Постанова № 31418047, 27.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2013 р. Справа № 914/428/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Костів Т.С.

при секретарі судового засідання Костур Р.

за участю представників

від позивача - Пилипів М.І.;

від відповідача - не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", вих. № 740 від 21.03.2013р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2013р.

у справі № 914/428/13-г, суддя Синчук М.М.

за позовом Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго", м. Дрогобич

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м. Дрогобич

про стягнення 151 706, 26 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 року у справі № 914/428/13-г позов КП "Дрогобичтеплоенерго" задоволено частково. З Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (адреса: вул. Гайдамацька, 22, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 00240158) на користь Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (адреса: вул. Індустріальна, буд. 1 корпус А, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 05445563) стягнуто 148 112,95 грн. - основного боргу, 2 505,20 грн. - пені за несвоєчасне внесення плати по Договору про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання від 11.07.2012 р., 489,70 грн. - пені за прострочення платежу по Договору про постачання теплової енергії №26 від 21.10.2010 р., 500,26 грн. - 3% річних за Договором про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання від 11.07.2012 р., 98,15 грн. - 3% річних за Договором про постачання теплової енергії №26 від 21.10.2010 р. У задоволення решти позовних вимог відмовлено. Судові витрати покладено на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні суду - не відповідають фактичним обставинам справи. Просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. апеляційну скаргу ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", вих. № 740 від 21.03.2013р., на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2013р. у справі № 914/428/13-г прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 29.04.2013р.

Ухвалою суду від 29.04.2013р. розгляд справи відкладено на клопотання скаржника.

Розпорядженням голови суду від 27.05.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Бонк Т.Б., яка перебуває у відпустці, введено суддю Костів Т.С.

В дане судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Скаржник в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі було укладено договір про постачання теплової енергії №26 від 21.10.2010 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація (позивач) зобов'язується постачати споживачу (відповідач) теплову енергію в обсягах, що передбачені проектними тепловими навантаженнями даної будівлі чи споруди з врахуванням кількості споживачів гарячої води, а споживач зобов'язується оплачувати за спожиту теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, що зазначені в цьому договорі.

Згідно з п. 6.3. Договору споживач здійснює оплату наданих послуг з теплопостачання шляхом перерахування коштів на банківський рахунок енергопостачальної організації за поточний місяць до 5-го числа наступного календарного місяця.

11 липня 2012 р. між сторонами у справі було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання, за умовами якого енергопостачальна організація (позивач) надає споживачу (відповідач) розтермінування у погашенні заборгованості з оплати за подачу теплової енергії, що утворилась станом на 01.07.2012 р. на суму 127 333,08 грн. на п'ять календарних місяців, а саме з 1 серпня 2012 р. по 31 грудня 2012 р. із розрахунку щомісячної оплати, а саме:

Серпень 2012 р. - 25 466,62 грн.

Вересень 2012 р. - 25 466,62 грн.

Жовтень 2012 р. - 25 466,62 грн.

Листопад 2012 р. - 25 466,62 грн.

Грудень 2012 р. - 25 466,62 грн.

Відповідно до п. 2 цього Договору споживач зобов'язується своєчасно погашати борг згідно з умовами, визначеними у пункті 1 цього Договору і оплату здійснювати за поточний місяць до 5-го числа наступного календарного місяця.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Місцевий господарський суд позов задоволив частково. При цьому, судом встановлено, що заборгованість по Договору про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання складає 101 866,46 грн., за Договором про постачання теплової енергії - 46 246,49 грн. Загальна сума заборгованості за обома Договорами за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 р. включно, становить 148 112,95 грн. Провівши перерахунок розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з відповідача 2 505,20 грн. - пені за несвоєчасне внесення плати по Договору про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання від 11.07.2012 р., 489,70 грн. - пені за прострочення платежу по Договору про постачання теплової енергії №26 від 21.10.2010 р., 500,26 грн. - 3% річних за Договором про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання від 11.07.2012 р., 98,15 грн. - 3% річних за Договором про постачання теплової енергії №26 від 21.10.2010 р.

Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що відповідачем не подано доказів виконання взятих на себе зобов'язань в частині оплати наданих позивачем послуг, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 148 112, 95 грн. основного боргу та штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань.

Покликання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині об'єднання позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, матеріали справи свідчать про те, що Договір про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання від 11 липня 2012 р. був укладений між сторонами у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання теплової енергії №26 від 21.10.2010 р.

Таким чином, оскільки вимоги щодо стягнення заборгованості по Договору про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання від 11 липня 2012 р. нерозривно пов'язані з Договором про постачання теплової енергії №26 від 21.10.2010 р., суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення у даній справі з наведених скаржником підстав.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 року у справі № 914/428/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 27 травня 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Костів Т.С.