Рішення № 31417579, 16.05.2013, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 819/5197/2012

2/323/65/13

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

16.05.2013

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Галчанського С.В.,

при секретарі судового засідання Катречко А.О.,

за участю:

прокурора Галічевої А.П.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2,

представника третьої особи Кононенка Р.І.,

представника третьої особи Веселого В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи Рада опіки та піклування при виконавчому комітеті Оріхівської міської ради Запорізької області, Служба у справах дітей Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області про позбавлення батьківських прав,

встановив:

30 листопада 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом в якому зазначила наступне.

18 жовтня 1994 року сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_5 одружилися, зареєструвавши шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син сторін ОСОБА_6.

07 грудня 2000 року шлюб сторін ОСОБА_1 і ОСОБА_5 розірвано, ще до розірвання шлюбу і по теперішній час відповідач ОСОБА_5 проживає окремо від сина ОСОБА_6, який залишився і проживає постійно разом з мамою позивачем ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_5 жодним чином не приймав участі у вихованні дитини сторін ОСОБА_6. Зокрема, відповідач ОСОБА_5 не піклувався про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечував необхідного харчування, медичного догляду, лікування сина, що негативно впливало на фізичний розвиток дитини ОСОБА_6 як складову виховання; протягом більше, ніж 10 років, взагалі не спілкується з дитиною; не забезпечував синові доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяв засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляв інтересу до внутрішнього світу дитини; не створює умов для отримання дитиною освіти.

Після розірвання шлюбу сторін, відповідач ОСОБА_5 жодного разу ніяк не спілкувався з дитиною сином ОСОБА_6, до виповнення дитині чотирьох років.

Лише у чотирьохрічному віці, на численні прохання позивача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_5 єдиний раз побачився з сином ОСОБА_6. Проте після цього побачення відповідач ОСОБА_5 заявив, що не має часу на спілкування і більше жодного разу з сином ОСОБА_6 не спілкувався. А для дитини ОСОБА_6 таке побачення з біологічним батьком відповідачем ОСОБА_5 виявилось таким, що дитина не пам'ятає цього побачення.

Позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з громадянином ОСОБА_8, який на протязі багатьох років проживає разом з позивачем ОСОБА_1 і дитиною сторін ОСОБА_6 та повністю виконує обов'язки батька для дитини сторін ОСОБА_6.

Через невиконання свого батьківського обов'язку щодо утримання дитини ОСОБА_6, за рішенням суду з відповідача ОСОБА_5 стягнуто аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на утримання сина сторін ОСОБА_6 до його повноліття. Проте аліменти відповідач ОСОБА_5 сплачує невчасно, постійно існує заборгованість. З метою ухилення від сплати аліментів на утримання дитини сторін ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_5 надав державному виконавцю підроблені копії чеків (поштових квитанцій) про нібито сплату ним аліментів. Проте на заяву позивача ОСОБА_1, центр поштового зв'язку у листі спростував наявність поштових переказів, вказаних у поштових квитанціях та видачу цих квитанцій.

Посилаючись на зазначені обставини, вважаючи поведінку відповідача ОСОБА_5 ухиленням від виконання батьківських обов'язків щодо сина ОСОБА_6 та розглядаючи своє звернення до суду як спосіб захисту прав та інтересів сина ОСОБА_6, позивач ОСОБА_1 просить суд: позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов повністю та дала пояснення, аналогічні обставинам, викладеним у позові.

У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_2 також підтримала позов повністю, коротко виклавши обставини, вказані у позові.

Відповідач ОСОБА_5, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, неодноразово, повторно, не явився в судове засідання через те, що утримується під вартою у слідчому ізоляторі. Тому суд, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. З метою забезпечення прав відповідача ОСОБА_5 судом, йому особисто було вручено копію позову з копіями додатків до позову під час його знаходження у суді. Також копії позову з копіями додатків до позову були направленні захисникам адвокатам відповідача ОСОБА_5 і його мамі ОСОБА_9

У судовому засіданні представник органу опіки та піклування начальник Служби у справах дітей Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області Веселий В.В. пояснив, що Оріхівська районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, виходячи з інтересів та захисту законних прав неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_6 вважає доцільним позбавлення відповідача ОСОБА_5 батьківських прав, про що державна районна адміністрація подала суду письмовий висновок, який ґрунтується на результатах розгляду цього питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації.

У судовому засіданні представник органу опіки та піклування провідний спеціаліст відділу секретаріату міськвиконкому Оріхівської міської ради Запорізької області Кононенко Р.І. пояснив, що рада опіки та піклування при виконкомі Оріхівської міської ради Запорізької області як орган опіки та піклування, виходячи з інтересів та захисту законних прав неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_6, вважає доцільним позбавлення відповідача ОСОБА_5 батьківських прав, про що рада опіки та піклування при виконкомі міської ради подала суду письмовий висновок, який ґрунтується на результатах розгляду цього питання на засіданні ради.

У судовому засіданні прокурор Галічева А.П. пояснила, що прокуратура прийшла до висновку про правильність позбавлення відповідача ОСОБА_5 батьківських прав з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_6.

Свідок дитина сторін ОСОБА_6 суду показав, що йому відомо про те, що у нього є батько відповідач ОСОБА_5, проте свого батька відповідача ОСОБА_5 він не бачив і не знає. Він бажає, щоб відповідача ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав відносно нього, оскільки своїм батьком він вважає чоловіка своєї мами ОСОБА_8, який з ним проживає, забезпечує та разом з мамою виховує його. Характеризує ОСОБА_8 як доброго батька. Також повідомив суду, що один раз бачив маму відповідача ОСОБА_5 свою бабусю ОСОБА_9, яка з ним привіталася, але не зупинилася і пішла далі.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона є хрещена мати дитини сторін ОСОБА_6. Сторони позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_5 знає добре, бо з позивачем ОСОБА_11 подруги з дитинства, сусіди і по цей час. Саме вона познайомила відповідача ОСОБА_5 з позивачем ОСОБА_1, після чого сторони одружилися. У 1999 році у сторін народився син Данил, проте, через образи та іншу негативну поведінку до дружини з боку відповідача ОСОБА_5 шлюб з позивачем ОСОБА_1 було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_5 проживав окремо і жодного разу не спілкувався з дитиною сторін ОСОБА_6. Вона постійно спілкується з хрещеником - дитиною сторін ОСОБА_6, який товаришує з її власним сином. Проте жодного разу дитина сторін ОСОБА_6 не згадував про свого біологічного батька відповідача ОСОБА_5 З поведінки і безпосередньо з розмов хрещеника сина сторін ОСОБА_6 знає, що він вважає своїм батьком чоловіка мами ОСОБА_8, якого також вважають батьком дитини сторін ОСОБА_6 і сусіди, і вчителі, і лікарі. Також повідомила, що позивач ОСОБА_1 зверталася з проблемою щодо сплати відповідачем ОСОБА_5 аліментів. Державному виконавцю було надано поштові квитанцій про нібито сплату відповідачем ОСОБА_5 аліментів біля 1500 грн. Проте позивач ОСОБА_1 стверджувала, що вона не отримувала таких грошей через поштові перекази за цими поштовими квитанціями. Вона запропонувала, і на заяву позивача ОСОБА_1, центр поштового зв'язку у листі спростував наявність поштових переказів, вказаних у поштових квитанціях, наданих державному виконавцю. Після чого позивач ОСОБА_1 звернулася до міліції і було порушено кримінальну справу, проте результати розслідування міліції їй не відомі.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він сусід, друг з дитинства позивача ОСОБА_1 Також є двоюрідним братом ОСОБА_10 - хрещеної матері дитини сторін ОСОБА_6. Сторони позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_5 знає добре. Після одруження сторони деякий час перебували на заробітках у Росії, після чого повернулися. У 1999 році у сторін народився син ОСОБА_6, проте, через негативну поведінку до дружини з боку відповідача ОСОБА_5 шлюб з позивачем ОСОБА_1 було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_5 проживав окремо і жодного разу не навідував та взагалі не спілкувався з дитиною сторін ОСОБА_6. З поведінки і безпосередньо з розмов з сином сторін ОСОБА_6 знає, що дитина вважає своїм батьком чоловіка позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8, якого також вважають батьком і всі знайомі цієї сім'ї, оскільки ОСОБА_8 поводиться себе по відношенню до дитини сторін ОСОБА_6 як справжній дбайливий добрий батько.