафтопродукти на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку, який передається факсимільним зв’язком, і в подальшому надсилається рекомендованим листом (п. 5.2. договору).

На виконання умов договору позивач в період з 10.04.2008 року по 20.05.2008 року передав, а відповідач прийняв товар відповідно до видаткових накладних №№ КВ-0020331 від 10.04.2008 року, КВ-0020412 від 20.04.2008 року, КВ-0020393 від 20.04.2008 року, КВ-0020544 від 30.04.2008 року, КВ-0020704 від 30.04.2008 року, 1559 від 20.05.2008 року на загальну суму 35 323,00 грн., що підтверджується підписом та печаткою на накладних з боку відповідача.

Відповідач товар прийняв, але його вартість оплатив лише частково в сумі 1 923,00 грн., що підтверджується поясненнями позивача та довідками Луцького відділення «Банк інвестицій та заощаджень»№ 544 від 23.10.2008 року, № 436 від 23.09.2008 року, № 453 від 01.10.2008 року, та має перед позивачем заборгованість в сумі 33 400,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару за зазначеним договором та має перед позивачем заборгованість у сумі 33 400,00 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 8.2.2. договору за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов договору постачальник має право стягнути з покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 3% річних від неоплаченої вартості товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 437,43 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 8.2.1. договору за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 3 623,78 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, вимоги позивача про стягнення 33 400,00 грн. основного боргу, 437,43 грн. 3% річних та 3 623,78 грн. пені ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 374,61 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон»(03035, м. Київ, вул. Княжий затон, 4, код 32768963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина»в особі Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина»(43023, м. Луцьк, вул. Єршова, 1, код 34147918) 33 400 (тридцять три тисячі чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 437 (чотириста тридцять сім) грн. 43 коп. 3% річних, 3 623 (три тисячі шістсот двадцять три) грн. 78 коп. пені, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина»в особі Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина»(43023, м. Луцьк, вул. Єршова, 1, код 34147918) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 6 (шість) грн. 39 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 3053 від 15.10.2008 року. Оригінал платіжного доручення № 3053 від 15.10.2008 року залишити в матеріалах справи господарського суду міста Києва № 52/2.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна