Рішення № 3141835, 28.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.09 Справа № 8/561/08

Суддя Попова І.А.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія “Лізинговий дім”, м.Львів

Відповідач –Приватне підприємство “Євро Дом Плюс”, м. Запоріжжя

Суддя Попова І.А.

Представники

Позивача:

Лебідко Ю.І., дов від 26.01.2009 р. (в засіданні 28.01.2009 р.)

Відповідача:

Григорєв В.О., ріш. № 1 від 28.11.2005 р. (в засіданні 23.12.2008р.)

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 65611 грн. 57 коп. основного боргу за договором оперативного лізингу № 337/0907 від 05.09.2007 р., 4741 грн. 33 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 612 грн. 21 коп. річних процентів, 6572 грн. 79 коп. пені.

Розгляд справи, призначений на 23.12.2008 р., відкладався до 28.01.2009 р. за клопотанням відповідача.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 28.01.2009 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що 05.09.2007 р. з відповідачем уклав договір оперативного лізингу № 337/0907 за яким згідно акту приймання-передачі від 28.09.2007 р. передав у користування останньому майно. Відповідач зобов’язання щодо внесення лізингових платежів не виконує в строки, передбачені договором, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 65611 грн. 57 коп. з прострочених лізингових платежів згідно графіку за період жовтень-листопад 2008 р., яку позивач просить стягнути з підприємства “Євро Дом Плюс”. Крім того, згідно п. 9.2 вказаного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути неустойку в розмірі 6572 грн. 79 коп., нараховану за період з 01.10.2008 р. р. по 19.11.2008 р. Також, просить стягнути 612 грн. 21 коп. річних процентів, нарахованих за період 01.10.2008 р. по 19.11.2008 р. та 4741 грн. 33 коп. втрат від інфляції грошових коштів за січень –жовтень 2008 р.

В судовому засіданні 28.01.2009 р. позивачем подано заяву, якою просить стягнути з відповідача витрати на проїзд до м. Запоріжжя вартістю 164 грн. 58 коп. та добові представника за 3 дні в розмірі 90 грн.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав. В судовому засіданні 23.12.2008 р. відповідач клопотав про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку. Після відкладення розгляду справи в судове засідання 28.01.2009 р. відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 05.09.2007 р. укладено договір оперативного лізингу (оренди) № 337/0907, за умовами якого підприємство “Євро Дом Плюс” прийняло від позивача в платне користування на умовах оперативного лізингу майно –КрАЗ-65055-0000054-02 в кількості 4 шт., про що свідчить акт приймання-передачі від 28.09.2007 р. Вказаним договором передбачено, що об’єкт лізингу передається в лізинг відповідачу строком до 30.08.2012 р. Розмір, строки, форми та порядок внесення лізингових платежів визначені у Графіку платежів, викладеному у Додатку № 3 до договору. В додаток № 3 до договору № 337/0907 від 05.09.2007 р. сторонами вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод № 1 від 12.12.2007 р., № 2 від 11.02.2008 р., № 3 від 19.08.2008р.

Положеннями ст.. 292 ГК України передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Статтею 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

Як свідчать вивчені матеріали, лізингові платежі, згідно до узгодженого графіку, підприємство “Євро Дом Плюс” не здійснювало. Так, ним не виконані зобов’язання щодо внесення платежів згідно графіку сплати лізингових платежів за період користування майном, зазначеним в Додатку № 1 до договору та в повному обсязі не внесені лізингові платежі строком на дати платежу 15.10.2008 р., 15.11.2008 р. на загальну суму 65611 грн. 57 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Таким чином, оскільки відповідач не надав доказів щодо виконання ним зобов’язань, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 65611 грн. 57 коп. за період жовтень –листопад 2008 р.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 6572 грн. 79 коп., нарахованої за період з 01.10.2008 р. по 19.11.2008 р. позивач обґрунтовує п. 9.2 договору № 337/0907 від 05.09.2008 р., згідно до якого відповідач несе відповідальність за порушення термінів сплати лізингових платежів у вигляді пені в 0,15% від суми простороченого платежу за кожен день протермінування, незалежно від терміну тривання порушення. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 4741 грн. 33 коп., нарахованих за період з червня 2008 р. по жовтень 2008 р. та 612 грн. 21 коп. річних процентів, нарахованих за період з 01.10.2008 р. по 19.11.2008 р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Клопотання позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат пов’язаних з відрядженням представника до господарського суду задоволенню не підлягає, оскільки зазначені витрати не входять до складу судових витрат у відповідності до ст.. 44 ГПК України. Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008 р. (з наступними змінами та доповненнями) якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у зв'язку з оплатою видатків на відрядження свого працівника, то вона не позбавлена права звернутися в установленому законом порядку до іншої сторони з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.

На підставі викладеного, ст. 193, 232, 292 ГК України, ст. 526, 625, 806 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Євро Дом Плюс” (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 10-А, ЄДРПОУ 33921102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім” (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 10/605, ЄДРПОУ 31730064) 65611 грн. 57 коп. основного боргу, 6572 грн. 79 коп. пені, 4741 грн. 33 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 612 грн. 21 коп. річних процентів, 893 грн. 38 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 16 лютого 2009 року.