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона сусідка позивача ОСОБА_1 Відповідача ОСОБА_5 знає. Знає, що у сторін народився син ОСОБА_6, але відповідач ОСОБА_5 проживає окремо і жодного разу не навідував та взагалі не спілкувався з дитиною сторін ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона сусідка та хрещена мати позивача ОСОБА_1, яку знає з дитинства, оскільки товаришувала з мамою позивача. Відповідача ОСОБА_5 знає. Знає, що у 1999 році у сторін народився син ОСОБА_6, але майже одразу після народження дитини шлюб сторін було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_5 проживав окремо і жодного разу не навідував та взагалі не спілкувався з дитиною сторін ОСОБА_6. Зі слів позивача ОСОБА_1 їй відомо, що відповідач ОСОБА_5 уникає спілкування, а у разі випадкової зустрічі, робить вигляд, що не знає свого сина ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона є сусідкою і подругою позивача ОСОБА_1 Відповідача ОСОБА_5 знає. Добре знає дитину сторін ОСОБА_6, як сусіда. Оскільки вона працює вчителем хімії у технікумі, то на прохання позивача ОСОБА_1 допомагала навчанню хімії дитині сторін ОСОБА_6. За весь час спілкування жодного разу дитина сторін ОСОБА_6 не згадував про свого біологічного батька відповідача ОСОБА_5 З поведінки і безпосередньо з розмов сина сторін ОСОБА_6 знає, що він вважає своїм батьком чоловіка мами ОСОБА_8, якого також вважають батьком дитини сторін ОСОБА_6 і сусіди, оскільки ОСОБА_8 дбайливо ставиться до дитини сторін ОСОБА_6, що дуже помітно.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що вона працює заступником директора гімназії, де навчається дитина сторін ОСОБА_6 та два роки є його вчителем російської мови та літератури. Позивача ОСОБА_1 знає добре, неодноразово спілкувалася з нею як з мамою учня гімназії. З відповідачем ОСОБА_5 не спілкувалася. Дитину сторін ОСОБА_6 характеризує добре, як хорошого учня. Знає, що дитина сторін ОСОБА_6 вважає своїм батьком чоловіка мами - ОСОБА_8 При спробі розмови з дитиною сторін ОСОБА_6 про його біологічного батька відповідача ОСОБА_5 спостерігала негативну реакцію у вигляді небажання дитини спілкуватися про біологічного батька. Натомість про чоловіка мами ОСОБА_8 дитина сторін ОСОБА_6 спілкується залюбки і завжди як про батька. Саме ОСОБА_8 разом з позивачем ОСОБА_1 приймає участь як батько, коли є необхідність у ремонті класу чи іншій необхідній участі батьків учня.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що вона останній навчальний рік з 2012 року по 2013 рік є класним керівником класу гімназії, де навчається дитина сторін ОСОБА_6. Позивача ОСОБА_1 знає добре, неодноразово спілкувалася з нею як з мамою учня класу. З відповідачем ОСОБА_5 не спілкувалася, бо він жодного разу не з'явися до школи. Дитину сторін ОСОБА_6 характеризує добре, як хорошого учня. Знає, що у дитини сторін ОСОБА_6 добрий, довірливий психологічний контакт з чоловіком мами ОСОБА_8 Разом з позивачем ОСОБА_1 ОСОБА_8 приймає участь як батько, коли є необхідність у ремонті класу чи іншої участі батьків учня ОСОБА_6. В сім'ї позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_8 створені добрі взаємовідносини та матеріально-побутові умови для виховання сина ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що вона два навчальні роки з 2010 року по 2011 рік та з 2011 року по 2012 рік була класним керівником класу гімназії, де навчається дитина сторін ОСОБА_6. Позивача ОСОБА_1 знає добре, неодноразово спілкувалася з нею як з мамою учня класу. З відповідачем ОСОБА_5 ніколи не спілкувалася і у школі не бачила. Дитину сторін ОСОБА_6 характеризує добре, як хорошого учня. Знає, що дитина сторін ОСОБА_6 вважає своїм батьком чоловіка мами - ОСОБА_8 Під час виконання вправи дитина сторін ОСОБА_6 написав про себе по батькові «ОСОБА_6». Був випадок, коли дитині сторін ОСОБА_6 стало зле, вона по телефону повідомила позивача ОСОБА_1, і саме ОСОБА_8 приїхав до школи і забрав ОСОБА_6 зі школи до лікаря. Разом з позивачем ОСОБА_1 ОСОБА_8 приймає участь як батько, коли є необхідність у ремонті класу чи прийняття участі у інших необхідних заходах батьків учня дитини сторін ОСОБА_6.

У письмовому висновку Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області зазначено наступне:

«Висновок

про доцільність позбавлення батьківських прав батька малолітньої дитини

До служби у справах дітей райдержадміністрації як до представника органу опіки та піклування Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області звернулася громадянка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_1, виданий 02.03.2006 Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), із заявою про надання висновку органу опіки та піклування Оріхівської райдержадміністрації щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця села Терновате Новомиколаївського району Запорізької області, відносно його дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_5, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3. На цей час гр. ОСОБА_5, за підозрою у вчиненні злочину, тимчасово утримується в слідчому ізоляторі, який знаходиться за адресою: смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_5 відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 тричі розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації. У зв'язку з відсутністю гр. ОСОБА_5 та не наданням ним представника, який міг би представляти його інтереси по вищезазначеній справі на засіданні комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації, слухання справи переносилося.

Станом на 16.04.2013 комісія з питань захисту прав дитини райдержадміністрації мала беззаперечні відомості стосовно того, що гр. ОСОБА_5 належним чином був повідомлений про час, місце та зміст питання щодо доцільності позбавлення його батьківських прав, яке було остаточно розглянуте на засіданні комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації 16 квітня 2013 року.

При розгляді матеріалів вищезазначеної справи комісією з питань захисту прав дитини райдержадміністрації встановлено наступне. В 1994 році громадянка ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_5 зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_6. Але через неможливість сумісного проживання та підтримувати сімейні відносини у 2000 році шлюб зазначених громадян було розірвано.

Відповідно до ч.2 ст.141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у ст.150 Сімейного кодексу України. Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 покладає на кожного з батьків однакову відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Всупереч вищезазначеним нормам законодавства ОСОБА_5 жодним чином не приймав участі у вихованні дитини. Він не піклувався про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема ним дитина не забезпечувалася необхідним харчуванням, медичним оглядом, лікуванням. З моменту розлучення та до теперішнього часу гр. ОСОБА_5 бачив свого сина один раз і тільки лише за проханням матері дитини. По суті для ОСОБА_5 не існує його сина ОСОБА_6. Наведені факти мають підтвердження в характеристиці зі школи на дитину, в довідках від голови квартального комітету та сімейного лікаря, у висновку ради опіки та піклування при виконавчому комітеті Оріхівської міської ради Запорізької області від 13 листопада 2012 року.

Громадянин ОСОБА_5 ухилявся також від сплати аліментів, він мав систематичну заборгованість з їх сплати. Ухилення його від виконання обов'язку по утриманню малолітнього сина проявилися в наданні державному виконавцю копії недостовірних чеків про нібито сплату аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_6.

При розгляді на засіданні комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_5 була врахована також думка дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підтвердив факт невиконання батьком обов'язків по його вихованню, утриманню та догляду. Зі слів дитини його вихованням, утриманням та доглядом займається постійно тільки мати, ОСОБА_1.

Оріхівська районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, вивчивши документи, надані громадянкою України ОСОБА_1, та розглянувши обставини, що склалися по вихованню та утриманню малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючись ст.ст.142, 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, п.73, п.74 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», робить висновок про те, що, виходячи з інтересів та захисту законних прав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, доцільно позбавити батьківських прав його батька ОСОБА_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3.

Голова районної

державної адміністрації К.В. Дудніченко»

У письмовому висновку ради опіки та піклування при виконавчому комітеті Оріхівської міської ради Запорізької області зазначено наступне:

«Висновок

Ради опіки та піклування при виконавчому

Оріхівської міської ради

від 13 листопада 2012 року

Про доцільність позбавлення

батьківських прав

ОСОБА_5

На засіданні ради опіки та піклування при виконавчому комітеті Оріхівської міської ради було розглянуто заяву ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1 від 07.11.2012р. вх. №М-936/01-19 про позбавлення батьківських прав її колишнього чоловіка ОСОБА_5 по відношенню до сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. За наслідками розгляду було встановлено, що ОСОБА_5, який зареєстрований в АДРЕСА_3 є батьком неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було розірвано 07.12.2000 року. Відповідно до наданих документів та пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_5, батько ОСОБА_5, участі у вихованні дитини не приймає. Відповідно до довідки наданої головою квартального комітету ОСОБА_20 батько неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом останніх 10 років за місцем знаходження сина не з'являється, участі у житті дитини не бере. Відповідно до письмових пояснень сусідів ОСОБА_1, а саме, ОСОБА_21, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_12, який проживає за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_15, яка проживає за адресою: АДРЕСА_6, ОСОБА_13., яка проживає за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_22, яка проживає за адресою: АДРЕСА_8, ОСОБА_5 за місцем проживання дитини АДРЕСА_1 не з'являється, вихованням дитини не займається. Згідно довідки виданої сімейним лікарем відділення сімейної медицини КЗ «Оріхівська центральна районна лікарня» ОСОБА_23 ОСОБА_6, 1990р.н. перебуває на диспансерному обліку з діагнозом «пролапс мітрального клапану». Батька дитини ОСОБА_5 сімейний лікар ніколи не бачила, станом здоров'я дитини він ніколи не цікавився. Згідно характеристики учня 7-В класу Оріхівської гімназії № 1 «Сузіря» ОСОБА_6, виданою класним керівником ОСОБА_17 неповнолітній виховується матір'ю ОСОБА_1 та вітчимом ОСОБА_8. В родині створені належні матеріальні умови та сприятливий мікроклімат для розвитку дитини. Відповідно до розрахунку заборгованості з аліментів станом на 01.10.2012р. має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 2 233,48грн. Факт наявності заборгованості з аліментів був підтверджений ОСОБА_5 на засіданні ради опіки та піклування. Таким чином на засіданні ради опіки та піклування було встановлено, що ОСОБА_5, батько неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 після розлучення сина не відвідує, не цікавиться успіхами у навчанні, станом здоров'я, не приймає участі у вихованні дитини, аліменти своєчасно та в повному обсязі не сплачує.

Рада опіки та піклування при виконавчому комітеті Оріхівської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_5, який зареєстрований в АДРЕСА_3 по відношенню до сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Голова ради опіки

та піклування Л.М. Жбанкова

Секретар ради опіки

та піклування Ю.І. Деркач»

У рішенні виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області зазначено наступне:

«РІШЕННЯ

27 листопада 2012р. №627

м.Оріхів

Про доцільність позбавлення батьківських

прав ОСОБА_5

Розглянувши заяву ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1, від 07.11.2012р. вх.. № М-936/01-19 про позбавлення батьківських прав її колишнього чоловіка ОСОБА_5 по відношенню до сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, висновок ради опіки та піклування при виконавчому комітеті Оріхівської міської ради від 13.11.2012 року, керуючись ст.ст. 19, 164, 165 Сімейного кодексу України, виконавчий комітет Оріхівської міської ради

ВИРІШИВ:

1. Вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_5, який зареєстрований в АДРЕСА_3 по відношенню до сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

2. Рекомендувати ОСОБА_1 звернутися з позовом до Оріхівського районного суду щодо позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на раду опіки та піклування при виконавчому комітеті Оріхівської міської ради.

Міський голова С.М. Герасименко

Узгоджено:

В.І. Хоменко

Л.М.Жбанкова

Н.І. Осіпова

О.М.Трифанова

А.С. Агапова»

Відповідно до характеристики учня Оріхівської гімназії №1 «Сузіря», підписаної директором ОСОБА_33 та класним керівником ОСОБА_17, дитина сторін ОСОБА_6 характеризується позитивно, як урівноважений, відповідальний, скромний, тактовний, здібний, дисциплінований, допитливий, має абстрактне мислення, здатність до аналізу, з достатнім рівнем знань з усіх навчальних предметів. Зазначено, що ОСОБА_6 виховується в дружній сім'ї, де батьки ОСОБА_8 (вітчим) та ОСОБА_1 створили належні матеріально-побутові умови та сприятливий моральний клімат для розвитку та виховання сина.

Відповідно до довідки голови квартального комітету ОСОБА_20 дитина сторін ОСОБА_6 виховується у сім'ї ОСОБА_1 (мамою) та ОСОБА_8 (вітчимом), яка характеризується виключно позитивно. Разом з цим, на протязі останніх 10 років відповідач ОСОБА_5 жодного разу сина ОСОБА_6 не навідував, участі у вихованні не приймав.

Відповідно до довідки сімейного лікаря ОСОБА_34 дитина сторін ОСОБА_6 перебуває на обліку з діагнозом: «Пролапс мітрального клапану», виховується мамою ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Відповідач ОСОБА_5 жодного разу не цікавився станом здоров'я сина ОСОБА_6.

Відповідно до розрахунків заборгованості державного виконавця ВДВС Оріхівського РУЮ Синчило О.В. відповідач ОСОБА_5 мав та має заборгованість з виплати аліментів на користь позивача ОСОБА_1 станом на 01.10.2012 року 2223,48 грн., станом на 01.11.2012 року 2641,12 грн., станом на 01.04.2013 року 2312,33 грн., не зважаючи на те, що понад інші платежі, у березні 2012 року відповідач ОСОБА_5 сплатив у рахунок погашення заборгованості з аліментів 5469,85 грн., а у листопаді 2012 року відповідач ОСОБА_5 сплатив у рахунок погашення заборгованості з аліментів 2641,12 грн.

Відповідно до листа начальника центру поштового зв'язку №5 м. Оріхів Гайдай В.І., квитанції, копії яких надані до центру позивачем ОСОБА_1: №82 на суму 200 грн. від 20.01.2009 р.; №655 на суму 300 грн. від 10.03.2009 р.; №171 на суму 200 грн. від 24.04.2009 р.; №280 на суму 400 грн. від 22.05.2009 р.; №56 на суму 300 грн. від 21.07.2009 р.; №286 на суму 400 грн. від 21.08.2009 р., не видавалися і такі перекази не приймалися, не виплачувалися.

Відповідно до постанови слідчого Оріхівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 04 квітня 2012 року за заявою позивача ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. В постанові слідчого зазначено, що підставою для порушення кримінальної справи є достатні данні, які вказували на наявність в діях невідомих осіб, ознак злочину (рос. мовою оригіналу): «В период времени с января 2009 года по август 2009 года, неустановленное лицо, действуя умышленно, достоверно зная, что фискальные чеки о переводе денежных средств в пользу ОСОБА_1 на содержание ребёнка, не соответствуют действительности и являются поддельными, предоставило в отделение Государственной исполнительной инспекции Ореховского района, расположенной по адресу: ул. Запорожская, 59 г. Орехов Запорожской области».

Відповідно до постанови слідчого Оріхівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 19 листопада 2012 року досудове слідство по справі зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України до встановлення особи, яка вчинила злочин.

Відповідно до заяви мами відповідача ОСОБА_9, заборгованість з аліментів відповідача ОСОБА_5 станом на листопад 2012 року, повністю сплачена саме в листопаді 2012 року. Стосовно фальшивих чеків, то на думку ОСОБА_9 це вигадка самого позивача ОСОБА_1, оскільки жодних фальшивих чеків у виконавчій службі немає.

Суд, вислухавши пояснення учасників, допитавши свідків, дослідивши інші докази, приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні, відповідно до позову, пояснень учасників, показань свідків, свідоцтва про укладення шлюбу, свідоцтва про народження, свідоцтва про розірвання шлюбу, характеристики учня, довідки голови квартального комітету, довідки лікаря, листа центра поштового зв'язку, розрахунків заборгованості з аліментів, висновків органів опіки та піклування, рішення виконавчого комітету міської ради, пенсійного посвідчення позивача, постанов слідчого міліції про порушення кримінальної справи і про зупинення досудового слідства, встановлено, що 30 листопада 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

18 жовтня 1994 року сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_5 одружилися, зареєструвавши шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син сторін ОСОБА_6.

07 грудня 2000 року шлюб сторін ОСОБА_1 і ОСОБА_5 розірвано, ще до розірвання шлюбу і по теперішній час відповідач ОСОБА_5 проживає окремо від сина ОСОБА_6, який залишився і проживає постійно разом з мамою позивачем ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_5 жодним чином не приймав участі у вихованні дитини сторін ОСОБА_6. Зокрема, відповідач ОСОБА_5 не піклувався про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечував необхідного харчування, медичного догляду, лікування сина, що негативно впливало на фізичний розвиток дитини ОСОБА_6 як складову виховання; протягом більше, ніж 10 років, взагалі не спілкується з дитиною; не забезпечував синові доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяв засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляв інтересу до внутрішнього світу дитини; не створює умов для отримання дитиною освіти.

Після розірвання шлюбу сторін, відповідач ОСОБА_5 жодного разу ніяк не спілкувався з дитиною сином ОСОБА_6, до виповнення дитині чотирьох років.

Лише у чотирьохрічному віці, на численні прохання позивача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_5 єдиний раз побачився з сином ОСОБА_6. Проте після цього побачення відповідач ОСОБА_5 заявив, що не має часу на спілкування і більше жодного разу з сином ОСОБА_6 не спілкувався. А для дитини ОСОБА_6 таке побачення з біологічним батьком відповідачем ОСОБА_5 виявилось таким, що дитина не пам'ятає цього побачення.

Позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з громадянином ОСОБА_8, який на протязі багатьох років проживає разом з позивачем ОСОБА_1 і дитиною сторін ОСОБА_6 та повністю виконує обов'язки батька для дитини сторін ОСОБА_6.

Через невиконання свого батьківського обов'язку щодо утримання дитини ОСОБА_6, за рішенням суду з відповідача ОСОБА_5 стягнуто аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на утримання сина сторін ОСОБА_6 до його повноліття. Проте аліменти відповідач ОСОБА_5 сплачує невчасно, постійно існує заборгованість.

Відповідно до встановлених судом обставин, суд визначає, що ці відносини є сімейними і регулюються вони положеннями ст.141, ч.1-5 ст.150, п.2) ч.1, ч.2, ч.3 ст.164 Сімейного кодексу України та ч.1-2, ч.4, ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства, відповідно до яких:

Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини

1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Стаття 12. Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.

Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров'ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров'я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов'язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_5, на протязі більш, ніж 10 років, ні усно, ні письмо не спілкувався з дитиною сторін ОСОБА_6, не проявляв щодо цієї, своєї дитини щонайменшої батьківської турботи, хоча мав таку можливість, - він свідомо, наполегливо ухилявся від виконання свого обов'язку по вихованню цієї дитини.

І саме через таке свідоме ухилення від виконання свого обов'язку по вихованню дитини відповідачем ОСОБА_5, дитина сторін ОСОБА_6 бажає, щоб відповідача ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав відносно нього.

Тому суд, виходячи з того, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини сторін ОСОБА_6, приходить до висновку про необхідність позбавити відповідача ОСОБА_5 батьківських прав відносно цієї дитини, вбачаючи, що це буде позитивним результатом у долі дитини.

Суд вважає, що кожна дитина має право, щоб їхні батьки (або один з батьків) були позбавленні батьківських прав у разі, якщо батьки свідомо, наполегливо ухиляються від виконання свого обов'язку по вихованню цієї дитини.

Суд вважає, що кожна дитина має право, щоб місце їхніх батьків (або одного з батьків), які свідомо, наполегливо ухиляються від виконання свого обов'язку по вихованню цієї дитини, зайняла інша добра, дбайлива людина і дитина відчувала, що її виховують у сім'ї, де батьки спільно піклуються про дитину на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Поряд з цим, суд відкидає наведені у позові такі обставини: «З метою ухилення від сплати аліментів на утримання дитини сторін ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_5 надав державному виконавцю підроблені копії чеків (поштових квитанцій) про нібито сплату ним аліментів. Проте на заяву позивача ОСОБА_1, центр поштового зв'язку у листі спростував наявність поштових переказів, вказаних у поштових квитанціях та видачу цих квитанцій» з таких підстав.

Виконання батьками обов'язку щодо утримання дитини шляхом сплати встановлених рішенням суду коштів, не виключає можливості позбавлення батьківських прав навіть таких батьків, оскільки, як зазначалось, відповідно до п.2) ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Проте, наведений у позові факт ухилення від сплати аліментів на утримання дитини шляхом надання державному виконавцю підроблених копій чеків (поштових квитанцій) є злочином і доведеність такого факту має бути стверджено належним документом: вироком суду або постановою суду про звільнення від кримінальної відповідальності.

Такого документу суду не надано, а з урахуванням досліджених судом постанов слідчого міліції про порушення кримінальної справи і про зупинення досудового слідства, і не може бути надано.

По-перше, не існує зазначена у постановах слідчого міліції Державна виконавча інспекція Оріхівського району до якої, начебто, невідома особа надала фіскальні чеки по перерахування грошей в період часу з січня 2009 року по серпень 2009 року.

Тобто не існує такого органу. І не зрозуміло звідки слідчий міліції взяв цю назву, а також не зрозуміло, чому прокуратура погодилась з таким рішенням слідчого міліції.

По-друге, не існують зазначені у постановах слідчого міліції фіскальні чеки. Бо у своєму листі начальник центру поштового зв'язку №5 Гайдай В.І. вказує про квитанції про перекази грошей.

Тобто не існує фіскальних чеків про перекази грошей. І не зрозуміло звідки слідчий міліції взяв цю назву, а також не зрозуміло, чому прокуратура погодилась з таким рішенням слідчого міліції.

По-третє, слідчим міліції зупинено досудове слідство до встановлення особи, яка вчинила злочин.

Тобто, позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності відповідача ОСОБА_5 за те, що останній надав державному виконавцю підроблені копії чеків (поштових квитанцій) про нібито сплату ним аліментів, а міліція шукає третю особу.

Навіть прокоментувати важко, оскільки незрозуміло навіщо міліція шукає третю особу, коли позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою, щоб викрити конкретну особу - відповідача ОСОБА_5

І по-четверте, головне, надання копій, а напевно - ксерокопій чеків або квитанцій державному виконавцю відділу Державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції не є злочином.

Оскільки ксерокопія будь-якого документу не може бути правовою підставою для державного виконавця прийняти таку ксерокопію і врахувати відомостей такої ксерокопії при перерахунку заборгованості по аліментам.

Якщо державний виконавець приймає такі ксерокопії, як оригінали документів і використовує такі ксерокопії у своїй роботі, то такі дії державного виконавця підлягають перевірці на предмет їх відповідності діючому законодавству та, у разі встановлення порушення, ставити питання про притягнення до відповідальності такого державного виконавця.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з заявою мами відповідача ОСОБА_9, про те, що жодних фальшивих чеків у виконавчій службі немає, оскільки у всіх документах тільки і йдеться, що про копії (ксерокопії).

Взагалі, суду не зрозуміло для чого було порушено вказану у постановах слідчого міліції кримінальну справу, і чому її ще не закрито за відсутністю події злочину.

Розглядати таке порушення кримінальної справи як турботу про захист прав позивача ОСОБА_1 можливо лише у разі уявної турботи, яка немає нічого спільного з реальним і дійсним розслідуванням кримінального злочину.

З цих підстав суд відкидає наведені у письмовому висновку Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області такі обставини: «Ухилення його від виконання обов'язку по утриманню малолітнього сина проявилися в наданні державному виконавцю копії недостовірних чеків про нібито сплату аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_6».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 88, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. на р/р №31211206700211, УДКСУ у Оріхівському районі, 22030001; код ЄДРПОУ одержувача 38025629; банк ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО банку 813015; призначення платежу: судовий збір, 37455335, п.1.2.

Складання повного рішення відкладено до 16 год. 30 хв. 20 травня 2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області С.В.Галчанський